Нано- і мікросупутники, бюджетні електромобілі, підводна робототехніка, нові види мастил та багато інших розробок, ідей і стартапів були представлені на секції «Промисловий хайтек і космос» фестивалю «Sikorsky Challenge». Представники хайтек-компаній, інвестиційних і венчурних фондів, інвестори та підприємці знайомилися з науковцями, ставили запитання, планували майбутню співпрацю. Власне, це й було основною місією фестивалю: започаткувати прямий і зрозумілий діалог між науковцями й бізнесом.
Під час панельної дискусії «Можливості України щодо інноваційного прориву у галузях промислового хайтеку і космосу» її учасники наголошували, що фестиваль – чудова нагода подивитися вперед, визначити, які напрямки найбільше цікавлять бізнес, які галузі науки можуть стати «локомотивом» розвитку держави. А також – які перепони заважають цьому розвитку.
Представник інжинірингової компанії «Прогрестех-Україна» Андрій Фіалковський, зокрема, зазначив, що і ринок, і заклади вищої освіти нині потерпають від того, що інженерна освіта є недостатньо популярною серед абітурієнтів. Між тим саме вона відкриває перед студентами та випускниками величезні можливості, адже інженерів на ринку праці катастрофічно бракує, а їхню зарплату можна порівнювати з зарплатою ІТ-спеціалістів.
«ПІДСВІТИТИ» ІНІЦІАТИВУ
Допомогти утвердити інноватику в освіті можуть і державні установи. Голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Сергій Шкураков розповів, що одне з найважливіших завдань закладу – створювати майданчики для взаємодії науки і бізнесу. «Наша задача – допомагати винахідникам та стартаперам, – переконаний пан Сергій. – Для того, щоб зацікавити підприємців, винахіднику потрібно представити свій винахід, ідею чи проєкт. Місія установи – «підсвітити» ці ініціативи».
У липні цього року Державна інноваційна фінансово-кредитна установа підписала меморандум з «Київською політехнікою» щодо впровадження перспективних розробок. «Також ухвалено рішення про фінансування передінвестиційної підготовки проєктів-переможців фестивалю «Sikorsky Challenge» у стратегічних напрямках промисловості та оборонно-промислового комплексу», – додав Сергій Шкураков.
РОЗМОВЛЯТИ ОДНІЄЮ МОВОЮ
Нинішній стан співпраці науки й виробництва проаналізував і проректор з наукової роботи Приазовського державного технічного університету Ігор Ленцов.
– Коли мірилом наукового успіху є індекс Гірша, це велика проблема, – зазначив пан Ігор. – Часто-густо науковці проводять дослідження, публікують статті і вважають, що досягли результату. Але чи читає ці статті бізнес? Ні. Окрім того, ми розмовляємо різними мовами: під час презентацій науковці намагаються прочитати підприємцям складну наукову лекцію. Ті слухають кілька хвилин і йдуть. Тому пора опановувати мистецтво яскравих коротких пітчів та будувати місток між бізнесом і науковцями.
Ігор Ленцов переконаний, що студенти ще під час навчання у закладі вищої освіти мають пройти базову підготовку з інноваційного підприємництва. Тоді після закінчення ЗВО вони не почуватимуться безпомічними, знатимуть, як просувати й втілювати свої ідеї.
Науковець навів два красномовні приклади. Один з його колег багато років досліджував процеси в доменних печах, намагався спілкуватися з бізнесом, але грошей на впровадження так і не знайшов. «Нещодавно я буквально «за руку» відвів його до гендиректора підприємства і за 15 хвилин той дійшов висновку, що підприємству ця розробка конче потрібна», – розповів пан Ігор.
Заплатити ринкову ціну за розробку (мільйон гривень) підприємець погодився не одразу, але після укладення договору, вже через пів року ноу-хау принесло підприємству 45 мільйонів прибутку.
Другий приклад також про активність. Місто Маріуполь, у якому знаходиться університет, розташоване на березі моря. Хвилі весь час викидають на берег і змивають назад у море водорості. Ті розкладаються, негативно впливають і на сферу відпочинку і на водне середовище.
25 років науковці двох кафедр університету вивчають цю проблему, мають чимало публікацій. А рік тому студентка першого курсу за два місяці (не без допомоги наукових керівників, звичайно) створила на основі водоростей добриво для сільського господарства. І нині за цим добривом – черга.
– Наші вчені не дурніші від західних! – каже пан Ігор. – Але прогалину між бізнесом і винахідниками потрібно заповнити. Зробити це можуть стартап-школи, інкубатори, кластери. На думку модератора дискусії, співголови міжнародного журі Миколи Кизима, допомогти розв’язати це питання можуть також наукові та індустріальні парки. А ще – керівникам великих підприємств варто подумати про створення відділів, які б займалися впровадженням наукових розробок.
ХОРОШІ МІЗКИ І ФІНАНУВАННЯ
Після панельної дискусії фіналісти секції «Промисловий хайтек і космос» представили журі свої ідеї, стартапи та розробки. Перед початком презентацій член парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Ніколаєнко наголосив, що шансом для виходу зі складної економічної ситуації в нашій країні є саме високі технології. «Для розробки цих технологій потрібні дві складові: хороші мізки (а вони у нас є) і фінансування», – переконаний народний депутат.
Пан Андрій кілька років працював у Південній Кореї, потім курував напрямок співробітництва з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону в уряді України. Він розповів, що Південна Корея має спеціальні програми й величезне фінансування, але все ще не може зробити деякі з відкриттів, які є в Україні. «Вони потребують наших технологій!», – наголосив пан Андрій.
Він розповів також, що в Південній Кореї є міністерство науки, технологій і майбутнього, яке прогнозує і «конструює» майбутнє. Драйверами розвитку країни у майбутньому вважають нанотехнології, біотехнології, робототехніку і космос. Україна, на думку пана Андрія, також має всі шанси розпочати нове космічне майбутнє. Для цього потрібно правильно визначити пріоритети й надати відповідні кошти на фінансування українського космосу.
ПЕРЕРОБИТИ АВТІВКИ НА ЕЛЕКТРОМОБІЛІ
Проєкти-фіналісти, презентовані під час фестивалю, справді цікаві й амбітні. Один з них – «Broccolicar», пропонує переробити всі автомобілі на планеті в бюджетні електромобілі. Керівник проєкту Володимир Гапонюк розповів, що команда стартапу розробила універсальний агрегат, який здешевлює переобладнання автомобіля у 2-3 рази.
– «Тесла» пропонує переробити будь-яку машину на електромобіль за 8, 5 тисяч доларів, а ми – за 4, 5, – з гордістю наголосив пан Володимир.
Нині стартап потребує додаткових інвестицій, винахідникам потрібні кошти, щоб створити дослідний зразок та повести тестові випробування.
ДЛЯ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ТЕМПЕРАТУР
Ще один перспективний проєкт – «TechOi» пропонує нові мастила широкого спектру застосування. Вони добре «працюють» навіть в екстремальних умовах (при 240 градусах за Цельсієм!), стійкі до вимивання, зменшують зношування обладнання. Як пояснила доцентка кафедри хімії і охорони праці Донецької державної машинобудівної академії Світлана Коновалова, сьогодні розроблено композиції мастил для різних умов експлуатації, отримано патенти на корисну модель та підготовлено матеріали на отримання патенту на винахід.
Мастила пройшли випробування на Криворізькому металургійному комбінаті і показали дуже хороші результати.Далі потрібно визначити найбільш потрібний тип мастила на ринку, розробити й зареєструвати технічні умови на цей продукт, отримати патент на винахід, запустити виробництво і продаж. Для цього команді потрібна допомога бізнесу.
Для отримання тестових партій винахідники пропонують використовувати базу їхнього ЗВО – Донецької державної машинобудівної академії, яка знаходиться в Краматорську.
ОНОВЛЮВАТИ СУПУТНИКИ, ЯК СМАРТФОНИ!
Найбільший інтерес під час презентацій цілком прогнозовано викликали космічні проєкти КПІ ім. Ігоря Сікорського. І це не дивно, адже запущений у 2014 році перший університетський наносупутник «PolyITAN-1» уже сім років працює на орбіті. Це підтверджує надійність і працездатність технологій «Київської політехніки».
Ректор університету Михайло Згуровський розповів, що сьогодні на стадії завершення перебувають кілька стартапів. «Ми хочемо, щоб Україна найближчим часом мала на орбіті сучасні супутники, які виконували б і оборонні, і цивільні завдання, – наголосив Михайло Захарович. – Це – «очі» України на орбіті».
Зокрема, на завершальній стадії розробки – наносупутник PolyITAN-30, створений для панорамного зондування Землі. Космічний апарат названо на честь 30-річчя Незалежності нашої держави, його планують запустити на орбіту восени цього року.
Як розповів проректор з наукової роботи КПІ Віталій Пасічник, апарат має оптичний сканер з просторовою розрізненістю до тридцяти метрів та важить близько трьох кілограм. Його переваги: мала маса і габарити, низька вартість виведення на орбіту, розв’язання проблеми космічного сміття та короткий час розробки (1-2 роки). Термін експлуатації – від кількох місяців до кількох років.
– Якщо порівняти наносупутники вагою 1-3 кілограми і традиційні, то перші набагато вигідніші, – пояснив пан Віталій.
– Краще запустити в космос багато недорогих апаратів, створити системи обробки даних і періодично замінювати апарати. Потрібно оновлювати супутники, як ми оновлюємо смартфони!
За його словами, ринок розвитку нано- і мікросупутників демонструє стрімке зростання, і в майбутньому саме ці «крихітки» будуть найбільш затребуваними. Використовувати їх можна у військовій та цивільній сферах, приватному секторі.На розробку та будівництво апарата уже витрачено 3,5 мільйонів гривень, для завершення потрібно ще 3 мільйони гривень, на запуск у космос – 3, 5 мільйонів.
На стадії завершення знаходить й ще один супутник Київської політехніки – PolyITAN- 12 U. Як розповів начальник науково-дослідної частини університету Юрій Сидоренко, апарат призначений для дистанційного зондування Землі. У порівнянні зі світовими та вітчизняними аналогами вартість та маса цього космічного апарату на порядок менша при близьких чи кращих характеристиках роздільної здатності. Наприклад, роздільна здатність супутника дорівнює 2-4 м проти 7-8 м у вітчизняного апарата Січ 2-1, а маса корисного навантаження становить 4 кілограми проти 170.
Знімки з космосу просторовою розрізненістю до двох метрів сьогодні дуже потрібні Україні. Серед іншого – вони допоможуть оперативно відстежувати пересування ворожих військ на сході країни.
Серед переваг апарату: лакове покриття для радіаційного захисту апаратури (це ноу-хау університету, яке планують протестувати в космосі), світлопоглинаюче покриття на основі графенових нанотрубок тощо.
Третій космічний проєкт Київської політехніки, представлений на фестивалі – група мікросупутників дистанційного зондування Землі високої просторової розрізненості. До групи апаратів повинні увійти 6 супутників класу «мікро», завданням яких стане моніторинг поверхні Землі з роздільною здатністю 0,5 метра. На сьогодні подібні системи створюють лише кілька провідних країн світу!
Завідувач лабораторії Фізико-технічного інституту КПІ імені Ігоря Сікорського Сергій Пуха розповів, що перевагами апарату є власна унікальна технологія оптичних дзеркал та можливість виготовити всі складові системи на вітчизняних підприємствах. Шість супутників з групи зможуть фотографувати потрібне місце раз на чотири години (а не один раз за добу).
На проєкт уже витрачено 3,5 мільйонів гривень, для його закінчення потрібне дофінансування 500 мільйонів, на запуск у космос – 450 мільйонів.На завершення роботи секції голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай побажав учасникам успіху і констатував, що наукова фантастика, яку так яскраво описують в книгах, насправді відбувається тут і зараз. «Проєкти, які представлено на форумі, допоможуть змінити світ і «сконструювати майбутнє», – переконаний Володимир Тафтай.
Світлана ГАЛАТА, Газета “Світ”, № 31 -32, серпень 2021 р.