На цьому тижні у Львові проходить Всеукраїнська конференція дослідників. Четвер присвятили обговоренню проблем інтеграції української науки в європейський науковий простір, участі в програмах “Горизонт”. Стаття в газеті – також на цю тему.
Отримання Україною статусу асоційованої країни щодо Європейської рамкової програми досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (2021 – 2027 рр.) є одним з найбільш важливих завдань плану євроінтеграційних дій уряду України у сфері науки та інновацій у 2021 році.
Україна з 2015 року має досвід використання статусу асоційованої країни щодо попередньої Рамкової програми «Горизонт 2020». При укладенні цієї угоди були побоювання зі сторони нашого Мінфіну, що через високу конкуренцію у конкурсах українці отримають менше, ніж оплачений державою внесок у загальний бюджет «Горизонт 2020». Але побоювання виявились марними, українці отримали фінансування на 10 млн. євро більше ніж сплачений внесок. Не менш важливим виявились інші аспекти результатів участі у програмі «Горизонт 2020», а саме: потреби у зміні системи управління сферою науки та технологій, створення умов для інноваційної діяльності, формування нової системи пріоритетів у сфері науки та інноваційної діяльності, збільшення долі конкурсного фінансування наукових досліджень за кошти бюджету України, підтримка співпраці між різними сторонами інноваційних процесів, необхідність входження у міжнародні наукові та інноваційні мережі і партнерства.
Програма «Горизонт Європа» ще в більшій мірі, ніж програма «Горизонт 2020» посилює акценти на вирішенні глобальних проблем через більш активне і повне використання новітніх технологічних рішень, на узгодженні пріоритетів фінансування досліджень з пріоритетами економічного і суспільного розвитку, інвестиційними можливостями Європейського Союзу, а також на забезпеченні конкурентних позицій ЄС у світовій гонці за технологічне лідерство у таких сферах як штучний інтелект, кібербезпека, охорона здоров’я, зміни клімату та біоекономіка.
На жаль, в Україні практично відсутня подібна практика використання результатів наукових досліджень та надання підтримки повному ланцюгу дій із створення нових інноваційних продуктів і послуг від ідеї до ринку. Декларації щодо асоційованої участі у програмі «Горизонт Європа» повинні також супроводжуватись прискоренням внутрішніх реформ у науково-технологічній сфері та реальними діями щодо затвердженої Дорожньої карти інтеграції у Європейський дослідницький простір.
ЯК МИ СПРАЦЮВАЛИ У «ГОРИЗОНТ 2020»?
Фінансові результати участі українських організацій у програмі «Горизонт 2020» – гарний приклад для МОН України в діалозі з Міністерством фінансів щодо сплати внеску у наступну програму «Горизонт Європа».
До речі, Європейська Комісія змінює підходи до сплати внеску у програму «Горизонт Європа», порівняно з програмою «Горизонт 2020»: передбачається, що внесок асоційованих країн повинен відповідати розміру фінансування, який вони отримують в рамках проведених конкурсів. На початку програми визначається певна величина цього внеску (а саме це питання залишилось з’ясувати в рамках офіційних переговорів України з ЄС щодо асоціації в «Горизонт Європа»), а через три роки функціонування програми планується провести аналіз отриманих результатів та скоригувати величину внеску у сторону його збільшення чи зменшення.
Загальна сума отриманого фінансування від ЄС складає 45,75 млн. євро, 318 українських організацій беруть участь у 228 проєктах. Але звернемо увагу, що частка університетів та дослідних інститутів у загальному обсягу фінансування українських організацій становить тільки 39,9%. В той час як загальний фінансовий результат університетів та дослідних інститутів країн – учасниць у програмі «Горизонт 2020» становить 65,2%.
Вочевидь, така диспропорція пов’язана насамперед з тим, що українські дослідники з університетів та наукових інститутів мають низький рівень досвіду і готовності до участі в інноваційних проєктах. Нашим науковцям більш звично виконувати типові науково-дослідні роботи, які завершуються звітами, а результати публікуються у різних журналах (монографіях).
Результати участі українських колективів у «Горизонт 2020» висвітили ще одну прогалину у науково-технічній політиці України, а саме – недооцінку потенціалу малих інноваційних фірм, громадських організацій та інших структур, які показали гарні результати у конкурсах програми «Горизонт 2020».
ЙМОВІРНІ УСПІХИ ТА РИЗИКИ НОВОЇ ПРОГРАМИ
2838 українських організацій брали участь в конкурсах програми «Горизонт 2020». 318 з них досягли успіху! Але всі вони здобули досвід, витратили час і зусилля на підготовку проєктних заявок. І немає сумніву, що більшість з цих 2838 організацій зацікавлені й надалі брати участь у конкурсах нової рамкової програми.
Успішний результат у конкурсах «Горизонт Європа» має багато складових елементів і залежить від науково-технічної досконалості проєктної заявки, рівня конкуренції у конкретному конкурсі, досвіду координатора проєкту, важливості очікуваних результатів, рівня консорціуму, якості плану виконання, відповідності проєктної заявки глобальним цілям програми тощо.
Отримати успішні результати у таких конкурсах особливо складно буде новачкам, тим науковим групам та організаціям, які ще не мали досвіду подання заявок на конкурси рамкових програм ЄС, а також тим організаціям, які мають низький рівень міжнародних контактів.
В таких умовах допомогу українським організаціям мала б надавати мережа національних контактних пунктів програми «Горизонт Європа», але Міністерство освіти і науки України ще не здійснило їх номінацію. Щоправда, на волонтерських засадах продовжують функціонувати окремі контактні пункти програми «Горизонт 2020». Очікується, що більшість з тих пунктів, що опікувалися програмою «Горизонт 2020» будуть працювати надалі як контактні пункти програми «Горизонт Європа». І це важливо, адже затягування цього процесу може стати однією з причин низьких результатів участі українських організацій у перших конкурсах програми «Горизонт Європа».
Ще одним ризиком є питання розміру і терміну сплати Україною внеску у програму «Горизонт Європа» в межах угоди про асоціацію до цієї програми. Що стосується програми «Горизонт 2020», Україна отримала 95% знижку щодо розміру внеску, який обчислювався як певна частина ВВП України. Більше того, 50% цього внеску Європейська Комісія повернула України як технічну допомогу, яка мала б бути спрямована на підвищення потенціалу українських організацій, що беруть участь у конкурсах програми. МОН України три роки узгоджував Положення про проведення конкурсу на використання цієї допомоги і нарешті запускає його у вересні 2021 року ( https://cutt.ly/UWG7hcx )
В обговоренні питання про оплату внеску у програму «Горизонт Європа» з боку нашого Міністерства фінансів лунає стара пісня про те, чи матиме Україна пряму користь від участі у програмі «Горизонт Європа». Аргументи про те, що участь у цій програмі сприятиме покращенню інноваційної політики в Україна та переходу від сировинної до високотехнологічної економіки не є переконливими для фінансистів.
Насправді спрямування програми «Горизонт Європа» на практичне застосування інноваційних рішень створює нові можливості для українських організацій. Корисна порада: намагайтесь формувати консорціуми не тільки у складі університетів чи дослідницьких інститутів, а й залучати до участі в міжнародних проєктах бізнес, комунальні підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, медичні установи, транспортні та енергетичні компанії, тобто ті організації на промислових майданчиках яких можна тестувати та впроваджувати нові технологічні рішення. Такий підхід точно збільшить пряму користь для України від участі у програмі «Горизонт Європа».
Приклади таких підходів є у діяльності наших активних дослідницьких організацій, які до своїх проєктів у сфері цифрових інновацій залучають інші українські організації, або на основі результатів участі у міжнародних проєктах створюють стартапи для ширшого використання отриманих результатів в економіці України.
Описи подібних історій успіху та прикладів дій наводяться у проєкті «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» який здійснила ГО «Агенція Європейських Інновацій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження». Ознайомитись з цими історіями успіху можна на You Tube каналі ГО АЄІ за посиланням: https://www.youtube.com/user/AgencyEuropeanInno. Тут також розміщуються відеолекції та презентації з рекомендаціями щодо підготовки проєктних заявок на конкурси програми «Горизонт Європа».
Іван КУЛЬЧИЦЬКИЙ, президент ГО “Агенція європейських інновацій”, керівник національного контактного пункту програми «Горизонт 2020», представник від України у програмному комітеті «Інформаційні та комунікаційні технології»
Газета “Світ”, № 35 – 36, вересень, 2021 р.