Наприкінці вересня запущено нові «спектральні» канали з великою пропускною здатністю, які з’єднують українську науково-освітню телекомунікаційну мережу УРАН і загальноєвропейську мережу GÉANT.
100-гігабітні канали «Київ – Познань» та «Київ – Кишинів» створено в рамках проєкту EaPConnect для країн Східного партнерства, що фінансується ЄС. Його мета зміцнити та розширити можливості пан’європейської мережі та скоротити цифровий розрив у Європі.
Як зауважив під час урочистого заходу з приводу запуску нових каналів перший заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко, завдяки реалізації проєкту країни Східного партнерства налагодили міцні зв’язки між науково-освітніми спільнотами, що забезпечило високоякісний обмін даними, сприяло підвищенню конкурентоспроможності та інтеграції у глобальне інформаційне суспільство. Тому, за словами пана Андрія, така співпраця не лише підтримує Україну та країни Східного партнерства у збільшенні власних науково-освітніх можливостей, а й означає великий крок в інтеграції до Європейського дослідницького простору.
Як розповів «Світу» виконавчий директор Асоціації УРАН Євгеній Преображенський, Україна з Молдовою першими з країн Східного партнерства отримали такі канали. Їхня швидкість у порівнянні з тими, що працювали до запуску нових, зросла для нашої країни у шість разів. Але це ще не межа. За словами пана Євгенія, нові ділянки теоретично зможуть передавати дані на швидкості близько 400 гігабіт – з допомогою оновлення модулів передачі.
Отже, тепер покращено зв’язок не лише України з Європою, але й України з Молдовою. Крім цього, запуск нових каналів дає можливість побудувати цифрову магістраль з півночі на південь – через Молдову, Туреччину, а далі – до кавказьких країн Східного партнерства. Як наголошує Євгеній Преображенський, все це робить нашу країну важливою ланкою у науковому трафіку Європи і має стратегічне значення для майбутнього.
Через УРАН і GÉANT наші виші і наукові установи отримують доступ до більшості європейських цифрових інфраструктур для освіти і науки, а також – до надвеликих обчислювальних кластерів. Без цього зараз нікуди, адже сучасна наука – це наука великих даних.
– Наприклад, йдеться про доступ до мережі, яка об’єднує гріди, що беруть участь в обробці даних від Великого адронного колайдера, – розповідає Євгеній Преображенський. – В Україні в цьому процесі бере участь Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут». До запуску нового він використовував старий 10-гігабітний канал. Але починаючи з 2023 року (після модернізації колайдера) обсяг даних, які будуть отримані унаслідок експериментів, значно збільшиться.
Відповідно – потрібні потужні канали. Також варто загадати про величезну базу даних знімків з космосу, яку створено в рамках проєкту Copernicus. Для швидкого отримання даних з цієї бази також потрібні відповідні канали.
Сучасний комерційний інтернет, за словами пана Євгенія, не може надати такої надійності і точності передачі даних, як спеціалізовані мережі, тож недарма їхньому розвитку надають великого значення в Європі. Сьогодні послугами мережі УРАН в Україні користуються близько 70 закладів вищої освіти і наукових установ, які також мають доступ і до пан’європейської мережі GÉANT. Базується Асоціація користувачів УРАН в НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського».
Розпитував Дмитро ШУЛІКІН
Газета “Світ”, №37 – 38, жовтень, 2021 р.