У Всесвітній день науки за мир і розвиток до парламенту прийшли понад півсотні молодих науковців, – поспілкуватися з очільниками ВР та НАН України, «приміряти» крісло голови, розповісти про амбітні плани й, найважливіше – отримати премію Верховної Ради молодим ученим.
Перед офіційним врученням з науковою молоддю зустрівся голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він розповів, що, починаючи з 2008 року цією премією нагороджували 20 робіт, а розмір нагороди складав 20 тисяч гривень. Але інфляція привела до того, що цієї суми (а вона ділиться на кількість співавторів роботи, яких може бути два, три чи чотири) вистачало лише оформлення документів та приїзд до столиці на вручення. Тому у 2019 році положення про премію переглянули, збільшили її розмір (до 126 тисяч 120 гривень) та кількість робіт-переможців (до тридцяти). У майбутньому ця сума та кількість робіт-переможців збільшуватиметься.
НАСТУПНИЙ КРОК – ВПРОВАДЖЕННЯ
Розмова голови комітету з науковцями була щира й відверта. Сергій Віталійович пояснив, що фінансування на науку в загальних рисах виглядає так: приблизно десять мільярдів виділяється на академії наук, один мільярд – закладам вищої освіти і ще близько мільярда – Національному фонду досліджень. «Ми хочемо поступово збільшити кількість коштів на грантове фінансування, – зазначив Сергій Бабак. – Дуже хочемо, щоб були імплементовані й результати вашої роботи. Ми не повинні їх загубити! Пропоную разом подумати, як їх можна впровадити в тій чи іншій сфері, які державні програми потрібні.
Також голова комітету розповів, що будуть внесені зміни до Митного і Податкового кодексів, які, зокрема, звільнять від ввізного мита товари, які ввозять державні наукові установи та заклади вищої освіти (обладнання, реактиви тощо). «Сподіваюся, що зміни запрацюють з 1 січня 2022 року, – зазначив голова комітету. – Але потрібно бути впевненими, що ця норма не відкриє «лазівку» для бізнесових компаній, які через наукові установи зможуть ввозити обладнання для власних потреб».
Втім, майбутні зміни у науці й освіті залежать не тільки від рішень парламенту. Сергій Бабак упевнений, що тільки разом з закладами освіти, академіями та науковими установами можна навести лад у цій сфері й вивести науку на світовий рівень.
Під час нагородження молодих учених привітали голова Верховної ради Руслан Стефанчук, перший заступник голови – Олександр Корнієнко, президент НАН України Анатолій Загородній.
– Ви продукуєте результати, які рухають економіку й суспільство, – наголосив Руслан Стефанчук. – Я люблю пишатися країною, представники якої здобувають золоті медалі на олімпіадах, і хочу пишатися країною, у якій є Нобелівські лауреати!
Олександр Корнієнко розповів, що планується ухвалити рішення про нагородження преміями (по сто тисяч) і випускників шкіл, які склали ЗНО з найвищими балами. «Це «гра в довгу», ми розуміємо, що ці учні є потенціалом країни і в майбутньому досягнуть успіху і в науці також», – сказав він.До речі, випускники 2021 року, які найкраще склали ЗНО, майже всі обрали для навчання технічні та природничі науки, зокрема, інженерію, комп’ютерні науки, системний аналіз, прикладну математику тощо.
Із тридцяти робіт, які отримали премію ВР, десять належать молодим ученим НАН України. Президент НАН Анатолій Загородній розповів, що якість цих досліджень дуже висока, і саме такі роботи в майбутньому визначатимуть імідж України як наукової держави. «Добре, що нагородження відбувається у Всесвітній день науки за мир і розвиток, – наголосив Анатолій Глібович. – Це свято є хорошою нагодою нагадати суспільству, що саме наука є основою цивілізаційного розвитку. І те, що ми бачимо навколо себе, створено завдяки науковим досягненням».
Під час зустрічі молоді науковці також висловили чимало пропозицій. Зокрема, наукова співробітниця Інституту фізичної хімії імені Л.В. Писаржевського НАН України Ольга Ларіна запропонувала підтримувати науковиць, які народили дітей. У світі такий досвід уже є: в університеті П’єра і Марії Кюрі в Парижі надають гранти жінкам-вченим, які народили дітей і хочуть продовжити наукову роботу.
І РАВЛИКИ, І ВАГОНИ
Газета «Світ» поцікавилася у вчених: у яких галузях вони досягнули успіхів і як планують впроваджувати свої винаходи?
Одна з переможців – науковиця-малаколог Олена Уваєва, отримала премію за роботу «Практичне використання молюсків для очищення та біоіндикації водойм, профілактики трематодозів». Олена Іванівна викладає на кафедрі екології державного університету «Житомирська політехніка».
Молюсками та прісноводними вона цікавиться ще зі школи, досліджувала їх у Малій академії наук, потім під час навчання у ЗВО. «Роль молюсків у очищенні водойм мегаважлива, адже наші річки дуже брудні, – пояснила вона. – Також молюски можна використовувати як індикатори (для визначення якості води). Останні мої дослідження пов’язані з їстівними равликами, – наземними молюсками, які сьогодні масово розводять фермери і в Україні, і в світі».
В університеті діє потужна малакологічна школа, до досліджень пані Олена залучає і школярів, і студентів. Саме роботу з науковою молоддю вона вважає своїм найважливішим завданням на майбутнє.
Автори ще однієї роботи – «Розвиток теорії процесів перетворення і генерування енергії асинхронними генераторами» доцент кафедри Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Наталія Зачепа та старший викладач ЗВО Володимир Ченчевой приїхали з Кременчука. Пані Наталія пояснила, що вони вивчали перетворення енергії в енергоатомних системах. Результати їхньої роботи (після додаткового доопрацювання) стануть в пригоді у аграрному виробництві, «оборонці» тощо.
А ось результати роботи «Інноваційне удосконалення опорних конструкцій вантажних вагонів з підвищенням їх міцнісних характеристик», яку виконали дослідники Науково-впроваджувального центру (що є структурним підрозділом філії «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» АТ «Українська залізниця») Вячеслав Петренко, Людмила Яценко, Сергій Кара та Олексій Кошель – уже впроваджені в життя.
«Ми запропонували технологію для відновлення вагонів-зерновозів, – пояснив керівник центру Вячеслав Петренко. – Раніше такі вагони списували, а кожен новий коштує 50-60 тисяч доларів. За допомогою нашої технології вже відновили близько півсотні вагонів!».
Світлана ГАЛАТА
Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад 2021 р.