Чим товстіші чиновники в кабінеті міністрів країни – тим більша у ній корупція! До таких висновків дійшов український дослідник Павло Блавацький, який викладає у французькій школі бізнесу Монпельє. За це дослідження пан Павло отримав цьогорічну Шнобелівську (тобто антинобелівську) премію в номінації «Економіка».
Шнобелівську премію започаткував у 1991 році американський популяризатор науки Марк Абрагамс. Щороку присуджується десять премій: з літератури, фізики, хімії, медицини, охорони здоров’я, машинобудування тощо. Премії присуджують за справжні досягнення, нехай і смішні чи дивні. До речі, цю премію отримав у 2000 році і майбутній винахідник графену Андрій Гейм, за те, що левітував жаб за допомогою магніту. В 2010 році він отримав справжнього Нобеля!
Зустріч з Павлом Блавацьким для української аудиторії організував координатор лекторію «Наукові зустрічі / Scientific meetings», старший науковий співробітник Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України Сергій Жабін. Під час представлення лауреата пан Сергій наголосив, що гасло цієї премії: спочатку ви смієтеся, потім – задумуєтеся!
Стаття Павла Блавацького «Ожиріння політиків та корупція в пострадянських країнах» надрукована у журналі «Economics of Transition and Institutional Change». Вона одразу принесла автору без перебільшення всесвітню відомість – про роботу науковця написали ЗМІ у багатьох країнах світу. А ще він отримав запити з Південної Америки та Африки провести подібне дослідження у їхніх країнах. До речі, науковці з Австралії надихнулися прикладом вченого і планують провести аналогічне дослідження. «За 20 років я написав 57 статей, але остання, про ожиріння і корупцію, викликала більше інтересу, ніж усі 56 разом узяті, – посміхається пан Павло. – Журналісти з усього світу телефонують і вдень, і вночі. Це означає, що тема коректного вимірювання корупції справді важлива».
Ідея провести дослідження прийшла випадково. Павло Блавацький дізнався, що в Україні обрали президентом людину, яка грає у серіалі політика, котрий бореться з корупцією. Економіст зрозумів: тема корупції вже так «допекла», що люди готові голосувати за мрію, за актора, котрий у фільмі бореться з цією проблемою.
Подумав – зробив! Науковець почав аналізувати критерії, за якими визначається корупція, й швидко зрозумів, що майже немає показників, якими можна її виміряти.
– Стандартні показники та дослідження базуються на опитуваннях міжнародних експертів, – продовжив розповідь науковець. – Бізнесмени чи представники Міжнародного валютного фонду приїжджають в Україну і потім розповідають, яке враження у них склалося про корупцію в країні. Тобто ці індекси корупції агрегують суб’єктивні думки міжнародних експертів. А якщо врахувати, що у представників різних країн різне уявлення про цю проблему, то й результати опитувань виходять дуже суб’єктивними.
Вчений почав вивчати «матчастину» і побачив багато свідчень про запрошення чиновників вищої ланки в ресторани та на фуршети. Зрозумів, що корумповані чиновники полюбляють цю форму «віддяки», адже під час обіду чи фуршету немає ризикованих конвертів з грошима. А значить перевдягнений фотограф не зніме прихованою камерою, як цей конвертик засовують у вже наповнену аналогічними конвертами кишеню чиновника.
Погане одне – численні фуршети від спраглих «порішать питання» пропонують дуже багато смачної їжі й алкоголю. Відмовитися від страв (і приємних розмов, під час яких тобі розкажуть, що ти – найвеличніший чиновник сучасності) складно, а позбавитися вже набраної ваги – ще складніше. «Я дослідив вагу представників урядів у 15 пострадянських країнах за 20 років і переконаний: кореляція між надмірною вагою чиновників і рівнем корупції в країні справді є», – наголошує Павло Блавацький.
Що цікаво: науковець аналізував одразу весь уряд країни (виводив середньостатистичний показник ваги чиновників високого рангу). У разі кадрової перестановки в уряді, коли дві (чи три) особи обіймали одну міністерську посаду в одному році, вчений обирав людину, яка була на посаді найдовший час. Зображення завантажив з двох фотобанків (photo.ukrinform.ua та photo.unian.ua). Відсутні фото знайшов в українських ЗМІ.
Під час дослідження науковець використав також технології штучного інтелекту, штучну нейронну мережу. Перед тим, як завантажити туди світлини можновладців, дослідник «тренувався» на випадкових зображеннях.
Усього було зібрано й проаналізовано 469 фронтальних зображень українських міністрів, які перебували на посаді в 2000–2020 роках. У кожному зображенні індекс маси тіла міністра був оцінений за допомогою комп’ютерного алгоритму (Kocabey et al). Потім Павло Блавацький порівняв ці індекси з двома чинними показниками корупції – індикатором Світового банку «Контроль корупції» та кількістю розкішних наручних годинників, експортованих зі Швейцарії в Україну (за повідомленням статистики Швейцарії) й імпортованими Україною зі Швейцарії (за даними української статистики).
Результати дослідження виявилися дуже цікавими. Індикатори Світового банку свідчать, що Україна увійшла в 2000-ті роки з відносно високою корупцією, яка рекордно знизилася у 2005 році (тобто після Помаранчевої революції). Друга хвиля (за Світовим банком) досягла піку в 2013 році, потім знизилася і знову піднялася.
Результати науковця (щодо маси тіла) виявилися аналогічними! Найхудішим був уряд під час президентства Віктора Ющенка (2005 рік). «Особливо разючим є те, що у 2005 році в Україні був найнижчий рівень корупції, найстрункіший уряд і майже не було «пропущених» розкішних швейцарських наручних годинників», – йдеться в опублікованій статті.
Вчений каже, що в нього часто запитують: може, зайва вага чиновників – це просто ознака нашого часу, коли «не дуже струнких» людей справді більшає? На жаль, ні: дослідження показало, що у деяких країнах таких міністрів 40–50 відсотків. Це люди, вага яких є загрозливою для здоров’я. До речі, чиновників з нормальною вагою, згідно з дослідженням – лише 3 відсотки. Найстрункіші уряди – в Литві, Латвії, Естонії та Грузії.Перевірив дослідник і ще одну гіпотезу: чи є вага політиків ознакою схильності більшості людей цієї країни до повноти. І знову ні! Дослідження показало, що чим товстіші політики, тим худіше населення.
На сторінці Павла Блавацького у Фейсбуці, де він виклав свою наукову статтю, теж чимало коментарів. Один з дослідників, який працює в Африці, пише: «Я думав, що тільки я помітив, що чим більш корумпована країна, тим гладкіші чиновники))) Зараз працюю в Африці й бачу, що там, де ситуація нормалізується, то й політики та чиновники виглядять нормально. А там, де все сумно, то й «сильні світу цього» виглядають, як колобки»
Світлана ГАЛАТА
Газета “Світ”, № 47 – 48, грудень 2021 р.