uk

ПІДТРИМУВАТИ НАЙТІСНІШІ КОНТАКТИ ІЗ ЗАКОРДОННИМИ ПАРТНЕРАМИ

Про те, як живуть і працюють інститути Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології в період військових дій, повідомив академік-секретар Сергій КОМІСАРЕНКО.

«У цей відповідальний час намагаємося підтримувати найтісніші контакти з міжнародними партнерами: з Міжнародним союзом біохімії та молекулярної біології, Федерацією мікробіологічних європейських товариств та інших, – сказав він. – Нинішнього року у Лісабоні буде проведено форум з біохімічної і молекулярної біології. Організатори вирішили запросити більше молодих учених з України. Міжнародний союз виділив кошти для наших аспірантів і постдоків, щоб вони могли працювати в кращих лабораторіях світу».

Що стосується щоденного життя наукових установ, то у всіх у них схожі проблеми схожі, зазначив Сергій Комісаренко. До складу Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології входять 7 інститутів: 5 – у Києві, по одному – у Харкові та Львові. Ушкоджень зазнав харківський інститут, поряд упали дві бомби, вибито близько 100 квадратних метрів вікон. Інститут звернувся з проханням допомогти їх засклити.Зарплату в інститутах виплачено вчасно.

Із запізненням – тільки в Харкові.Інститути Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології – експериментальні, для експериментів потрібні тварини, для яких дуже непросто знайти їжу. Практично всі інститути, поки це було можливо, зробили запас кормів. Є сподівання, що їх вистачить до моменту, коли з’явиться можливість поповнення.

Також всі інститути зробили запас рідкого азоту, адже культури клітин зберігаються саме в цій рідині. Його має вистачити щонайменше на два місяці. Заготовлено й набір реагентів, але, за словами академіка Комісаренка, вже сьогодні слід думати, де брати їх у майбутньому (компанії-виробники не працюють в Україні). Можливо, в Польщі варто створити хаб, в якому можна було б накопичувати реагенти.

На той час, коли здійснювався моніторинг, біля 50 % співробітників наукових установ Відділення перебували у Києві, інші 40 % – на заході України. І ще близько 10 % – за кордоном. Це ті, хто вже там перебував раніше, а також сім’ї з дітьми, які виїхали під час війни.

Академік Комісаренко також поставив питання, на яке ще належить знайти відповідь: як бути зі співробітниками, які перебувають за кордоном, який їхній статус, яку підтримку їм можна надати.

Підготувала Лариса ОСТРОЛУЦЬКА