Президент НАН України з нагоди Дня науки відповідає на запитання газети «Світ».
– Анатолію Глібовичу, День науки в Україні, що відзначається з 1997 року, цієї весни мав би бути особливим, ювілейним. Але замість свята – війна. В яких умовах зустрічають несвятковий День науки наукові установи України? Кому випали тяжчі випробування? І як вони виходять із них?
– Так, цього року українські науковці зустрічають своє професійне свято у трагічний час для нашої держави. Розв’язана Росією проти України війна вже завдала величезної шкоди українській науці, зруйнувала об’єкти наукової інфраструктури, забрала життя окремих наших колег. Найбільше постраждали інститути у Києві, Харкові, Сумах. Деякі наші установи опинилися на територіях, захоплених російськими загарбниками. Багато працівників Академії змушені були евакуйовуватися у пошуках безпечного місця для існування.
Та попри це наші вчені тримають «свій фронт» і продовжують самовіддано працювати над виконанням завдань, які постали з новими реаліями. Займаються науковим супроводом та пошуком розв’язання вкрай актуальних для держави і суспільства проблем, розвінчанням міфів, породжуваних пропагандою агресора. Зрозуміло, пріоритетним напрямом залишаються дослідження, пов’язані зі зміцненням обороноздатності і безпеки держави. Багато хто займається волонтерством, благодійною діяльністю, допомагає нашим військовослужбовцям, вступив до лав Територіальної оборони або Збройних Сил України.
Академія активно використовує всі доступні форми наукової дипломатії на всіх рівнях. Підкреслю, що міжнародна підтримка – дуже потужна. Світові наукові спільноти, окремі науковці різних країн світу об’єднують свої зусилля для допомоги тим, хто вимушений тимчасово залишити своє житло та емігрувати за межі України. Я вкотре висловлюю щиру вдячність міжнародній дослідницькій спільноті за це.
Але все ж, попри виклики і проблеми воєнного часу, сьогодні ми маємо нагоду згадати про роль науки в нашому житті і привітати одне одного з Днем науки в Україні та ще раз відзначити, наскільки важливою є праця науковців для гідного майбутнього нашої країни і для цивілізаційного поступу загалом.
– НАН України і в таких непростих умовах продовжує працювати, виконує свої програми, науково-технічні проєкти. І на недавньому засіданні Президії підсумовувалось виконання науково-технічних проєктів, які здійснювалися установами НАН у 2021 році. Чи можете назвати окремі з них, в яких досягнуто вагомих результатів, які матимуть перспективу в майбутньому?
– Протягом 2021 року установами Академії було виконано 36 науково-технічних проєктів. До реалізації кожного проєкту було залучено організацію-партнера, серед яких, зокрема, «Енергоатом», «Укрзалізниця», КБ «Південне» «Мотор Січ», Харківська медична академія післядипломної освіти, «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», Міжнародна асоціація розвитку інформаційного суспільства (Португалія). І науковці отримали дійсно вагомі результати, перспективні для впровадження в економічну і соціальну сфери нашої держави.
Серед них можу відзначити створену програмну реалізацію запропонованої математичної моделі поведінки заряду твердого палива в корпусах ракетних двигунів із різних матеріалів. Отримані результати вже впроваджено на КБ «Південне».
Також розроблено прототип робота для оцінки якості поверхні аеродромного покриття. І заплановано підписання ліцензійних угод з АТ «Меридіан» імені С.П.Корольова та з Міжнародною асоціацією розвитку інформаційного суспільства (IADIS, Португалія) на використання цих роботів.
Для потреб медичної сфери створено конструкцію і технологію виготовлення вакуумно-компресійного пристрою для лікування проникних поранень внутрішніх органів і запалень черевної порожнини. Розробку впроваджено у малосерійне виробництво партнером проєкту ТОВ «РАДІТЕХ». Іншим партнером проєкту клінікою ОКСФОРД-МЕДИКАЛ успішно проведено клінічні випробування дослідних зразків пристрою.
Ще, наприклад, апарат фотокаталітичного і плазмохімічного знезараження повітря з високою продуктивністю очищення повітря та низьким аеродинамічним опором системи фільтрації, завдяки чому його можна встановлювати в центральні вентиляційні канали систем кондиціювання без реконструкції вентиляційного обладнання. Такий апарат вже встановлено в систему централізованої вентиляції на об’єкті організації-партнера у м.Бориспіль.
Перспективними розробками є модель й алгоритм контролю та управління технологічним процесом ультразвукового зварювання полімерів, а також сам апаратно-програмний комплекс. Ці результати також впроваджені у діяльність компанії «Путек Україна» (м.Київ).
– І найважливіше: сьогодні вже треба думати про відбудову країни, і, як ми знаємо, наукові установи НАН України багато працюють над цим. Які головні ідеї закладаються. Можливо, якісь напрями і проєкти вже можна озвучити?
– Трагічні події, які нині відбуваються в нашій державі, ще раз довели, наскільки наука і інновації є важливими чинниками не лише цивілізаційного розвитку суспільства, але і здатності його до захисту і збереження загальнолюдських цінностей. Тому саме наука має відігравати одну з ключових ролей у відродженні України.
Сьогодні наше головне завдання – докласти всіх зусиль для продовження виконання наукових досліджень, результати яких можуть бути використанні для підвищення обороноздатності та безпеки країни, відновлення зруйнованої економіки в повоєнний час.
На засіданні Президії ми обговорили участь установ Академії у відновленні України від наслідків війни. Ми створили і вже відбулося перше засідання спеціальної Комісії НАН України для забезпечення участі Академії у підготовці для Національної ради з відновлення України від наслідків війни пропозицій щодо заходів з відновлення та розвитку України, пріоритетних реформ, стратегічних ініціатив, проєктів нормативно-правових актів, реалізація яких є необхідною у воєнний і післявоєнний періоди.
Ми зібрали певні пропозиції від наших установ для розвитку з використанням новітніх технологій окремих галузей промисловості України у повоєнний час. Вони стосуються розвитку атомної енергетики, важкої промисловості, видобутку вуглеводнів, приладобудування, розроблення нових лікарських препаратів та засобів і методів діагностики для охорони здоров’я, створення нових високоврожайних сортів сільськогосподарських рослин.
– А які, на нашу думку, мають бути першочергові кроки, завдання для повоєнного відновлення Академії?
– Як я вже зазначав, через війну РФ проти України вітчизняна наука зіткнулась з важкими випробовуваннями. Це і суттєве погіршення умов, а для декого і унеможливлення повноцінної наукової роботи, і вимушений виїзд наших науковців за кордон, і уповільнення запланованих реформ наукової сфери, і порушення усталених міжнародних зв’язків.
Міжнародна наукова спільнота виявила надзвичайну солідарність з Україною. Уряди багатьох країн запровадили програми надання тимчасових стипендій, грантів, відкриття додаткових позицій в рамках поточних проєктів, що відкриває можливості продовження наукової діяльності українськими дослідниками навіть в умовах вимушеної еміграції.
Надзвичайно важлива для нас сьогодні підтримка вчених, які залишаються працювати в Україні. Такі ініціативи також є. І ми за них надзвичайно вдячні.
Я впевнений, що подальше поглиблення і зміцнення міжнародної наукової співпраці принесе багато вагомих результатів. Ми готові запропонувати співпрацю в рамках цільових програм в галузях взаємної зацікавленості з кожною країною.
Вкрай важливим для подальшого забезпечення наукових досліджень є відбудова пошкоджених об’єктів дослідницької інфраструктури. Пошкоджено будівлі багатьох наукових установ. Під обстріли потрапив Харківський фізико-технічний інститут, де розташована флагманська ядерна установка «Джерело нейтронів на підкритичній збірці». Знищено обладнання й розграбовані приміщення лабораторії Інституту безпеки атомних електростанцій, що здійснює науковий супровід та контроль стану об’єкту «Укриття» в м.Чорнобиль. Відбудова цих об’єктів є вкрай важливою для подальшого наукового забезпечення безперебійного функціонування українського ядерно-енергетичного комплексу. Суттєвого оновлення потребує парк наукових приладів та обладнання.
Вчені Академії вже давно наголошували на необхідності створення Українського геномного центру, що дозволить розробити та застосувати існуючі методики дослідження цілої низки хвороб. Такі дослідження є перспективними і з точки зору міжнародної співпраці, і співпраці з університетами. Є потреба у створенні сертифікаційних центрів матеріалів, які без відповідного тестування та опису їхніх технічних характеристик не можуть бути запропоновані як експортна продукція України.
Всі ці питання є надзвичайно гострими, особливо з огляду на обсяги фінансування Академії, а в умовах воєнного стану – тим більше.
І насамкінець. Попри всі проблеми і негаразди воєнного часу сьогодні наша академія є згуртованою, і її працівники сповнені вірою в перемогу України і бажанням зробити все від них залежне для зміцнення Збройних сил України, для зміцнення і відбудови нашої держави.
Користуючись нагодою хочу всіх щиро привітати з Днем науки в Україні і побажати добра і здоров’я, нових успіхів на благо України та найскорішого настання миру.