Таке дослідження наприкінці вересня провів Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку (СЦД-Україна), що працює на базі НТТУ «Київський політехнічний інституту імені Ігоря Сікорського» з 2006 року і є одним з 53 світових центрів даних, що діють у структурі Світової системи даних під егідою Міжнародної ради з науки (Париж, Франція). Український центр надає доступ українській науковій спільноті до глобальних інформаційних ресурсів ССД та співпрацює з великою кількістю дослідницьких і наукових організацій в Україні та за кордоном.
За ці роки вчені СЦД -Україна отримали фундаментальні теоретичні і прикладні результати в галузі системного аналізу, теорії штучного й обчислювального інтелекту, аналізу великих даних і їх практичного застосування, виконали значний комплекс робіт з передбачення (форсайту) соціально-економічного розвитку України на середньостроковому й довгостроковому часових горизонтах.
Найбільш значущою проблемою ось уже другий рік поспіль, є епідемія COVID-19. Сценарії поширення хвороби, що їх з березня минулого року розробляла спільна команда вчених СЦД-Україна та Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України, допомагали і допомагають дати відповідь на запитання, чого чекати в найближчий час і в перспективі, як зміниться світ і Україна після епідемії?
Учені системно проаналізували циклічний характер виникнення інфекційних хвороб в останні двадцять років. Протягом цього періоду вчені виділили чотири пандемії: з листопада 2002 р. по травень 2004 р. – спалах важкого гострого респіраторного синдрому, який стався в 35 країнах світу; з січня 2009 по серпень 2010 року більшість країн світу постраждали від пандемії свинячого грипу; у 2014-2015 рр. Західна Африка, США та Європа постраждали від пандемії Ебола, а початок 2020 року ознаменувався швидким та найпоширенішим спалахом пандемії коронавірусу практично у всьому світі. Отже, циклічний характер пандемій спостерігався з п’яти-шестилітнім періодом.
Нещодавно учені КПІ та Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського дослідили поширення четвертої хвилі COVID-19, викликаної штамом «Дельта», в Україні та країнах світу, що відчули на собі найбільший вплив пандемії.
Отримані результати вказують, що в країнах, які характеризуються високим відсотком вакцинованого населення, протягом четвертої хвилі пандемічного процесу, спостерігається значно нижчий рівень нових захворювань і смертності, порівняно з другою і третьою хвилями.
Здійснено кластеризацію країн за основними ознаками поширення хвороби, темпами вакцинації і швидкістю згасання пандемії. Україна увійшла до групи країн, в яких нова хвиля ще не встигла досягти максимуму.
Україна має низький рівень повністю вакцинованого населення (нині інтенсивність щеплення посилюється з огляду на швидке розповсюдження хвороби і її тяжкий перебіг) і тому може зіткнутися з важкими наслідками пандемії вже в найближчий період. Прогнозування динаміки розвитку нової, четвертої хвилі COVID-19 в Україні з використанням методу порівняльного аналізу і нейронної мережі типу «прямого перцептрону» показало, що ця хвиля перебуває на стадії зростання, вона може бути нетривалою, але інтенсивною. Згасання її очікується в кінці 2021 року.
Вагомим предиктором такого ускладнення епідемічної ситуації з СOVID-19 є значне ослаблення карантину в літній період, а в більшості навчальних закладів – з початку вересня. Крім того, слід враховувати ймовірність сезонного зростання інших респіраторних інфекцій, інтенсивність епідемічного процесу яких протягом попередніх 1,5 років стримувалася карантинними та іншими протиепідемічними обмеженнями.
«Україна зіштовхнулася з найбільшими викликами за весь час пандемії, — сказав на засіданні уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. – Маємо надвисоку кількість важких випадків і госпіталізацій. 94,2% госпіталізованих із COVID-19 за тиждень, не були вакциновані. Наразі єдиною альтернативою локдауну є масова вакцинація».
Газета “Світ”, №39 – 40, жовтень 2021 р.