uk

Інтерв’ю з ботаніком Олексієм Коваленком «Є багато когнітивних викривлень про рослини, які омолоджують, лікують чи роблять вас раптово здоровими»

Науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України кандидат біологічних наук Олексій Коваленко у своєму інтерв’ю розповів про свою професію, улюблений профільний фейк, праці, які надихають, та улюблені кейси з Іґнобелівської премії.

Щодо своїх досліджень ботанік зазначив: «Тема моїх наукових досліджень зараз стосується особливого типу рослинності, який розвивається на відмілинах річок та озер в кінці літа – на початку осені. Рослини в таких умовах вступають у щурячі перегони з часом, адже їм треба встигнути за короткий період зацвісти та сформувати насіння до перших заморозків. Таку рослинність довго не досліджували українські вчені, адже на теренах Радянського Союзу панувала домінантна система класифікації, де таким динамічним, мозаїчним рослинним угрупованням з незімкненим рослинним покривом місця не знаходилось. Окрім того, мене цікавлять екотонні ефекти та їхній вплив на біологічні різноманіття. На межі двох екосистем часто фіксують сплеск видового різноманіття, і я вивчаю це явище на прикладі узлісних рослинних угруповань, а також міських флор, адже подекуди у межах населених пунктів видове різноманіття, попри інтенсивну діяльність людини, навіть вище, ніж в аналогічних за площею природних екосистемах (так звана урбаногенна флористична аномалія). Я також не припиняю досліджень, які стали основою моєї дисертації, що стосувались рослинного покриву Національного природного парку «Пирятинський». В останні роки особливу увагу приділяю вивченню явища біологічних інвазій – вторгненню чужорідних видів та їхнього впливу на екосистеми, економіку та здоров’я населення. Окрім цього, я розробляю інтерактивні освітні заходи в музеї, організовую лекторій у цій установі та пишу для різних платформ про рослини та природничі науки загалом».

Учений також прокоментував профільні фейки та улюблене дослідження, відзначене Іґнобелівською премією: «Є багато когнітивних викривлень про рослини, які омолоджують, лікують чи роблять вас раптово здоровими, лиш треба приймати їх по відру три рази на день. У цьому руслі є багато дезінформації, яка дуже шкідлива для нашого суспільства, як-от, крім переліченого, демонізація ГМО-продуктів. І вони давно вже не викликають у мене посмішку. (…) Вся Іґнобелівська тусня мені дуже подобається, тому щорічно я її висвітлюю на своїх ресурсах, три роки читаю лекції та навіть перекладаю церемонії вручення. Мені дуже подобається цьогорічна робота, яка перемогла в галузі екології. Це дослідження мікробіому виплюнутої жувальної гумки в різних країнах світу та можливості використання цих результатів у криміналістиці та археології».

Олексій Ігнатенко відзначив ті праці, які його надихають: «Постійним джерелом натхненням для мене є класичні роботи Чарлза Дарвіна, що в царині еволюції, що ботаніки. Значне захоплення у мене викликала теорія виду українського ботаніка Миколи Клокова та підхід до дослідження рослинності Юрія Клеопова, роботи яких я перечитую і зараз. З сучасних вчених – звісно, це будуть всі провідні дослідники рослинності у світі: Юрґен Денґлер, Мілан Хитрий, Любомир Тихий та багато інших. А також вражають роботи сучасних українських ботаніків: Сергія Мосякіна, Якова Дідуха, Раїси Бурди, Анни Куземко, Микити Перегрима, Дениса Давидова, Дениса Винокурова та багатьох інших. Напевно, менше існує ботаніків, чиї роботи мене не вражають та не надихають».

Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю

За інформацією освітньо-інформаційної платформи «КУНШТ» та прес-служба НАН України

Читайте також: