Старший науковий співробітник відділу історії України 20-30 рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко розповів наслідком яких подій став Голодомор 1932–1933 років, хто був його ініціатором, коли ще був голод у ХХ столітті в Україні, чи є Голодомор геноцидом та як впродовж незалежності України змінювалася суспільна думка щодо сприйняття Голодомору як геноциду.
Учений зазначає: «Знання про Голодомор і розповідь про нього стало одним із наріжних каменів, які відрізняють українців від росіян. Це елемент формування сучасної політичної нації. Частка визнання Голодомору геноцидом змінювалася залежно від того, хто був при владі в Україні. Але загальний тренд був на збільшення тих, хто вважає Голодомор геноцидом українського народу. Притому багато хто не розуміє, що таке геноцид. Помилково розуміють за аналогією з Голокостом, коли вбивали за етнічним принципом. Але те ж блокування України відбулося за адміністративно-територіальним, національним принципом. Заборонявся виїзд громадянам саме з УСРР. І заборона діяла щодо громадян УСРР. Неважливо – українець, росіянин, єврей чи поляк. Забороняли виїзд. (…) У росіян медійні потужності більші за наші. Тому свою неправду чи напівправду можуть пропагувати у “промислових” масштабах, а наші хиби використовувати з користю для себе. У таких умовах нам треба бути якісно сильнішими. Бо наші помилки коштують Україні дорожче».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю
Читайте також:
- УКРАЇНСЬКЕ КІНО: ГЕТЬ ВІД МОСКВИ!
- Українська наука: виклики війни потребують відповідей
- КОМПЕТЕНТНО ПРО МЕДИЦИНУ. Діалог академіка НАН України Володимира СЕМИНОЖЕНКА та академіка НАН та НАМН України Віталія ЦИМБАЛЮКА
- Сергій ПИРОЖКОВ: Керівництво держави не завжди дослухалось до позицій, про які йому доповідала наука
- ПЕРЕМАГАТИ ВОРОГА І ЛІКУВАТИ «РАНИ ВІЙНИ»
- ЗБЕРЕГТИ ЕНЕРГІЮ, ВРЯТУВАТИ ДОВКІЛЛЯ
- І ТЕПЛО ДЛЯ ТИЛУ, І БОРЩИК ДЛЯ ЗСУ
- ІННОВАЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНИ — ІНВЕСТИЦІЯ У СТАБІЛЬНІСТЬ ЄВРОПИ