Про те, чи можливо відновити українські екосистеми після пожеж і як це зробити, розповіла в інтерв’ю науково-популярному журналові «Куншт» старший науковий співробітник відділу алелопатії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України кандидат біологічних наук Оксана Дзюба.
«Згідно з даними Держекоінспекції, станом на квітень 2023 року сума збитків, завданих екосистемам України повномасштабною війною, становить понад 1,9 трильйона гривень, зокрема понад 0,68 трильйона — це забруднення ґрунтів небезпечними речовинами… <…> І поки триває війна, на жаль, обсяг руйнувань продовжує збільшуватися, — зауважує дослідниця. — Щороку через посуху та необережне поводження з вогнем у лісах та степах по всій планеті спалахують пожежі. Вони вже стали звичним явищем, але між ними та пожежами, спричиненими війною, є суттєва різниця. По-перше, сезонні пожежі зазвичай вдається швидко локалізувати. <…> По-друге, внаслідок воєнних дій в ґрунт потрапляє купа чужинних елементів. <…> По-третє, температура горіння пожежі, що виникає внаслідок воєнних дій, може бути значно вища, ніж під час сезонної пожежі.
<…>
До повномасштабного вторгнення українські науковці неодноразово брали участь у відновленні невеликих екосистем. Але ми ніколи не стикалися з руйнуваннями такого масштабу. Знищення українських екосистем зараз — колосальна за розмірами екологічна катастрофа, якої ми не бачили з часів Другої світової війни. <…> Якщо ми дамо природі відновлюватися самостійно, цей процес займе близько ста років. Ми не маємо стільки часу, тому мусимо втрутитися та пришвидшити відновлення екосистем, щойно завершиться війна.
<…>
Зараз я співпрацюю зі шведськими колегами, зокрема з докторкою наук Марією Шарлоттою Нільссон з університету Умео. Шведські вчені мають багатий досвід у відновленні лісових екосистем після пожеж. Вони використовують цікаві, нетипові й, найголовніше, дуже екологічні методи. Вони рідко звертаються до зайвих агротехнологій, віддаючи перевагу природним способам відновлення екосистем. Наприклад, часто використовують мікробіологічні суміші, щоб пришвидшити відновлення землі після пожеж. Також першими висаджують ті рослини, які прискорять природне відновлення. Зокрема, це можуть бути водорості. Гадаю, схожий підхід може бути застосований в Україні.
Українські науковці також активно працюють над механізмами відновлення екосистем. Велику роботу веде відділ алелопатії Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка, який навіть має свої патенти. Вони розробляють біодобрива на основі кремнію для внесення у ґрунт, а також вивчають вторинні метаболіти для визначення стресового стану рослин. Це дуже важливо для оцінки стану екосистем та екології загалом.
Також варто виокремити роботу науковців з Інституту мікробіології та вірусології Людмили Білявської та Олександра Таширева. Інститут має новітні біотехнології, що дозволяють досягти прискореного ефекту біоремедіації екосистем та детоксикації земель. Для цього у ґрунт вносять гранульований мікробний препарат, який містить розвинені угруповання мікроорганізмів. Вони забезпечують швидке руйнування токсичних сполук та знешкодження металів. І, звісно, збагачений ґрунт сприяє швидкому відновленню мікробіому та екологічного балансу. Виготовлення такого препарату є доволі дешевим виробництвом, адже він складається з багатотонажних мікробіологічних відходів, як-от активного мулу зеротенків та збродженого осаду метантенків. Його використання вже зарекомендувало себе як ефективний метод відновлення екосистем, а за сприяння європейських вчених може бути виведено на промисловий рівень та застосовано по всій території України.
По закінченню війни на нас чекає велика робота, й ми маємо бути до цього готові. Не варто обмежуватися лише досвідом окремих європейських колег, наприклад тих, які займаються відновленням лише лісів. Адже… в Україні є декілька кліматичних зон та багато степів, зокрема на тимчасово окупованих східних та південних територіях. Тому треба також налагоджувати співпрацю, наприклад, з науковцями з Балканських країн, які також пережили війну й можуть поділитися досвідом відновлення степів. Варто розуміти, що відновлення екосистем України — це комплексна історія, і нам знадобиться весь світовий досвід, а також інноваційні методи, щоб досягти в цьому успіху».
Читайте також:
- Академічна недоброчесність: потрібне хірургічне втручання
- План відновлення країни: довкілля
- Сильні, як земля
- Розширюємо горизонти для новачків
- Стратегічна галузь. Атомна енергетика: про що треба було думати ще вчора?
- Настав час «другої квантової революції»
- Реформа Національних академій: що зроблено?