Академік НАН України, директор Kyiv Academic University Олександр Кордюк підтримав звітну доповідь президента НАН України Анатолія Загороднього, особливо в частині підготовки та залучення молоді до науки, міжнародної співпраці й розвитку експериментальної інфраструктури.
Саме ці напрями роботи є основними для КАУ. «Головна мета нашого університету – залучення молоді до науки, – наголосив Олександр Анатолійович. – Ми навчаємо через дослідження. Щоб ці дослідження справді мотивували молодь, вони мають бути цікавими й передовими. А це можливо за умови широкої міжнародної співпраці та якісної експериментальної інфраструктури».
Олександр Кордюк розповів, що дуже добрі результати для стажувань молоді та розвитку інфраструктури мав проєкт UKRATOP. Його наступником став проєкт побудови Центру передових досліджень для пошуку нових квантових матеріалів GU-QuMat. «Важливою складовою всіх цих проєктів є підтримка досліджень на європейських дослідницьких інфраструктурах, – зазначив доповідач. – І для нас це, насамперед, синхротрони».
Нині у світі налічується близько 60 синхротронів, 19 із них – у Європі. Синхротронне випромінювання в мільйони разів потужніше й яскравіше, ніж у рентгенівському кабінеті. Синхротрон дає змогу проводити дослідження, важливі не лише для фізиків і матеріалознавців, а й для хіміків, біологів, медиків, аграріїв, геологів. Воно допомагає «розшифровувати» білкові молекули, просвічувати папіруси без розгортання.
Також, що надзвичайно важливо, синхротрони є центрами наукових спільнот.
Вчений продемонстрував учасникам Загальних зборів НАН, як виглядають найвідоміші синхротрони світу, зокрема Diamond Light Source (Велика Британія), ELETTRA біля італійського міста Трієста та BESSY в Адлерсхофі біля Берліна. Саме науково-технологічний парк «Адлерсхоф» став прикладом для проєкту Academ.City.
Після початку повномасштабного вторгнення до академії звернувся Леонід Рівкін, на той час – заступник директора Інституту Пауля Шеррера у Швейцарії та президент Ліги європейських джерел фотонів на основі прискорювачів (LEAPS), і запропонував повернутися до цієї ідеї.
Ідею побудови синхротрону в Україні підтримала ліга європейських синхротронів, до ініціативи активно долучилися швейцарські партнери. Польські колеги взялися координувати цей процес і запропонували створити першу українську лінію синхротронного випромінювання на синхротроні Solaris біля Кракова. Перше «світло» на цій лінії планується отримати у 2026 або 2027 році. Коли ж в Україні буде побудований власний синхротрон, лінію перенесуть сюди.
«Ми створили Українське товариство користувачів синхротронного випромінювання, – повідомив Олександр Кордюк. – Це товариство вже прийняли до європейської LEAPS».
За словами науковця, будівництво українського синхротрону коштуватиме орієнтовно 400 млн євро і триватиме 5–10 років. «Залишається знайти фінансування, і я вважаю, що це цілком реально, навіть в умовах війни», – наголосив він.
Для чого ж Україні власний синхротрон?
Олександр Кордюк підкреслив, що, насамперед – для залучення молоді та повернення науковців. Це справжній центр міжнародної співпраці, центр притягання. А також – інструмент, що зміцнює оборону, сприяє відновленню, розвиває економіку та підвищує міжнародний статус України.
Читайте також: