Так називалася конференція, яка відбулася в Києві, і на якій було представлено План дій ЮНЕСКО з підтримання наукової екосистеми України.
Цей план, як зазначалося на конференції, було розроблено у співпраці з Міністерством освіти і науки України, національними інституціями, а також міжнародними партнерами. План дій відповідає пріоритетам України, сформульованим у Стратегічному плані дій Міністерства освіти і науки України до 2027 року та підтримує європейські прагнення України.
Вдосконалити цей документ ЮНЕСКО допомагали: Асоціація проректорів з наукової роботи України, НАН України, Мала академія наук та КНУ імені Тараса Шевченка. Документ отримав підтримку також від Представництва ЄС в Україні. Отже, було сформовано спільне бачення й скоординований підхід до зміцнення наукового сектору України та узгодження її дослідницького ландшафту з європейськими стандартами та інноваційними пріоритетами.
На конференції наукову спільноту, представників громадянського суспільства, міжнародних партнерів та представників дипломатичного корпусу ознайомили з дослідженнями щодо стану наукового сектору в Україні, а також обговорили механізми підтримки не тільки для виживання, а й процвітання дослідницької екосистеми в Україні.
Серед гостей та спікерів заходу були представники дипломатичного корпусу, уряду України, міжнародних організацій та наукових установ.
З вітальними словами до присутніх звернулися міністр освіти і науки Оксен Лісовий, директор департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Сергій Дворник, Тимчасовий повірений у справах Німеччини Максіміліан Раш, а також регіональна директорка та асистентка з природничих наук генеральної директорки ЮНЕСКО Лідія Бріто (по відео).
Пані Бріто підкреслила , що «ЮНЕСКО підтримує країни у кризі, сприяє науковій співпраці і забезпечує роботу наукових систем. І ми віримо, що наука має мати важливе місце у підтримці України, тому що наука сприяє сталому розвитку».
Висока посадовиця розповіла про підготовку Плану ЮНЕСКО, який спирається на два основних дослідження. Перший – це аналіз шкоди, заподіяної науковому сектору України. Це дослідження було здійснено у співпраці з Малою академією наук України. І друге дослідження, замовлене ЮНЕСКО, — оцінка стану науковців, було здійснено групою Science at Risk.
Конкретніше про ці дослідження розповіли президент НЦ «Мала академія наук» Станіслав Довгий та співзасновник ініціативи Science at Risk Кирило Безкоровайний.
Аналізуючи все те, що агресивний ворог заподіяв науковому сектору України, Станіслав Довгий уточнив, що під час дослідження було опитано 558 установ, отримано кілька тисяч документів, які відображали пошкоджені та зруйновані приміщення, втрачене, знищене, пошкоджено наукове обладнання, втрати людського капіталу.
Виклики для науковців у роки війни аналізувала група Science at Risk. Недофінансування, релокації, переміщені виші, ментальне здоров’я, людські втрати, обмеження мобільності – це дуже неповний перелік того, з чим зіштовхувалися науковці.
Коротке відео про українських учених передувало кульмінаційній частині конференції: представленню Плану ЮНЕСКО. На екрані йшла розповідь про науковців Донеччини і Луганщини. Деякі з них були змушені покинути свої установи, університети, лабораторії ще 2014 року і пережити те, з чим інші їхні колеги зіткнулися після повномасштабного вторгнення росії.
Водночас війна згуртувала науковців, а необхідність і корисність контактів з колегами з інших країн сприяла активнішому входженню українців у світовий науковий простір.
Голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі, представляючи План ЮНЕСКО, насамперед подякувала всім партнерам, які взяли участь у спільній роботі, досліджували, аналізували, вносили пропозиції і просто підставляли плече.
Вона ще раз нагадала про злочини росії, вчинені нею в Україні: 30% наукових інституцій України були знищені або пошкоджені, понад 1000 будівель поруйновані або розбиті вщент. 12% українських науковців були переміщені в межах України або опинилися за кордоном. І майже третина науковців вимушено працює віддалено. Майже 84% науковців заявили, що їхня фінансова ситуація критично погіршилася, і вони здатні забезпечити тільки свої базові потреби. Згадала голова представництва ЮНЕСКО в Україні і про зменшення фінансування науки до 0,33% ВВП. Довгостроковою проблемою є також відтік кадрів, і не тільки молодих.
МОН розпочало оновлення законодавства, зазначила голова представництва ЮНЕСКО в Україні, ухвалено стратегія розвитку до 2027 року. Але процес розвивається повільно через усі ті виклики, які ми спостерігаємо. Найбільше постраждали від повномасштабного вторгнення такі соціальні групи як жінки, молодь, переміщені в інші країни. Також ми бачимо прогалину в контексті гармонізації з європейськими та міжнародними стандартами.
Створюючи цей план, ми намагалися вхопити найголовніше, каже пані К’яра, щоб сформувати конкретні і реалістичні заходи, використовувати дієві механізми для подолання проблем. План дій не має бути надто амбітним, натомість ми пробували зробити його реалістичним. Але певні цілі є його основою. Те, чого ми повинні досягти. Основна мета – підтримати Україну в просуванні науки як стратегічного драйвера або ж рушія для довгострокового відновлення.
Голова представництва ЮНЕСКО уточнила, що в Плані використано двокомпонентний підхід. Насамперед ідентифіковано найтерміновіші, найнагальніші потреби, що вимагає дуже швидко мобілізувати ресурси і мобілізуватись самим. Адже йдеться про 12-18 місяців, впродовж яких ці завдання необхідно виконати. І тут може йтися про відновлення зруйнованої інфраструктури, підтримку науковців та їхньої діяльності, забезпечення доступу до дослідницьких інституцій хоча б у дистанційному форматі.
І другий компонент підходу: стійке відновлення, розбудова стійкої інклюзивної наукової екосистеми, яка повністю гармонізована з міжнародними стандартами і діє за ними, яка дає змогу науковцям працювати як з політиками, так і з бізнесом, щоб справді наука була вагомим драйвером, розвитку суспільства і країни загалом.
Мета цього першого етапу фактично є тристоронньою: надати швидку термінову підтримку науковій спільноті і науковцям, забезпечити дистанційний доступ до ключової наукової інфраструктури і зберегти безперервність наукової діяльності з особливим фокусом на переміщених науковцях та тих, хто постраждав найбільше.
Необхідно підтримувати активність через дистанційні механізми, зв’язуючись з лабораторіями, з колегами, щоб продовжувати дослідницьку роботу.
Друга активність – STEM навчання. Навички критичного мислення є надзвичайно важливими для того, щоби людина могла будувати свою наукову кар’єру в майбутньому.
Третя – потрібні термінові гранти для України, щоби доповнити програми, які вже реалізуються. Необхідна також підтримка психосоціальна, підтримка ментального здоров’я представників наукової спільноти, дослідників і дослідниць, науковців та науковиць. Сьогодні це вкрай важливо. Для цієї термінової фази за підрахунками ЮНЕСКО потрібно щонайменше 18 млн доларів США. На термін — від 12 до 18 місяців.
Для реалізації другого компоненту Плану, а це вже середньострокові пріоритети і середньострокові заходи, — передбачається від 18 місяців до п’яти років. Тут необхідна координація глобальних зусиль та забезпечення стійкості наукової екосистеми України. Основним пілотним заходом буде публікація щорічної оцінки з детальним описом збитків, викликів та потреб, що змінюються, розвитку наукової екосистеми України під час війни.
Особливе місце на цьому етапі займе Науковий центр ЮНЕСКО для стійкості та відновлення України. Він діятиме як спеціалізований фізичний та цифровий простір для сприяння співпраці між вченими (як в Україні, так і за її межами) та промисловістю, зокрема малими й середніми підприємствами, що беруть участь у відбудові. Йдеться про запровадження своєрідного наукового хабу, який зв’язуватиме між собою науковців, представників влади та різних стейкхолдерів.
Використовуючи Наукові гранти ЮНЕСКО, центр підтримуватиме реінтеграцію українських дослідників, пов’язуючи їх із секторами, що мають вирішальне значення для оборони, відновлення та реконструкції.
Не треба забувати про перекваліфікацію, про кар’єрне зростання, про те, що ми маємо забезпечувати інноваційну підготовку в першу чергу кадрів і створювати відповідне середовище.
Для середньострокових пріоритетів реалістичні потреби у фінансах становлять приблизно 50 млн доларів США. Передбачається, що виконання цих та інших завдань займе від 18 місяців до п’яти років.
Третій компонент – довгостроковий. Тут теж береться за основу п’ятирічний період. Основні пріоритети та принципи, залишатимуться незмінними. Втім, має бути певна гнучкість, можливість оновлювати програму залежно від потреб. Адже програма — це живий документ, він може змінюватися, каже пані К’яра.
І коли ми досягатимем визначених орієнтирів, будемо дивитися, чи варто щось (і що саме) змінювати. Бо змінюватись буде також і глобальний контекст, зазначила голова представництва ЮНЕСКО. Це зрозуміло. Також важливо дбати про гармонізацію саме на глобальному рівні для того, щоб забезпечити необхідний розвиток інфраструктури та екосистеми.
Підкреслила вона й важливість розвитку жіночого лідерства в науці, адже сьогодні, особливо в STEM-категорії, жінки становлять лише 33% від загальної кількості дослідників. Тобто, можна сказати, збільшити кількість жінок в українській науці, домогтися того, щоби внесок жінок був значно суттєвішим, відчутнішим — це глобальна мета для України.
Завершуючи представлення Плану, К’яра Децці Бардескі підкреслила, що Україна матиме значну міжнародну підтримку, а залучення до науки через ЮНЕСКО допоможе забезпечити високий і сталий розвиток.
…Підсумовуючи обговорення й дискусії, голова Наукового комітету Національної ради України з питань науки та технологій Олександра Антонюк сказала: “Уся українська наукова сфера працює в нестандартних, непростих умовах. Мені іноді це нагадує потяг, який на повному ходу мчить, і ми його перебудовуємо на космічну ракету. Така наша задача. Нам потрібно стати економікою, яка буде конкурентна з іншими економіками світу. Україна має цей потенціал. І для того, щоб це зробити, звичайно, саме наука буде в основі цих змін».
Олександра Антонюк висловила підтримку ініціативи ЮНЕСКО: «Фактично, Action Plan ЮНЕСКО став складовою цієї загальної коаліції, ідеї створення коаліції на підтримку української науки».
Записала Лариса ОСТРОЛУЦЬКА
Фото: ЮНЕСКО/Станіслав Карташов
Читайте також: