Нобелівську премію з хімії отримали Сусуму Кітагаві (Університет Кіото), Річард Робсон (Університет Мельбурна) та Омар М. Ягі (Каліфорнійський університет у Берклі) «за розробку металоорганічних каркасів». Про це повідомляє офіційний сайт премії.
Зазначається, що лауреати розробили нову форму молекулярної архітектури — створили молекулярні конструкції, металоорганічні каркаси, з великими порожнинами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці металоорганічні структури можна використовувати для збору води з повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або прискорення хімічних реакцій.
«Вони мають величезний потенціал, відкриваючи раніше непередбачені можливості для виготовлення матеріалів на замовлення з новими функціями», — каже Гайнер Лінке, голова Нобелівського комітету з хімії.
У цих конструкціях іони металів функціонують як наріжні камені, з’єднані довгими органічними молекулами. Разом іони металів та молекули організовані, утворюючи кристали, що містять великі порожнини. Ці пористі матеріали і називаються металоорганічними каркасами. Змінюючи будівельні блоки, що використовуються в МОК, хіміки можуть розробляти їх для захоплення та зберігання певних речовин. МОК також можуть керувати хімічними реакціями або проводити електрику.
Все почалося в 1989 році, коли Річард Робсон випробував новий спосіб використання властивостей атомів. Він поєднав позитивно заряджені іони міді з чотирипроменевою молекулою. Коли вони об’єдналися, то утворили впорядкований, просторий кристалл, який був схожий на діамант, заповнений незліченними порожнинами.
Робсон одразу усвідомив потенціал своєї молекулярної конструкції, але вона була нестабільною та легко руйнувалася. Однак Сусуму Кітагава та Омар Ягі забезпечили цьому методу будівництва міцну основу. У 1992 — 2003 роках вони окремо зробили низку революційних відкриттів. Кітагава показав, що гази можуть надходити в конструкції та виходити з них, і передбачив, що ці структури можна зробити гнучкими. Ягі створив дуже стабільний металоорганічний каркас і показав, що його можна модифікувати за допомогою раціонального проєктування, надаючи йому нових і бажаних властивостей.
За матеріалами Nobelprize.org
Читайте також:
- Чим живеш, молодий науковцю?
- Діяти заради мирного світу
- Наука для оборони, безпеки й майбутнього України
- Він був із тієї “золотої плеяди”
- Як “вакцинуватись” від ілюзій вхопити легкі гроші?
- Український голос свободи на 61-му Міжнародному пленері-симпозіумі кераміки й скульптури в Болеславці
- Нова наукова стратегія: як вчені-фізики шукають невловимі частинки темної матерії у масштабах Всесвіту
- Як українські вчені рятують світ від електромагнітного тероризму
- СумДУ розпочинає новий навчальний рік попри атаки ворога, з вірою та впевненістю у завтрашньому дні