Член-кореспондент НАН України Олександр ХОДОСОВЦЕВ на минулому засіданні Президії НАН України виступив з доповіддю «Екоцид природного середовища України внаслідок російської агресії». Чому ця тема особливо актуальна саме зараз як для юристів, так і для екологів? Про це автор доповіді розповів нашій газеті.
— Пане Олександре, термін «екоцид» постійно звучить у заявах і промовах, у ЗМІ, у соцмережах. Чому потрібно деталізувати його зміст, сенс на четвертому році повномасштабної агресії росії проти України?
— Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року багато моїх колег, дослідників біорізноманіття, вимушено перемикнулися на дослідження впливу воєнних дій на довкілля. Поки ми збирали дані та оцінювали їх як фахівці, — юристи, політики, громадські діячі активно говорили про екоцид. Ми побачили, що цей термін використовується не завжди коректно. Було навіть повідомлення про понад 100 фактів екоциду на кінець 2022 року. Але Офіс генпрокурора відкрив на сьогодні не більше 20 кримінальних проваджень за екоцид.
Вони дуже різні. Від інкримінування двом громадянам України отруєння річки (злили відходи виробництва, і вся риба загинула) до справи про обстріл російською федерацією ядерної наукової установи «Джерело нейтронів» Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Після підриву греблі Каховської ГЕС СБУ відкрило провадження за двома статтями Кримінального кодексу України, зокрема і за статтею 441 «Екоцид». Проте жодне кримінальне провадження наразі не доведено до логічного завершення.
Статті кримінального кодексу, які стосуються екоциду, є не в усіх країнах. В Україні — є. Проте вона дуже «розмита» і потребує уточнень. Що таке масове знищення, яке фігурує у цій статті? Як трактувати екологічну катастрофу? Як відрізнити екоцид від менш масштабних кримінальних правопорушень проти довкілля? Спроби знайти відповідь у Римському статуті теж були марними. Там досі такої статті просто немає. Є лише пропозиції.
Отже, маємо проблему як українського, так і міжнародного кримінального права: чіткі критерії екоциду — відсутні.
Після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС група науковців, переважно ботаніків, почала працювати над збиранням даних впливу воєнних дій на довкілля в межах п’яти областей України. І в процесі стало зрозуміло, що замало просто зібрати ці дані, їх треба використати для покарання країни-агресора. Так було вирішено спробувати розробити критерії екоциду. До ініціативної групи були залучені біологи та юристи. Серед них: академік Яків Дідух, доктори наук Анна Куземко, Іван Мойсієнко, юристи міжнародної громадської організації «Екологія-Право-Людина» під керівництвом Олени Кравченко, фахівці інших установ та організацій. Врешті-решт після палких дискусій екологів і юристів ми сформулювали шість критеріїв екоциду. Одразу зауважу, що вони наразі сфокусовані лише на наземних екосистемах. Такі критерії для морських і прісноводних екосистем ще треба розробити.
— Розкажіть про ці критерії детальніше.
— Найперше, ми пропонуємо вважати екоцидом дії, внаслідок яких повністю зникає вся популяція хоча б одного виду біоти з тих, що існували в межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного поясу. Ну або якщо в популяції залишається менше ніж 20 % особин, бо цього зазвичай уже недостатньо для природного її відновлення. Хоча про всяк випадок (адже трапляються дива, природа на них здатна) додатково прописали: моніторинг протягом трьох років має підтвердити, що відновлення таки немає. Цей критерій більше розрахований на великих тварин, але його можна застосувати й для рослин і грибів. Наприклад, ми описали новий для науки вид лишайників Circinaria ucrainica (Цинцинарія українська). Він виявлений на декількох кучугурах поблизу м. Олешки влітку 2021 року, але опис було оприлюднено лише у 2024-му. Інших місць цього виду поки у світі не виявлено. Дистанційний моніторинг показав, що підтоплення після підриву греблі не дійшло до місць, де поширений цей вид. Проте реальне існування або знищення виду можна встановити лише після деокупації. Я, до речі, міколог, ліхенолог, тобто вивчаю лишайники, тому мені зручніше наводити приклади саме з цієї групи рослин або ботанічні взагалі.
Наступний критерій — це коли в межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного поясу повністю зникають унікальні угруповання біоти (тобто, набір певних видів, які співіснують на одній території). Або коли залишається не більше 10 % площі їхнього поширення і моніторинг до трьох років не підтверджує відновлення знищених угруповань до нативного (здатного до відновлення) стану. Щоб працював цей критерій, необхідно добре знати ареал, який займає те чи інше угруповання, це має бути чітко задокументовано, зокрема за допомогою методології вкладених ділянок біорізноманіття, як це було зроблено під час дослідження трав’яних біотопів України.
Наведу приклад. Через розгалужені мережі фортифікацій у прибережній зоні Тендрівської коси (Херсонщина) та розміщені в заповідній зони цієї коси російські військові підрозділи, на цій території може зникнути гарно задокументоване ендемічне угруповання лишайників, основу якого складає ендемічний (тобто, такий, що більше ніде не зустрічається) вид Ксанторія тендрівська (Xanthoria tendraensis). Це угруповання вкриває практично повністю урочище Білі кучугури та є потенційним об’єктом для моніторингу стану після деокупації для виявлення ознак екоциду.
— Третій і четвертий критерії стосуються біотопів. Розкажіть про них детальніше.
— Так, третій критерій має найбільший потенціал. Зокрема тому, що біотоп дуже чітко можна ідентифікувати. Нагадаю, що біотоп — це суходільна або водна природна чи напівприродна ділянка, яка визначається за географічними, абіотичними та біотичними особливостями. Третій критерій — це коли ми фіксуємо, що внаслідок якихось дій повністю зникають унікальні біотопи, які існували в межах лише цього біогеографічного регіону (рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного пояса), або залишається не більше 20 % їхньої площі й моніторинг до трьох років складових знищеного біотопу не підтверджує його відновлення до нативного («живого», життєздатного — ред.) стану. Критичність існування (20 %) ми взяли, аналізуючи підходи Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) до екосистем з Червоного списку. На сході України на лінії фронту є низка таких біотопів, знищення яких можна чітко трактувати за цим критерієм як екоцид.
У 2023 році ми проводили дослідження в Національному природному парку (НПП) «Святі Гори». Тут на берегах Сіверського Дінця розташований біотоп лісів сосни звичайної на крейді. У 2018 році його, за пропозицією фахівців Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, внесли до біотопів EUNIS (European nature information system), які охороняються на міжнародному рівні. Наші дослідження на ділянці біля с. Богородичне (Донецька область) показали знищення основних структур цього біотопу. Немає живих дерев сосни. Діяння (у побуті ми б сказали «дії» тощо, але тут вживаємо цей термін, щоб бути на одній, так би мовити, хвилі з юристами) російських агресорів, які призвели до нищення цих сосон, підпадають під запропонований нами третій критерій екоциду.
Для порівняння: минулого року ми розпочали моніторингові дослідження впливу розбудови польових фортифікацій псковської дивізії рф на лісові екосистеми в Київській області. І виявили, що в дубових і соснових лісах відвали окопів та інших споруд суттєво змінюють ці ліси, змінюється їхній видовий склад, співвідношення рослин в угрупованнях, їхні, так би мовити, стосунки. Зрозуміло, що й окремим деревам (кореневій, зокрема, системі), і екосистемі цих лісів у цілому було завдано шкоди. Проте ознак саме екоциду, на відміну від попереднього біотопу, не виявлено. Що не заважає класифікувати це як завдання шкоди довкіллю за іншими статтями Кримінального кодексу України.
Критерій 4 теж стосується біотопів, але тих, які охороняються на європейському та світовому рівнях. Під час вчинення діяння знищені цінні біотопи, що внесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО чи до Резолюції 4 Бернської конвенції (Бернська конвенція (1979) — це багатостороння угода Ради Європи для збереження дикої флори, фауни та природних середовищ існування в Європі — ред.), або на більш ніж 50 % їхньої площі знищені структурні елементи, і моніторинг до трьох років знищених складових біотопу не підтверджує їхнього відновлення до нативного стану. Крейдяні степи на сході України є реальним об’єктом, вплив воєнних дій на який має ознаки екоциду. Петрофітні (кам’янисті — ред.) степи на крейді занесені до Резолюції 4 Бернської конвенції. Розташовані локально на сході Європи. Нам вдалося дослідити лише невеличку ділянку біля с. Пришиб у Донецькій області. Після деокупації необхідно провести моніторинг на усіх ділянках крейдяних степів України й відпрацювати методику саме для цього критерію.
Для порівняння ми проводимо моніторингові дослідження в типчако-ковилових степах Херсонщини в межах Національного природного парку (НПП) «Кам’янська Січ», розпочаті 2022 року. У парку численні задокументовані порушення екосистем, які містять ознаки кримінальних правопорушень у сфері довкілля (теж намагаємося коректно вживати словосполучення «ознаки правопорушень», поки немає рішення суду). Треба відзначити високу стійкість цих екосистем до впливу воєнних дій.
Найбільшу загрозу становлять фортифікації та глибокі вирви. Проте ознак екоциду, за нашими критеріями, не вбачається.
— Підрив російськими агресорами Каховської ГЕС —
найочевидніший, навіть без визначень і критеріїв, акт геноциду, екоциду. Стільки загинуло усього живого, такі негативні зміни вище і нижче греблі, у Чорному морі, куди ринуло цунамі. Як вивчення наслідків цієї диверсії відбилося на формуванні запропонованих вами критеріїв?
— Критерій 5 справді дуже чітко корелює з наслідками Каховської катастрофи. Ми це пов’язуємо з поняттям «екологічні послуги». Під час вчинення діяння відбувається знищення біотопів у межах рослинно-кліматичної зони або підзони чи висотного пояса. Це призводить до того, що 75 % населення, яке одержувало прямі або опосередковані екосистемні послуги до вчинення, після нього такі послуги недоотримує. Ми трактуємо діяння підриву дамби як екоцид, оскільки його наслідки відповідають нашому критерію, і ця кваліфікація є сталою, незалежно від подальших сценаріїв відновлення екосистеми — природним чи господарським шляхом.
Вже 30 червня 2023 року ми розпочали моніторингові дослідження на дні Каховського водосховища. Заклали моніторингові ділянки від Запоріжжя до НПП «Кам’янська Січ». Взяли проби водоростей, бактерій, ґрунту. Через 3,5 місяця продовжили дослідження на тих самих ділянках. А 2024 року розширили дослідження до Запорізької області — острів Хортиця, околиці сіл Малокатеринівка і Каневське.
Результати моніторингових досліджень опубліковано в низці наших публікацій. Незабаром ми продовжимо дослідження на цих самих ділянках. Вони здебільшого стосуються природних процесів відновлення флори, рослинності та формування нових біотопів на дні Каховського водосховища. Встановлено, що темпи формування біомаси верби в біотопах вербово-тополевих лісів та проходження стадій її онтогенезу (індивідуальний розвиток організму від його зародження до смерті — ред.) значно перевищують раніше відомі показники. На основі моніторингових досліджень дна колишнього Каховського водосховища вперше складено флористичний список ініціальної сукцесійної (сукцесія — це послідовна, закономірна зміна одних угруповань живих організмів іншими на певній ділянці середовища — ред.) стадії розвитку судинних рослин, мохоподібних, наземних водоростей та лишайників. Ми з’ясували, що від першого моніторингового дослідження у червні 2023 року видове різноманіття флори зросло у 14,5 раза і на середину 2025 року становить 145 видів судинних рослин. Зафіксовано низьку питому вагу чужорідних видів, що спростовує гіпотезу про те, що колишнє водосховище стане джерелом їхніх інвазій.
Уперше наземні дослідження були доповнені даними дистанційного зондування з використанням методів машинного навчання, що дало змогу створити динамічні карти біотопів для всього дна водосховища. Вчені (зокрема, лідерами щодо використання методів машинного навчання для створення таких карт є Олег Прилуцький та Григорій Коломицев) уперше виділили та закартували п’ять основних груп новоутворених біотопів: 1) зарості верб і тополь; 2) прибережні біотопи; 3) піщані та вкриті мушлями території з розрідженою рослинністю; 4) біотопи з такироподібними субстратами; 5) водні біотопи. Проведене дослідження сприяє розумінню екологічної сукцесії та динаміки біотопів у посткатастрофічних ландшафтах, а також формуванню майбутніх стратегій управління такими територіями.
— І, нарешті, шостий критерій?
— Шостий критерій: під час вчинення діяння відбувається забруднення чи руйнування ландшафту, що завдало великих екологічних та соціально-господарських збитків і спричинило відселення понад 50 % мешканців району(ів). Критерій було сформульовано на основі аналізу наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, використовуючи отримані емпіричні дані як вихідну інформацію.
— Чи є приклади застосування цього критерію в контексті війни?
— Так, вплив воєнних дій на урбанізовані ландшафти, особливо на лінії зіткнення, також підпадає під цей критерій. Живописне село Олександрівка на Херсонщині, яке з березня до листопада 2022-го перебувало на лінії фронту… Ми були там 2 грудня 2022 року. Жодного вцілілого дому, безлюдні вулиці…
— А міста теж підпадають під цей критерій?
— Безумовно. Я сам херсонець, тому можу спостерігати злочини, які мають ознаки екоциду, майже з вікна. Величезні господарські втрати, смертельне забруднення територій вибухонебезпечним «відлунням» війни та гори будівельного сміття перетворили урбанізовані ландшафти (місто і села вздовж Дніпра) на непридатні для життя людей території.
Злочинні діяння російської федерації обернулися для Херсонщини справжньою демографічною драмою: лише у період з 2022 по 2025 рік населення міста Херсон та Херсонського району скоротилося аж на 76 %. Це не просто цифра — це три чверті мешканців, які мусили покинути рідну землю. Тобто такі діяння країни-агресора також можна розглядати як екоцид за запропонованим нами шостим критерієм.
— Які основні проблеми ви бачите в цій роботі?
— Критерії екоциду мають бути доповнені після аналізу стану морських і прісноводних екосистем, які були під впливом воєнних дій. Необхідна апробація критеріїв екоциду на конкретних задокументованих випадках злочинів проти довкілля для верифікації ознак екоциду. Існує також потреба у розробленні методик відновлення наземних екосистем після впливу воєнних дій, що враховуватиме різні біотехнологічні процеси ревіталізації та їхній моніторинг. Наші дослідження показують, що, якби природні території були чітко закартовані, зокрема створені карти біотопів, і належно монетарно оцінені, то Державній екологічній інспекції, яка у нашій країні є органом, що відповідає за фіксацію та оцінку шкоди довкіллю від російської агресії, було б набагато простіше робити розрахунки екологічних збитків, навіть дистанційно.
Наша довідка
Олександр Євгенович Ходосовцев — український біолог, міколог, ліхенолог, член-кореспондент НАН України (2024), професор (2006), доктор біологічних наук (2004), Заслужений працівник освіти України (2009), лауреат Премії НАН України імені М.Г. Холодного (2025), професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, ректор цього закладу у 2012–2015 роках, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки НАН України. Автор понад 350 наукових праць, зокрема 15 монографій та п’яти підручників і посібників. Описав близько 30 нових для науки видів лишайників і ліхенофільних грибів.
Спілкувався Олег ЛИСТОПАД.
Фото автора
Читайте також: