За минулий рік Україна піднялися одразу на 14 сходинок у рейтингу Government AI Readiness Index 2025 від британського агентства Oxford Insights, посівши 40-ве місце зі 195 країн та опинилася серед десятки лідерів з розвитку ШІ в Східній Європі. Про це напередодні нового, 2026 року повідомило Міністерство цифрової інформації, а також окреслило амбітну мету — до 2030-го увійти в трійку світових лідерів за рівнем розвитку та впровадження штучного інтелекту в публічному секторі. Лише кілька місяців тому Мінцифри презентувало перший драфт Стратегії розвитку ШІ до 2030 року й анонсувало громадські обговорення, щоб українці поділилися своєю думкою щодо розвитку галузі в державі. І це цілком відповідає світовим трендам — сьогодні уряди, міжнародні організації, університети й бізнеси створюють власні стратегії розвитку штучного інтелекту як ключової технології XXI століття. А як щодо окремого закону про ШІ? Без сумніву, його потрібно починати створювати вже тепер.
Власну стратегію розвитку ШІ минулого року презентувала і Національна академія наук України. У документі визначено напрями розвитку фундаментальних і прикладних досліджень і подано план реалізації на коротку, середню та довгострокову перспективу. Також академія створила Координаційну наукову раду з питань розвитку штучного інтелекту, яка має трансформуватись у стратегічний центр координації пріоритетів, підтримки дослідницьких груп, експертиз державної політики, а також розроблення стандартів і етичних засад. Як зауважив під час міжнародного форуму «Освіта, наука, інновації: людський капітал у повоєнному відродженні України» академік-секретар відділення інформатики НАНУ Олександр Хіміч, генеративний штучний інтелект стає інструментом наукових проривів — від моделювання матеріалів до прискорення експериментів у фізиці, хімії та біології.
Чи варто очікувати нових проривів цьогоріч? Цілком імовірно, але в будь-якому разі роль штучного інтелекту в різних галузях буде лише зростати, зокрема й у сфері оборони. ШІ відіграватиме дедалі вагомішу роль у вдосконаленні автономних дронів, «розумної» зброї та систем розвідки.
У 2026 році триватиме робота над національною великою мовною моделлю, яку створюють WINWIN AI Center of Excellence при Мінцифри разом з бізнесом та AI-спільнотою.
Анонсується, що вона пришвидшить інтеграцію ШІ в державний сектор, бізнес та ключові сфери життя. А ще очікується, що в «Дії» повноцінно запрацює національний ШІ-асистент. Звісно, це не віртуальний міністр, як в Албанії, проте він цілком може допомогти людям у комунікації з державою.
І уряд, і академічна спільнота, і бізнес констатують, що ключовим ресурсом розвитку штучного інтелекту є людський капітал. «Національна академія наук України має потенціал сформувати багаторівневу освітню екосистему — від шкільних програм до аспірантури у сфері ШІ», — зауважив під час форуму Олександр Хіміч.
Співголова Координаційної ради з розвитку ШІ в НАНУ академік Михайло Згуровський переконаний: університетам, установам і бізнесу слід терміново перебудувати освітні програми в галузі IT і штучного інтелекту в бік креативності, водночас віддаючи належне математиці, системному аналізу, архітектурі програмних систем тощо. А також — упроваджувати програми перенавчання, щоб переорієнтувати на галузь ШІ загалом непогано підготовлених фахівців.
Якщо це вдасться, Україна, яка попри все залишається нацією винахідників та інноваторів, не загубиться серед світових лідерів у галузі ШІ й зацікавить глобальний ринок своїми унікальними рішеннями. А поки спостерігаймо, які прориви буде здійснено завдяки штучному інтелекту у 2026-му.
Дмитро ШУЛІКІН
Газета “Світ”, № 1, січень 2026 р.