Юрій Щербак поєднує в собі різні іпостасі — лікаря, письменника, політика, дипломата, громадського діяча. Однією зі спроб осмислити цю постать стала книжка директора Інституту літератури НАН України академіка Миколи Жулинського «Під знаком двох сонць. Провісник Юрій Щербак», яку днями презентували в Українському кризовому медіа-центрі. До зустрічі в онлайн-режимі долучився і сам герой дослідження. Обговорення вийшло далеко за межі теми презентації — йшлося і про висунення Юрія Щербака на здобуття Шевченківської премії, і про геополітичні виклики, і про скандал на Олімпіаді в Італії.
Аналізуючи творчий шлях і світогляд Юрія Щербака, пов’язану з ним цілу епоху боротьби за розбудову державності, незалежності України, утвердження її авторитету в світі, літературознавець використав цікаву манеру діалогу. Академік Жулинський називає героя «провісником», який ще десятиліття тому передбачав геополітичні загрози та виклики, що стоять перед Україною сьогодні, зокрема сутність російського агресивного експансіонізму, який одним із перших він охрестив «рашизмом».
Сам герой книги Юрій Щербак (присутній на презентації онлайн) нагадав, що його дружба з автором триває ще з 60-х років минулого століття. «60 років тому я був зворушений увагою Миколи Жулинського до мене, молодого письменника, і це почуття залишається незмінним сьогодні, коли вийшла перша книжка, присвячена моїй творчості, — розповів він. — Це дослідження — дуже компетентний, оригінальний погляд на мою творчість: прозу, публіцистику і драматургію. Сподіваюся, що книжка Миколи Жулинського прикрасить бібліотеки університетів — це моя мрія».
Звертаючись до присутніх, Юрій Щербак пообіцяв і надалі, поки б’ється серце і рука тримає перо, боротись з путінізмом, рашизмом — за перемогу українського слова, духу, історичної пам’яті і національних цінностей.
Наголосивши на унікальній творчій продуктивності свого героя, Микола Жулинський відзначив його дивовижну здатність аналітично препарувати дійсність — не лише українську, а й планетарну: більшість його провісницьких творів безжально чесні в оцінці й України, і того, що відбувається сьогодні в світі.
«У цій книжці я приділив багато уваги тому, щоб Юрій Щербак говорив своїм голосом, щоб читач чув його думку і позицію», — зауважив літературознавець. На думку Миколи Жулинського, романи Юрія Щербака мають таке ж пророче і перспективне для розуміння розвитку подій в Україні і в світі значення, як і твори Олдоса Гакслі й Джорджа Орвелла.
Як нагадали під час презентації, роман-антиутопію Юрія Щербака «Мертва пам’ять. Голоси і крики. Книга підсумків пророцтв» висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року у номінації «Проза». Це зробило видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», в якому і побачив світ цей твір.
Засновник і директор видавництва, відомий поет Іван Малкович зазначив, що Юрій Щербак — напрочуд сучасний письменник, бо одна з головних тем «Мертвої пам’яті» — тотальний цифровий тоталітаризм, який окреслено надзвичайно виразно. «Це те, що нам зараз буде загрожувати разом з неконтрольованим використанням штучного інтелекту», — додав видавець.
— Коли Юрій Щербак говорить про апокаліптичні перспективи, зокрема й для України, то це не означає, що він у них вірить, — підтримав дискусію Микола Жулинський. — Він, як письменник, як художник, як громадянин, хоче дати пересторогу — це також може статися, тому треба думати і бути готовими до будь-якого сценарію.
Іван Малкович анонсував перевидання роману «Чорнобиль» — до 40-річних роковин трагедії. «Книжки Юрія Щербака повинні прочитати якомога більше людей, — резюмував він. — Так, вони нелегкі, але багато великих книжок такі. Я не хочу нічого радити Шевченківському комітету, але сподіваюсь, що там просто прочитають «Мертву пам’ять».
Спортивні і навколоспортивні події також можуть бути предметом творчості в різних жанрах. А ще інструментом донесення своєї позиції. Про це говорив і модератор заходу, Надзвичайний і Повноважний Посол України Валерій Чалий. Він попросив Юрія Щербака оцінити ситуацію, що склалась з дискваліфікацією нашого скелетоніста Владислава Гераскевича за використання ним шолома із портретами загиблих внаслідок російської агресії українських спортсменів.
— Для мене його шолом — це приклад живої пам’яті, — відповів Юрій Щербак. — Це неймовірний символ, який увійде в історію нашої боротьби проти російського агресора. Рішення МОК вважаю ганебним, адже чиновники не відреагували, наприклад, на російський прапор на шоломі італійського спортсмена. Вважаю, що вчинок Владислава Гераскевича вартує більше як медаль, адже увійде до історії світового спорту і стане легендою.
До речі, зараз пан Юрій працює над книгою притч, і, як сам зізнається, цілком імовірно, що одна з них буде присвячена саме вчинку нашого спортсмена.
Говорили під час презентації і про геополітичні виклики, що й не дивно, адже антиутопії та публіцистика Юрія Щербака свідчать про те, що він інтелектуал, який бачить крізь час. Торкнулись, зокрема, кризи Європейського Союзу, а також ідеї Сполучених Штатів Європи, яка відома ще від початку XX століття.
— Якщо ЄС стане супердержавою, то багатьом країнам доведеться втратити частину своєї суверенності і умовно стати чимось на кшталт республік СРСР, — зауважив Юрій Щербак. — Але європейські країни повинні ухвалити рішення — чи стане Європа могутньою потужною державою з населенням 500 млн і величезним економічним і військовим потенціалом, чи залишиться роз’єднаною — як ми це сьогодні бачимо в контексті українського питання. На мою думку, відбувається рух в напрямку об’єднання. Яким воно буде? Вважаю, що спочатку це буде лише частина європейських держав, і нам дуже важливо стати інтегральною частиною тієї Європи, яка буде здатна боротися з агресором, адже агресія буде вічною — навіть після смерті путіна. Все одно в росії будуть сили, які обов’язково весь час загрожуватимуть Європі, а Україна вже сьогодні має найсильнішу і найдосвідченішу армію на континенті. Я вірю в те, що процес об’єднання буде тривати, і спочатку частина, а потім, можливо, і вся Європа стане єдиним державним організмом. На мою думку, це геополітичне питання номер один.
Презентацію відвідав Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора