Вечір пам’яті Джеймса Мейса — видатного американського дослідника історії України, політолога, публіциста, одного з ключових дослідників Голодомору — відбудеться сьогодні в Києві, з 15-ї години, в Галереї мистецтв на Троєщині.
Організатори та модератори вечора — дружина Джеймса Мейса, відома письменниця і журналістка Наталія Дзюбенко-Мейс та відомий український художник Валерій Франчук.
Що ми знаємо про Джеймса Мейса? Переконані, що головна книжка про нього ще не написана, але вона обов’язково буде.
Але й те, що знаємо про нього, вражає. Американець, потомок індіанського племені черокі, яке примусово виселили з рідних місць, студентом університету дізнавшись про Великий голод 1932–1933 років в Україні, присвятив дослідженню Голодомору, його причин і його наслідків усе своє життя.
У 1980-х він захистив докторську дисертацію, долучився до створення книги Роберта Конквеста “Жнива скорботи”. Організовував у Гарварді дослідницьку програму про історію Великого голоду 1932—1933 років. Очолив комісію і впорядкував звіт комісії Конгресу США з вивчення Голодомору. У своїй підсумковій доповіді він сказав, що голод був актом геноциду українського народу, що викликало гостру критику інших дослідників Радянського Союзу.
У 90-і переїхав в Україну. Він вважав, що над нами тяжіє геноцидне минуле, працював над формулюванням ідеї постгеноцидного суспільства. Мейс написав десятки наукових робіт і понад 100 публіцистичних колонок у газеті «День». Викладав у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Перше видання ключових його праць називається «Ваші мертві вибрали мене…». Мейс так відповідав, коли його запитували, чому він в Україні.
Українці назавжди запам’ятають його як автора щемливої і вже глибоко укоріненої традиції у четверту суботу листопада запалювати свічку пам’яті за жертвами Голодомору.
Його не стало в 2004 році.
Нинішнього року Джеймсу Мейсу виповнилося б тільки 74.
На фото: частина особистої бібліотеки Джеймса Мейса. Книги на тему Голодомору. Автор фото Олександр Рупета.