Українські науковці представили перше у світі комплексне дослідження того, як повномасштабна війна вплинула на якість атмосферного повітря – від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни. Про це розповіли у пресслужбі НАН України.
Роботу виконали фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Результати опубліковано у міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research (Q1).
Що показало дослідження?
Після ракетних і дронових атак концентрації забруднювальних речовин поблизу станцій моніторингу зростали в середньому на 100-400%, а в окремих випадках – більш ніж на 1000%.
Водночас у довгостроковій перспективі ситуація виявилася парадоксальною: у великих містах і промислових регіонах частина показників забруднення навіть зменшилася – через руйнування підприємств, скорочення транспорту та зміни в енергетиці.
Супутникові дані Sentinel-5 Precursor зафіксували загальне зниження рівнів NO₂ на 10-30% у великих містах і вздовж лінії фронту.
Але це не «екологічне покращення». Це – наслідок руйнувань, втрат і зупинки економіки.
Науковці говорять про екологічний парадокс війни: загальне зменшення частини викидів супроводжується небезпечними локальними піками забруднення – після вибухів, пожеж і через масове використання дизельних генераторів. Саме ці короткі, але різкі сплески можуть становити найбільшу загрозу для людей.
Дослідження базується на аналізі тисяч вибухів і поєднує наземні спостереження з супутниковими даними, що дозволило вперше оцінити реальний вплив війни на атмосферу України у регіональному масштабі.
Отримані результати важливі не лише для науки. Вони можуть стати основою для:
– документування екологічних наслідків російської агресії;
– обґрунтування міжнародних компенсацій;
– формування стратегій післявоєнної відбудови та модернізації системи управління якістю повітря.