Восени 2024 року стартував експериментальний проєкт Міністерства освіти і науки України щодо створення на базі закладів вищої освіти й наукових установ мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів. Одним із переможців конкурсного відбору став і Київський академічний університет, який (єдиний з шести обраних ЗВО) зосередив увагу на науковцях Національної академії наук. Мета проєкту – залучити науковців і студентів-дослідників до створення стартапів, впровадження і комерціалізації розробок.
Нині проєкт «Стартап-школа Academ.City – інноваційна екосистема для розвитку академічних стартапів наукових установ НАН України» добігає кінця, і можна підбити перші підсумки: що і як вдалося зробити, чи задоволені науковці результатами, а також – яке продовження матимуть ці активності у найближчому майбутньому.
Про результати проєкту, а також плани на майбутнє фахівці Центру інновацій Київського академічного університету розповіли під час зустрічі в Українсько-данському молодіжному домі, яка відбулася у змішаному форматі (офлайн і онлайн). На неї прийшли молоді й провідні вчені, засновники стартапів, підприємці, представники Міністерства освіти і науки України, Президії Національної академії наук України, Українського фонду стартапів, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, Київської міської державної адміністрації, Київської обласної військової адміністрації. Виступи, запитання і дискусії підтвердили – тема академічних стартапів і комерціалізації наукових результатів є надзвичайно актуальною для наукової спільноти. Учені зацікавлені в тому, щоб знання не залишилися «на поличках», а стали справжньою силою.
Зустріч було проведено за інформаційної підтримки МОН України, УКРНОІВІ, НаУКМА, Noosphere Engineering School, Українсько-данського молодіжного дому та Academ.Media.
Учасники зустрічі говорили про те, що велика ідея української науки – прокласти «місток» між винаходом і стартапом, створити можливість комерціалізації наукових розробок – поступово набуває реальних форм, мрії стають першими перемогами, а невідомість перетворюється на впевненість, що все вдасться.
Віцепрезидент НАН України академік Олег Рафальський під час вітального слова наголосив, що ініціатива проєкту наукового парку Academ.City є добрим прикладом для академічних установ, які прагнуть не лише зберігати наукові традиції, а й формувати сучасне інноваційне майбутнє. Навколо Academ.City і Київського академічного університету гуртується молодь, і це дає підстави сподіватися, що в майбутньому саме українські вчені посядуть ключові позиції в європейській та світовій науці.
Про співпрацю НАН України і КМДА розповів заступник директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва міської адміністрації Анатолій Баган. Він наголосив, що місто вже відчуло користь від впровадження наукових результатів. Завдяки цій співпраці у міській цільовій програмі сприяння розвитку промисловості, підприємництва і споживчого ринку з’явилися заходи, спрямовані на інноваційний розвиток міста, – індустріальний хакатон і міський корпоративний акселератор. І нині підприємці розуміють користь співпраці з науковцями. Зокрема, вчені знайшли рішення для поліпшення конкурентоспроможності продукції промислових підприємств.
«Вчимося, робимо помилки і виправляємо їх»
Ці та інші успіхи, за словами заступниці директора Київського академічного університету, керівниці проєкту Academ.City Олександри Антонюк, стали можливі завдяки підтримці НАН України, IP-офісу, фінансовій підтримці державної і міської влади та злагодженій роботі команди. «Ми починали з мрії, прагнули створити екосистему, у якій кожен науковець зможе реалізувати себе і сприяти розвитку держави, – розповіла пані Олександра. – Нині наш проєкт розвивається, ми вчимося, робимо помилки, виправляємо їх. Цей досвід допоміг багато чого переосмислити, і чимало речей уже стали в пригоді, наприклад, під час створення правового механізму проєкту Science.City».
«Це наш спільний здобуток»
Про ініціативи МОН щодо трансформації сфери науки та інновацій України розповів заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов. Він наголосив, що чимало ініціатив уже впроваджено, багато – у планах.
Одним з важливих досягнень є збільшення фінансування наукової сфери, зокрема додаткове фінансування у понад 3 млрд гривень за результатами державної атестації. Уперше за результатами цієї атестації 50 000 наукових і науково-педагогічних працівників отримають надбавку до заробітної плати. «Це наш спільний здобуток: ми робимо реформи і трансформації, які допомагають збільшити фінансування», – наголосив пан Денис.
Серед ініціатив МОН: створення центрів досконалості (на це передбачено мільярд гривень, кошти підуть і на обладнання, і на гідні заробітні плати); створення Національної системи дослідників; запуск проєктної аспірантури (цього року буде набрано перших сто аспірантів); конкурс державного замовлення на науково-технічні розробки; створення екосистеми Science City та інші.
Мріяти про велике
Про кейси взаємодії науки і бізнесу розповів виконавчий директор Української асоціації венчурного та приватного капіталу Дмитро Кузьменко. Він розпочав виступ зі слів, які можуть стати гаслом кожного академічного стартапу: «Dream big!» («Мрійте про велике!») – та навів рекомендації, як перетворити академічний стартап на бізнес європейського рівня.
Керівник Noosphere Engineering School Сергій Веретюк висловив тверду впевненість, що найважливішою ланкою конвертації науки у прикладні винаходи є інженерна діяльність. Він переконаний, що науковці не повинні «перекваліфіковуватися» у бізнесменів. Учені мають добудовувати наукову картину світу, а перетворювати знання в інноваційні технології – справа інженерів.
Важливіше за цифри
Найуважніше учасники зустрічі слухали короткі розповіді про результати проєкту стартап-школи та досвід команд академічних стартапів. У цих розповідях не було пафосу, але було щось набагато важливіше: упевненість, що зміни можливі, що створювати стартапи, співпрацювати з бізнесом і впроваджувати інновації – реально.
Про результати проєкту розповіла його керівниця, завідувачка кафедри менеджменту інновацій КАУ Наталія Гаращенко. Вона наголосила: ідея стартап-школи – допомога провідним ученим та науковій молоді у просуванні інновацій – «виросла» з досвіду роботи наукового парку Academ.City.
Науковці (ще до старту проєкту) проводили навчальні й просвітницькі заходи, консультували інноваційні команди. Фінансування, отримане в рамках проєкту, дало можливість інтенсифікувати цю роботу та придбати обладнання для лабораторії прототипування і 3D-друку, необхідне для створення прототипів і проведення досліджень.
«Фокус нашої уваги – саме на науковцях Національної академії наук. Метою проєкту є залучення науковців і студентів-дослідників до створення стартапів, впровадження і комерціалізації розробок», – зазначила пані Наталія.
Про успішність проєкту говорять цифри: показники, яких вдалося досягти, інколи на порядок перевищують заплановані KPI. Наприклад, стартапи отримали фінансову та іншу допомогу на суму майже 16 мільйонів гривень, хоча планувалося лише 500 тисяч. Керівниця проєкту переконана, що ця підтримка допомогла інноваційним командам і стартапам зробити вагомі кроки на шляху комерціалізації і розвитку. Також команда прогнозувала, що заходи школи відвідають 140 слухачів, але до активностей долучилося понад 1440 (!) учасників. Менторську і консультаційну підтримку отримали 127 інноваційних команд.
Програма стартап-школи охоплювала широкий спектр напрямів: квантові технології, машинне навчання, штучний інтелект, нові матеріали, енергетичні рішення, біотехнології та нанотехнології. Серед ключових активностей — програми підтримки академічних стартапів і студентських науково-інноваційних проєктів, тренінги з підготовки грантових заявок, акселераційна програма, семінари і хакатони із цифрових інновацій, а також воркшопи з трансферу технологій, прототипування тощо.
«Команди приходили на певний захід, потім долучалися до інших програм і поступово рухалися до реалізації своєї мети і завдань, – продовжує розповідь пані Наталія. – Учасники школи розповіли, що змінили ставлення до бізнесу, до інновацій. І сьогодні вони інакше ставляться до співпраці з бізнесом, до участі в грантових програмах».
До речі, після індустріального хакатону, який було проведено у співпраці з КМДА, дев’ять підприємств висловили бажання поспілкуватися з науковцями, 14 наукових команд знайшли потенційних бізнес-партнерів, деякі з них продовжують співпрацю.
У планах на майбутнє: продовження роботи стартап-школи на засадах самоокупності (команда працює над дорожньою картою сталості проєкту), залучення нових джерел фінансування. Також вчені сподіваються, що МОН підтримає ініціативу на новому рівні, зокрема через створення спеціальних фондів для стартапів, які довели свою спроможність у межах проєкту.
Також започатковано дві магістерські програми – «Менеджмент інновацій у природничих науках» і «Менеджмент інновацій у біології», які готуватимуть фахівців, що стануть посередниками (фасилітаторами) між світом науки і світом бізнесу.
Підвищення кваліфікації для науковців НАН України
Однією з активностей, яка «виросла» з навчальних курсів стартап-школи, є курс підвищення кваліфікації для науковців і аспірантів установ НАН України. (Навчання організовано відповідно до розпорядження Президії НАН України від 24 листопада 2025 року № 579) Програма підвищення кваліфікації охоплює вісім тематичних напрямків і орієнтована на базові компетентності, які згідно з Європейською рамкою компетенцій для дослідників ResearchComp має опанувати сучасний науковець: від цифрових навичок і принципів відкритої науки до комунікації з суспільством і підприємницького мислення.
У грудні 2025 року стартував пілотний курс «Інноваційний розвиток і комерціалізація результатів наукових досліджень».
Запит науковців, за словами пані Наталії, виявився надзвичайним. На перший пілотний курс було подано 120 заявок. У грудні 2025 року курс пройшли 25 перших учасників.
Організатори курсу припускали, що науковці прийшли на навчання за розпорядженням керівництва установ, проте вже перші заняття засвідчили, що дослідники прагнуть комерціалізувати результати своєї роботи і хочуть навчитися це робити. Серед учасників – представники не лише технічних, а й гуманітарних інститутів: дослідники мови, культури, історичної спадщини. Вчені переконані, що їхні наукові здобутки мають служити суспільству, а не осідати в архівах.
Будь першим!
Детальніше про результати роботи розповіли керівники її напрямків та – команди стартапів.
Про результати Інкубаційної програми «BOOSTER інноваційних проєктів» розповіла завідувачка відділу екосистем відкритих інновацій КАУ Олена Ципліцька. У 2025 році програма проводилася двічі – навесні та восени. На неї зареєструвалися 133 учасники, було сформовано 30 команд. Учасники опрацьовували комерційну складову своїх наукових проєктів, досліджували ринок і фінансові показники, розвивали навички пітч-презентації.
Завідувачка кафедри менеджменту та маркетингу Національного університету «Києво-Могилянська академія», експертка проєкту Катерина Пічик розповіла про розвиток Могилянського відкритого хакатону BE FIRST. У хакатоні взяли участь понад 40 команд. Переможці вже знайшли інвесторів і реалізують свої проєкти.
Один зі фіналістів хакатону BE FIRST – стартап OUTEX. Як розповів його співзасновник Геннадій Чалий, команда створила застосунок для спорту та реабілітації, який працює на основі ШІ й допомагає аналізувати рухи користувачів та оцінювати правильність виконання вправ. Готовий продукт команда вперше представила на виставці CES у Парижі – найбільшій технологічній виставці Європи. Після демонстрації в США команда отримала першу інвестицію, яка дозволила сформувати стабільну команду та вийти на ринок. Сьогодні застосунок доступний для завантаження на пристроях Apple та Android.
Підтримати науковців
Експертка відділу міжнародної та грантової діяльності КАУ Катерина Вовк презентувала Програму менторської підтримки академічних стартапів, яка працює вже три роки. У ній взяли участь 30 студентів та аспірантів, які розробили науково-інноваційні проєкти у сферах біотехнологій, матеріалознавства, квантових матеріалів та інформаційних технологій. Програма поєднує освітню складову з менторською підтримкою від фахівців КАУ та Національної академії наук. Частина команд після навчання взяла участь у міжнародних конкурсах і отримала фінансування.
Одним з учасників програми є й команда академічного стартапу AIREST (що перекладається як «швидкий емоційний скринінг-тест на основі штучного інтелекту»). Як розповів молодий науковець Богдан Гаран, члени команди – молоді біологи – розробили програмний засіб медичного призначення для діагностики посттравматичного стресового розладу. Система аналізує міміку, погляд, голос і мовлення пацієнта та виявляє ПТСР, депресію і тривожність у п’ять разів швидше за існуючий «золотий стандарт». Результати подаються у звичних клінічних шкалах, зрозумілих психіатру. Команда вже має захищене авторське право, наукові публікації та перемоги в конкурсах. Найближчі плани – сертифікація МОЗ та вихід на ринки України і ЄС.
Біржа ідей і талантів
Експертка відділу міжнародної та грантової діяльності КАУ, доцентка КНЕУ Наталія Голіонко представила пілотний проєкт JoinNOW («Біржа ідей і талантів»), який об’єднав студентів КНЕУ й НаУКМА та науковців, які вже створили стартапи. Студенти розробляли маркетингові стратегії та бізнес-рекомендації для інноваційних проєктів і спілкувалися з командами стартапів.
Про академічний стартап Smart Materials, який брав участь у JoinNOW, розповіла Віра Філатова, старша наукова співробітниця Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України. Стартап розвиває одразу два напрямки. Перший – Flow Unlock, рішення для моніторингу водопостачання, розроблене під час хакатону КМДА для Київводоканалу, де команда здобула перемогу. Другий – сплави з ефектом пам’яті форми, необхідні для галузей медицини, авіації та космосу. Ефект, який лежить в основі цих матеріалів, був відкритий Георгієм Курдюмовим. З ідеєю застосування цих матеріалів у космічній галузі команда взяла участь у міжнародному хакатоні Act in Space у Франції і здобула перемогу як національний представник України. У квітні команда представлятиме Україну у фіналі у Бордо.
Від київських хабів до європейських ринків
Про здобутки Віртуального центру цифрових інновацій КАУ розповів завідувач відділу Володимир Ночвай. За останні два роки центр увійшов до європейської мережі цифрових хабів у складі консорціуму EDIH Kyiv HiTech і став першим у Східній Європі FIWARE iHub, надав послуги 18 підприємствам малого і середнього бізнесу за підтримки GIZ. Спільно з Українським кластерним альянсом та FIWARE Foundation центр провів хакатон, учасники якого представили проєкти на основі FIWARE-архітектури – цифровий двійник котла, рішення для розумних будинків та інші. Центр також розвиває лабораторію прототипування з Інститутом металофізики НАН України та разом із містом готує платформу наукових розробок, тендер на створення якої планується оголосити вже цього року.
Про цифрову платформу DPP Chain розповіла студентка Києво-Могилянської академії Євгенія Шемет. Цифровий паспорт DPP – це QR-код на бірці виробу, відсканувавши який можна побачити повну інформацію про продукт: походження матеріалів, умови виробництва, логістичні переміщення, екологічний слід та можливості для ремонту й переробки. Платформа DPP Chain автоматизує збір цих даних від усіх постачальників у ланцюжку виробництва, стандартизує їх та формує звітність – без ручної роботи. Показово, що перші клієнти стартапу – не українські компанії, а іспанські партнери, які працюють із найбільшими fashion-брендами Іспанії.
Проєкт відповідає на новий виклик європейського ринку: з 2027 року ряд галузей – текстильна, меблева, шинна та інші – зобов’язані мати цифровий паспорт продукту (DPP). Без нього товари просто не зможуть потрапити на ринок ЄС.
Прохід через «долину смерті»
Керівниця відділу міжнародної та грантової діяльності КАУ Олександра Правдива розповіла про грантовий напрямок, який активно розвивається з 2022 року. Місія відділу – допомогти науковцям та стартапам пройти так звану «долину смерті» – етап між науковою ідеєю та виходом на ринок – саме за допомогою грантового фінансування.
У 2025 році відділ провів два тренінги з підготовки грантових заявок, у яких взяли участь понад 300 вчених з понад 80 установ і організацій. Також було проведено акселераційну програму Academ.City, побудовану на основі підходу Європейської ради інновацій. Упродовж шести тижнів 22 команди розробляли концепції проєктів і подали десять заявок на європейський грантовий конкурс. Протягом року відділ провів одинадцять тематичних семінарів і воркшопів для 800 учасників з різних галузей: енергетики, агросектора, цифрових технологій, охорони здоров’я.
Яскравим прикладом того, як участь у програмах стартап-школи може вивести науковця на міжнародний рівень, є історія старшого наукового співробітника Інституту металофізики імені Курдюмова НАН України Віктора Кислюка. Після навчання у програмі BOOSTER, участі в індустріальному хакатоні та тренінгу з підготовки грантових заявок Віктор Кислюк зумів залучити одинадцять учасників з різних країн до міжнародного консорціуму і подати заявку на конкурс Horizon Europe. Проєкт AMELIO присвячений розробці технології діагностики матеріалів для інкапсулянтів сонячних модулів – компонентів, що визначають термін служби сонячних батарей в агресивних умовах експлуатації. За словами Віктора Кислюка, саме екосистема Academ.City навчила його сприймати проблеми не як перешкоди, а як можливості для розвитку.
Від лабораторії до цеху
Директор ТОВ «Проєктний офіс Academ.City» та бізнес-ментор проєкту Texture Match Вадим Горенко представив історію співпраці між Інститутом кібернетики НАН України та трикотажною фабрикою «Роза». Проєкт Texture Match розпочався як суто науковий – на його основі навіть була захищена PhD-дисертація. Однак під час підготовки до індустріального хакатону з КМДА стало зрозуміло, що розробка з виявлення дефектів у структурах матеріалів може бути застосована безпосередньо у виробництві трикотажного полотна.
Команда змінила фокус і запустила проєкт смарт-контролю виробництва. Нині вони працюють над двома завданнями: автоматизованим контролем швидкості подачі нитки за допомогою оптичного сенсора та системою онлайн-виявлення дефектів полотна в режимі реального часу. Програмний продукт вже здатен визначати критичні дефекти, зокрема ті, які неможливо побачити візуально.
У 2026 році планується системний розвиток школи одразу за кількома напрямами. Як розповів керівник відділу підтримки академічних стартапів Олексій Фраєр, підтримка стартапів виходитиме за межі освітньої складової і включатиме консультаційний супровід, організаційну та юридичну підтримку, маркетинг і грантовий супровід. Продовжиться розвиток програм інкубації, акселерації та індустріальних хакатонів, а також запрацює нова програма відкритих інновацій Academ.City, спрямована на налагодження співпраці між наукою і бізнесом та створення прикладних продуктів.
Стратегічна мета – побудувати сталу екосистему, де наука, бізнес, влада і громадянське суспільство системно взаємодіятимуть, а наукові розробки матимуть реальний шлях до комерціалізації.
Підготувала Світлана ГАЛАТА