Пошанування Шевченківського лауреата 2026 року Юрія Щербака і окреслення планів проведення потужних заходів, до організації яких цьогоріч долучиться Українська Рада Миру — в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулось засідання бюро президії УРМ.
Учасники зустрічі урочисто привітали видатного письменника, політика, дипломата, громадського діяча і члена президії Української Ради Миру Юрія Щербака з нагоди присудження йому Шевченківської премії 2026 року за роман «Мертва пам’ять. Голоси і крики».
Голова УРМ Михайло Згуровський відзначив багаторічний внесок лауреата у справу збереження миру — ще з часів Чорнобильської трагедії. Діяльність Юрія Щербака було охарактеризовано не просто як літературну, а як «державницьку творчість», що має критичне значення для українського суспільства в умовах російської агресії. За словами голови УРМ, роман «Мертва пам’ять. Голоси і крики» слід розглядати як стратегічне застереження про майбутнє 2045 року: що станеться з нацією, якщо вона втратить свою ідентичність, історію та пам’ять.
Юрій Щербак подякував присутнім за привітання і підтримку та заявив, що радий бути причетним до українського руху за мир, який, навіть попри суперечностях радянського періоду, відігравав позитивну роль — зокрема, відкривав можливості співпраці із західними пацифістськими організаціями. Окремо він згадав міжнародні ініціативи лікарів проти ядерної війни, які сприяли усвідомленню взаємозв’язку між екологічними катастрофами, як-от Чорнобиль, і глобальною безпекою.
Одним зі своїх завдань Юрій Щербак вважає донесення правди про рашизм до всього світу. В цьому контексті він згадав про твір «Рашизм. Звір з безодні», який було написано на початку повномасштабної війни. Автор намагається осмислити глибинні витоки російської агресії проти України, вбачаючи їх у тривалому історичному формуванні ідеології ненависті та експансії, починаючи ще з XIV століття. Він наголошує, що ця ідеологія має системний і майже фанатичний характер, спрямований на знищення української ідентичності. Книга поєднує аналітичний текст із філософськими карикатурами Олексія Кустовського і вже видана українською, англійською і польською мовами, викликавши значний інтерес у європейської аудиторії. Юрій Щербак висловив сподівання, що невдовзі твір побачить світ ще й німецькою та французькою мовами.
Він також розповів про підготовку нового видання своєї книжки «Чорнобиль», яка має вийти українською та англійською мовами з розширеною передмовою до 40-х роковин катастрофи. Юрій Щербак підкреслив актуальність чорнобильської тематики в сучасних умовах, коли ризики техногенних і ядерних загроз знову зростають. На його думку, ці процеси відбуваються надто швидко і несуть потенційно катастрофічні наслідки.
Юрій Щербак висловив свої думки й про сучасну геополітичну ситуацію, зокрема загрозу ядерного конфлікту на Близькому Сході через протистояння навколо Ірану. Він застерігає, що накопичення ядерних матеріалів і можливі воєнні сценарії можуть призвести до глобальної катастрофи. І наголошує також на непередбачуваності світових лідерів, зокрема Дональда Трампа, що лише підсилює загальну нестабільність і ризики для міжнародної безпеки.
У цьому контексті ще однією можливістю привернути увагу до глобальних викликів стануть заходи, приурочені до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи. До їхньої організації активно долучається й Українська Рада Миру. Як розповів Михайло Згуровський, центральним заходом стане круглий стіл, що відбудеться на майданчику НАЕК «Енергоатом» 21 квітня. Його мета — не лише вшанування історичної трагедії, а й глибоке осмислення сучасних і майбутніх ядерних загроз у глобальному контексті.
Голова УРМ наголосив, що після Чорнобиля світ пережив нові виклики, зокрема аварію на Фукушімі та війни в країнах з ядерною інфраструктурою. На цьому тлі відбувається руйнування міжнародної системи безпеки, сформованої після Ялтинської конференції, Потсдамської конференції та Гельсінських угод. Ослаблення міжнародних домовленостей, зокрема у сфері нерозповсюдження ядерної зброї, створює небезпечну ситуацію, коли дедалі більше держав можуть прагнути володіти ядерним потенціалом.
Особливу увагу приділено концепції круглого столу: учасники мають не просто згадати Чорнобиль, а проаналізувати ланцюг подій — від техногенних катастроф до сучасних воєнних ризиків — і сформувати цілісне бачення майбутнього. Передбачено участь провідних українських науковців, урядовців, громадських діячів, серед яких Юрій Щербак, Анатолій Загородній, Юрій Костенко, Василь Слісенко, Анатолій Носовський та інші.
Важливим результатом круглого столу має стати підготовка узгодженого звернення до світової спільноти. За словами Михайла Згуровського, мета цього документа — не апелювати до співчуття, а аргументовано й гідно донести ризики ядерної небезпеки та необхідність колективної відповідальності.
Завершальним елементом цієї ініціативи стане міжнародне представлення напрацювань круглого на майданчику Організація Об’єднаних Націй під час заходу «Ядерна безпека в Україні під час війни, забезпечення безпеки ядерних установок під час відзначення 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи». Цей захід дасть можливість донести позицію України до глобальної аудиторії, залучивши також представників інших держав, МАГАТЕ та громадських організацій.
Цьогоріч Українська Рада Миру відзначає 75-річчя. З цієї нагоди 21 вересня планується проведення круглого столу у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. За словами Михайла Згуровського, центральна ідея заходу полягає у розумінні миру не як короткої перерви між війнами, а як довгострокової стратегії розвитку людства, що базується на знаннях, відповідальності та цінностях. Важливим результатом має стати формування змістовного послання як для українського суспільства, так і для міжнародної спільноти. Таким чином, ініціатива спрямована не лише на внутрішній діалог, а й на інтеграцію українського бачення миру у глобальний дискурс.
Протягом останніх років Українська Рада Миру провела низку масштабних міжнародних заходів, які відзначаються високим інтелектуальним рівнем і широким представництвом експертного середовища. Як нагадав Михайло Згуровський, упродовж останніх років сформовано кілька ключових стратегічних напрямів діяльності. Перший — взаємозв’язок екології та миру, що передбачає інформування світової спільноти про екологічні наслідки війни. Цьому посприяв міжнародний форум «Екологія і мир», який було проведене в КПІ ім. Ігоря Сікорського в 2024 році, та заходи міжнародних майданчиках, зокрема в ООН.
Другим важливим напрямом є повоєнне економічне відродження України. Зокрема, форум у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (листопад 2024 року) став платформою для формування бачення майбутньої економічної моделі держави.
Третій напрям стосується розвитку людського капіталу — визначення того, які фахівці мають забезпечити відновлення країни, які компетенції необхідні та як має трансформуватися система освіти. Відповіді на ці питання намагались дати учасники форуму, що відбувся в УДУ імені Михайла Драгоманова у грудні 2025 року.
Такі події та ініціативи не обмежуються окремими заходами, а формують довготривалі спільноти експертів.
Нині започатковується новий стратегічний напрям — відновлення критичної інфраструктури. За словами голови УРМ, йдеться про необхідність не просто відбудови, а створення принципово нових, сучасних систем у сферах енергетики, логістики та промисловості. У цьому контексті укладено угоду про співпрацю з Київським національним університетом будівництва і архітектури, де планується проведення міжнародного заходу щодо відновлення критичної інфраструктури. Як резюмував Михайло Згуровський, усі визначені напрями є взаємопов’язаними та спрямовані на комплексне відродження українського суспільства.
Наприкінці засідання ректор УДУ імені Михайла Драгоманова, член президії УРМ Віктор Андрущенко від імені колективу вишу звернувся до Юрія Щербака з пропозицією прийняти звання почесного доктора університету — за особистий внесок у розвиток та звеличення академічної науки.
Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора