У січні ц.р. у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) (реєстраційний № 14394), робота над яким de jure розпочалася у 2019 році, а de facto, за словами вчених-цивілістів, вона не припинялася з прийняттям чинного Цивільного кодексу України. Тож які чинники зумовили активізацію напрацювання нового ЦК? Які системні зміни закладаються в новому кодексі? З якими труднощами зіштовхнулася робоча група в процесі підготовки проєкту, якщо порівнювати з досвідом напрацювання чинного ЦК? Що відбувалося за лаштунками?
Про це та інше розповіла в інтерв’ю «Юридичній практиці» заступник голови НКР при Голові Верховної Ради України, академік НАПрН України, науковий координатор робочої групи з оновлення Цивільного кодексу України Наталія Кузнєцова.
- Наталіє Семенівно, будь ласка, проясніть ситуацію: мова іде про новий Цивільний кодекс чи нову редакцію чинного ЦК? І чому цей процес називають «рекодифікацією»?
Можна дуже коротко відповісти: робоча група істотно оновлює чинний ЦК України. Тепер більш розлого. Прийнятий у січні 2003 року Цивільний кодекс України є абсолютно дієздатним законодавчим актом у сфері приватного права, він є основним і системотвірним актом цивільного законодавства.
Водночас є декілька надзвичайно важливих передумов його системного перегляду.
Передусім — динаміка розвитку самих приватних відносин. Кодекс почав діяти з 1 січня 2004 року, пройшло понад два десятиліття, до нього внесені численні зміни, про що свідчить його перша сторінка з переліком таких змін. Утім, не завжди обґрунтованих, а часом — відверто пролобійованих носіями індивідуальних і групових інтересів.
Це не є безумовною проблемою. Наприклад, у Цивільний кодекс Франції 1804 року також вносилися численні зміни, але він жодного разу системно не оновлювався.
Не менш важливим є і другий аргумент. На жаль, на початку 2000-х років ринкові відносини в Україні ще тільки формувалися, причому за шаленого тиску «радянського відлуння». Як наслідок — родимі плями соціалістичного тоталітаризму: одночасне прийняття разом із Цивільним кодексом ГК України, який продовжував «бетонувати» залишки планового ведення соціалістичного господарства й господарського правопорядку. В результаті ЦК був прийнятий в усіченому вигляді — без сімейного та міжнародного приватного права. І втрати не обмежувалися тільки цим.
Третя, надважлива передумова — європеїзація українського приватного права.
Європейський приватний правопорядок за останні три десятиліття наповнився рекомендаційними приватноправовими модельними документами, які враховують і динаміку розвитку сучасного приватного права, і необхідність його гармонізації в межах різних національних правових систем, і потребу в певному спрощенні формальних моментів, які ускладнюють рух цивільного обороту, тощо.
Ігнорувати ці фактори за умов природного прагнення України стати членом ЄС — це плисти проти течії та опинитися за межами європейської правової цивілізації.
Суспільні відносини рухаються дуже динамічно. Розвиток штучного інтелекту, цифровізація, спрощення укладення контрактів, менший ступінь формалізації, більш розширене застосування принципу диспозитивності. Багато важливих змін, які відбуваються у зв’язку з тим, що життя рухається значно швидше. І це потребує, особливо в приватних відносинах, більш швидкої реакції. Закон не може встигати, він не може діяти інструктивно.
Передумов значно більше, але й названих уже достатньо, щоб не відкладати цю роботу на «кращі часи».
Чому ми зупинилися на назві «рекодифікація»? Нам цей термін, запропонований професором Анатолієм Довгертом, сподобався. Він не є новим для цивілістичної доктрини та практики законопроєктування, оскільки підкреслює наступність у процесі змін, одночасно їхню глибину й повноту і певною мірою підкреслює значущість цієї роботи. Якісне наповнення рекодифікації доповнюється терміном «оновлення», щоб сутність була зрозуміла всім і кожному.
Повністю інтерв’ю — за посиланням
Читайте також:
- Пам’ять як застереження: уроки Юрія Щербака для світу
- Зелена іпотека: як майбутнє вашого будинку рятує планету
- Вчені, які наважилися: історії академічних стартапів
- Чому ШІ відключає гальма і як створити цифровий імунітет
- Проєкт REBUILD у розвитку STEM-освіти
- Стратегічне партнерство задля зміцнення громадянського суспільства України
- Як твоє самопочуття, науковий досліднику?
- Якість освіти під час війни
- Росія знищує природу Чорноморського регіон