Заступник генерального директора з наукової роботи Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського Вадим ГОРДЄЄВ розповів про роль науки у відбудові важливих об’єктів і споруд.
Інститут, який він представляє, є приватною установою — товариство з обмеженою відповідальністю — його очолює член-кореспондент Національної академії наук України Олександр Шимановський. У портфоліо інституту — три символи Києва: міст Патона, Київська телевізійна вежа і монумент «Батьківщина-Мати». Всі три споруджені у тісній співпраці з Інститутом електрозварювання імені Патона, а перший міст — свого часу — в особистому контакті з Євгеном Оскаровичем Патоном. Тепер усі три потребують уваги вже з інших причин.
Вежа, яка встояла
Київська телевізійна вежа — 385 метрів високоміцної сталі — протягом 36 років була найвищою металевою вежею у світі. Рекорд зрештою «перехопила» китайська вежа в Гуанчжоу, але символічна вага української споруди від цього не зменшилась. російські ракети намагалися її знищити. Не вийшло.
— Пошкодження — серйозні, але вежа вистояла, — розповів Вадим Гордєєв, демонструючи слайди з характерними отворами в металі. — Разом з науковцями з Інституту електрозварювання проведено обстеження й розроблено проєкт відновлення.
Харківській телевізійній вежі пощастило менше, вона сильно пошкоджена. Чернігівська — атакована дронами, але вже відремонтована.
ДніпроГЕС і конвеєр відновлення
Серед об’єктів, що перебувають у сфері нашого впливу — Дніпровська гідроелектростанція, яка досі не працює. Зате автопроїзд греблею (і це теж був проєкт інституту) вже повністю відновлено. Зокрема, виготовлено і змонтовано нові конструкції.
Харківське відділення інституту постійно працює на Зміївській ТЕС — але її, за словами доповідача, «знову і знову намагаються зруйнувати».
Окрема сторінка — гіпермаркети «Епіцентр». Інститут свого часу проєктував їх практично всі. Деякі зруйновано або пошкоджено. Тепер працює, як висловився доповідач, «конвеєр відновлення» — типові об’єкти дають змогу швидко знаходити рішення.
Міст Патона: юридична колізія
Окремою темою доповіді став міст імені Патона. Тривала експлуатація без належного догляду зробила своє: міст потребує термінової реконструкції.
Проблема, як пояснив науковець, в охоронному статусі. Міст є пам’яткою інженерного мистецтва, а це означає: його не можна реконструювати, лише реставрувати або відновлювати.
Вихід запропонував один із партнерів інституту — Національний комітет України з теоретичної і прикладної механіки: перевести об’єкт у категорію «реставрація з пристосуванням». Зовнішній вигляд буде збережено, але міст матиме нові параметри й нове життя. Це відкриває юридичну можливість для повноцінної реконструкції.
Чорнобиль, пошкоджений конфайнмент
Майже десять років інститут супроводжував науково-технічне проєктування і будівництво нового безпечного конфайнменту над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Виконував і окремі проєктні роботи — зокрема, проєктував вентиляційну трубу на західній стіні.
Але й конфайнмент не оминула війна. Внаслідок удару російським дроном, а відтак — пожежі, споруда втратила герметичність, відновити яку дуже складно. Гордєєв зазначив, що роботи з відновлення функцій конфайнменту — «в недалекій перспективі».
Наука і будівництво: посилити зв’язок
Виступ Вадима Гордєєва був не лише звітом про стан об’єктів. Він містив і конкретні пропозиції до НАН України — в контексті Плану відновлення країни на 2026–2032 роки, який передбачає масштабне будівництво інфраструктури.
Доповідач закликав підвищити статус будівельної науки в академії, зміцнити зв’язки між академічними та галузевими інститутами, запровадити спільні науково-технічні роботи. У технічних інститутах академії, на його думку, варто мати підрозділи або фахівців будівельного профілю, а у Відділенні механіки та машинознавства — окремий підрозділ з будівельної механіки.