Президент Національної академії медичних наук України Василь Лазоришинець у своєму виступі наголосив на давній і результативній співпраці між НАН України та НАМН України, яка в умовах повномасштабної війни лише посилилася.
Водночас він звернув увагу на серйозні виклики, що постали перед медичною наукою: нестабільна економічна ситуація загрожує скороченням фінансування, а бойові дії призводять до руйнування або пошкодження інфраструктури установ академії в Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі.
Окремою проблемою, за словами Лазоришинця, стала втрата кадрів: частина лікарів і науковців пішли на фронт або виїхали за кордон. Проте, попри всі труднощі, система вистояла.
«Жодна з державних установ Національної академії медичних наук, а їх 31, не припинила свою діяльність», — підкреслив він, додавши, що установи не лише продовжили наукову роботу, а й ще більшою мірою зосередилися на високоспеціалізованій медичній допомозі постраждалим внаслідок бойових дій.
Президент НАМН навів показові дані за 2025 рік: виконувалося понад 70 фундаментальних і понад 250 прикладних науково-дослідних робіт, а клінічна діяльність досягла масштабів, що демонструють роль академічної медицини як ключової опори системи охорони здоров’я. За рік фахівці установ академії здійснили понад 1,4 млн амбулаторних відвідувань, пролікували 148,7 тис. стаціонарних пацієнтів і провели 92 тис. оперативних втручань та інтервенцій. «Це високоспеціалізована медична допомога третього рівня», — наголосив він.
Особливий акцент Василь Лазоришинець зробив на допомозі українським захисникам. У 2025 році було проконсультовано понад 179 тис. військовослужбовців, проліковано 23,7 тис. і проведено близько 18 тис. операцій. А загалом від початку повномасштабної агресії практична допомога силам безпеки та оборони охопила 350 тис. пролікованих військових і ветеранів.
На цьому тлі, підкреслив він, співпраця двох академій набуває стратегічного значення. Лазоришинець повідомив про підписання програми спільної діяльності НАН України та НАМН України на 2026–2028 роки, яка охоплює взаємодію дослідницьких інфраструктур, спільну експертну діяльність та підготовку законодавчих ініціатив у сфері науки. Нині, за його словами, реалізується понад 20 спільних досліджень — від математичного моделювання вогнепальних поранень і застосування штучного інтелекту в діагностиці патологій центральної нервової системи до розробок нових полімерних матеріалів для медицини, лазерних методів у хірургії, генотерапії ендокринних захворювань та створення матеріалів із вираженою антивірусною дією на основі наночастинок срібла, золота й міді.
Підсумовуючи, президент НАМН України зазначив, що результати такої взаємодії «сприяють продуктивному розвитку науки в нашій країні в ці нелегкі часи» та пришвидшують упровадження високотехнологічних рішень. Він наголосив, що академічна наука залишається основою ефективної відповіді на сучасні виклики, адже «лише наука може забезпечувати виважений ефективний підхід у подоланні викликів природничого, технологічного, економічного та соціального характеру».
Фото Дмитра ШУЛІКІНА