Нещодавно пройшли перший і другий тур експериментальної фізичної олімпіади ExPhO-Uni. Це олімпіада, де немає єдиного правильного розв’язку, а іноді, й готового авторського.
Про мету олімпіади, складність задач і реакції дітей – розпитуємо учителя фізики, співзасновника школи «Базис» – Олександра ТРИЛІСА.
– Пане Олександре, у квітні й травні відбулися шкільний і університетський тури олімпіади ExPhO-Uni. Для чого проводять ці змагання? У чому їхня унікальність? Хто організатори?
– Організатори олімпіади мають два мотиви. Перший — «романтичний». Ми пам’ятаємо свою юність і дитинство, згадуємо радість від розв’язання складної задач, спілкування, драйв, спільноту фізматівців, зв’язки, які залишаються і в дорослому житті. Пам’ятаємо — і хочемо дати це дітям. Другий мотив – «прагматичний». Наше суспільство шалено потребує технічних спеціалістів, а реалії освіти нині такі, що бажаючих вчитися небагато, бо «це важко». Тому ми проводимо олімпіади і показуємо, що це «важко, але захоплююче й перспективно». Гадаю, оце відчуття «було важко, але я зміг» стане для багатьох мотивацією «піду у фізики».
Формат цієї олімпіади унікальний, навіть не знаю, чи є аналоги. Це командна олімпіада з фізичного експерименту. Тобто над завданнями, які передбачають виконання реальних фізичних експериментів, працює команда учнів. Хто що робить, хто що доповідає, як розподіляється обладнання, як планується час – вирішують самі учні. Цікавою є практика усного захисту командами своїх результатів, тобто учні працюють не за принципом «написав – здав», а навчаються презентувати, захищати свої розв’язки.
Ініціаторами й організаторами олімпіади ExPhO є Kyiv Academic University та Науково-дослідницька школа Базис. Минулого року до нас долучився Київський авіаційний університет, цього року – фізичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка. Упевнений, що кількість партнерів, які бажають долучитися до проведення олімпіади у форматі ExPhO, буде збільшуватися. Велика подяка також ГО «АПРОНІТ «МАГНЕТ» за призи переможцям. Нагороди були значними і викликали в учасників здивовані вигуки.
– Чим відрізняються перший і другий тури? Хто і як готує завдання? Чи правда, що це олімпіада, де немає єдиного правильного розв’язку? І що минулого року учасники запропонували підходи, яких автори навіть не передбачили?
– Принципової різниці між турами немає, але є деякі відмінності. «Базис» проводить змагання у форматі, який можна умовно назвати «школа». Ми стежимо, щоб завдання не виходили за межі шкільної програми (ну, майже). Крім того, при підготовці завдань в «Базисі» для нас аксіомою є «автори задач мають самі виконати всі завдання на наданому обладнанні».
Хоча досвід показує, що несподівані рішення не те, що «є», а складають близько половини учнівських робіт. Тобто половина відтворює щось схоже на авторський розв’язок, а половина – придумує щось несподіване. До речі – це серйозний виклик для журі – швидко розібратися у нестандартних розв’язках та оцінити їх.
Тур КАУ умовно можна назвати «університет». Їхні завдання більше орієнтовані на науковий, дослідницький рівень. В цьому форматі автор справді може не знати, як це взагалі можливо розв’язати.
Два шматочки дроту для стріляння
– Які завдання були на шкільному турі? Які – на університетському? Чи можна було застосовувати інтернет і ШІ? Чи запускали в цьому році ракети?
– Під час олімпіади дозволялося користуватися будь-чим. В «Базисі» була домовленість «не видавати розв’язки ШІ за свої». Загалом, питання використання ШІ на олімпіаді складне. Сьогодні штучний інтелект уміє розв’язувати задачі з фізики та математики на рівні призерів світових олімпіад. Крім того, вміє стилізувати розв’язки під будь-який рівень (наприклад, як ми жартуємо, «п’яного матроса»). У ExPhO все тримається на домовленості й довірі. Досвід показує, що довіряти дітям можна, вони приходять на олімпіаду робити цікаві досліди, а не дурити журі.
Гадаю, на серйозних офіційних змаганнях буде потрібна повна заборона гаджетів та ізоляція від зовнішньої інформації.
До речі, задачі були дуже цікаві. На шкільному етапі змагань, наприклад, було таке завдання: «На нитці довжиною 50 см висить тягарець 100 г. Тягарець знаходиться біля поверхні стола. Цю натягнуту нитку можна використати, щоб стрельнути шматочком дроту. Досягніть найбільшої дальності польоту дротинки, рахуючи від початкової лінії підвісу. Перед пострілом тягарець має бути нерухомим, вільно висіти. Додатково натягувати нитку чи тримати тягарець не можна».
Кожній команді ми надали штатив, тягарець, нитку, метр гумки, 0,5 л рідкого азоту, ваги, термометр, метр світловоду, папір А4, скотч, два шматочки дроту для стрілянини, пружину, пластикову пляшечку…
Задачі, які запропонували учням на фізфаці, теж були цікаві і непрості. Одна з них мала назву «Чорна скринька». В її умові було сказано: «Серед предметів, які ви отримали, — чорна скринька. Що саме, якої форми і де саме всередині знаходиться у цій скриньці? Спробуйте дати не тільки якісну, а й кількісну відповідь. Для зручності на чорній скриньці намальовані координатні вісі, а їх перетин є початком координат. Відкривати скриньку заборонено».
Формат олімпіади передбачав п’ять годин інтенсивної роботи і виконання семи творчих експериментальних задач.
– Хто взяв участь? Хто в журі?
– «Базис» зацікавлений у поширенні духу ExPhO максимально широко, включаючи велике коло загальноосвітніх шкіл. Для того, щоб відокремити майбутніх профі від ентузіастів, які не мають великого олімпіадного досвіду, в «Базисі» учні змагалися у двох лігах – «Тигри» та «Котики». Зізнаюся, залучати неспеціалізовані школи не дуже вдається, в олімпіаді взяли участь лише декілька команд. В основному в олімпіаді беруть участь учні профільних ліцеїв.
Зібрати компетентне журі – одна з найскладніших організаційних задач олімпіади. Членів журі має бути багато (цього року більше 30), адже вони мають вислухати всі розв’язки всіх учасників. Це мають бути люди, здатні швидко зрозуміти непрості фізичні ідеї, викладені схвильованими підлітками.
Основний склад журі в Базисі та в КНУ майже один і той самий. Вдалося об’єднати зусилля вчителів, студентів та професорів. Це фактично ті самі люди, які були і минулого року. Вже всі перезнайомилися, виникла спільнота. До речі, ми дуже зацікавлені у розростанні цієї спільноти, бо динаміка показує, що в наступні роки знадобиться ще більше людей.
– Хто переміг в олімпіаді? Яке загальне враження від олімпіади?
– Переможцем олімпіади стала команда ABIBEBO, яка представляє Український фізико-математичний ліцей (УФМЛ), на другому й третьому місці – команди C2H5OH (з Київського природничо-наукового ліцею № 145) і Basis_1 (зі школи «Базис»).
Під час проведення олімпіади в КНУ імені Тараса Шевченка тривога звучала тричі, і нагородження відбувалося у сховищі…
Олімпіада створює позитивний заряд на весь рік, і в учнів, і в журі. Не повірите, ми вже почали обговорювати завдання на наступний рік. Краєм вуха чув, що учні вже формують команди.
Спілкувалася Світлана ГАЛАТА
Фото Юрія Білецького (перший етап змагань у школі Базис) та учасників другого етапу змагань у КНУ імені Тараса Шевченка