У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка спільно з Університетом Ліннея (Швеція) відбулася міжнародна конференція «Розбудова миру та демократії в Україні: громадянське суспільство, інституції та економічне відновлення», що об’єднала дослідників, дипломатів, представників органів державної влади та експертного середовища України і Швеції.
Захід проходив у форматі хаб-конференції: учасники у Кальмарі та Києві працювали в межах спільного простору через прямі відеовключення, що створило платформу для міжнародного академічного діалогу попри географічні відстані та умови війни.
Конференцію організовано в межах діяльності EUniWell – Європейського університетського альянсу добробуту, членами якого є і КНУ імені Тараса Шевченка, і Університет Ліннея. Захід став частиною тематичного напряму EUniWell Arena 2: Social Equality and Wellbeing («Соціальна рівність і добробут»).
Відкриваючи конференцію, проректор Університету Ліннея Ніклас Аммерт наголосив, що досвід України сьогодні виходить далеко за межі питань війни чи відбудови та порушує фундаментальні питання сучасності: «Говорити про мир і демократію в контексті України – означає говорити не лише про одну країну чи один регіон. Це також розмова про людську гідність, право на самовизначення, верховенство права та здатність суспільств долати конфлікти, не втрачаючи людяності».
Окрему увагу учасники приділили ролі університетів як просторів відповідальності, співпраці та міжнародного діалогу.
Директорка з розвитку альянсу EUniWell, професорка Беатрікс Буссе підкреслила, що в час війни добробут не може відходити на другий план: «Дехто може сказати, що добробут не є першочерговим питанням. Дозвольте мені висловити протилежну позицію: саме у час війни добробут має бути пріоритетом».
Вона також наголосила, що конференція стала прикладом того, як наука може виконувати роль інструменту міжнародної співпраці та наукової дипломатії.
Від імені КНУ імені Тараса Шевченка учасників привітав проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) Вадим Попко. Він наголосив, що сьогодні, попри повномасштабну війну, КНУ продовжує освітню та наукову діяльність, а студенти й викладачі демонструють приклад стійкості та громадянської відповідальності.
Після офіційного відкриття конференції відбулася панельна дискусія «Україна, демократія та мінливий геополітичний лад». У дискусії взяли участь провідні європейські науковці: професор політології Нантського університету Арно Леклерк, професорка історії ідей Університету Мальме Ребекка Леттевалл, професор політології та керівник Центру регіональних досліджень Росії, України та Кавказу (RUCARR) Бо Петерссон, а також професор політології Університету Даларни Томас Седеліус.
Учасники обговорили вплив російсько-української війни на глобальні демократичні процеси, сучасні виклики для політичних систем та роль університетів у періоди суспільних трансформацій.
Під час дискусії професор Бо Петерссон наголосив, що війна Росії проти України стала одним із центральних факторів сучасного протистояння демократії та автократії. Водночас він звернув увагу на те, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна не демонструє ознак демократичної ерозії.
«Ранні ознаки занепаду демократії можуть проявлятися через табуювання певних тем в академічному середовищі, придушення медіа чи посилення популізму. Але цього не сталося в Україні — навіть під тиском війни», – зазначив Петерссон
Окрему увагу він приділив ролі університетів, назвавши їх просторами демократичної дискусії та генераторами ідей не лише для матеріального, а й соціального та світоглядного відновлення суспільства.
Ребекка Леттевалл зосередилася на темі академічної свободи як одного з фундаментальних елементів демократичного розвитку. За її словами, сьогодні університети змушені балансувати між суспільними очікуваннями та збереженням академічної незалежності.
«Навчання та критичне мислення є надзвичайно важливими для демократії. Університети, розвиваючи ці можливості, можуть стимулювати активну громадянську позицію та захищати демократичні інституції від ерозії», – додала вона
Арно Леклерк акцентував увагу на особливій природі університетів як просторів, де викладання та дослідження існують у нерозривному зв’язку.
Томас Седеліус представив аналіз трансформації політичної системи України – від моделі сильного президентства до більш збалансованої системи розподілу влади. На його думку, подальшого дослідження потребує взаємодія між політичними інститутами та суспільством, особливо в кризові періоди.
Важливим був і виступ Антона Кориневича – Посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України та агента України в Міжнародному суді ООН, одного з ключових українських юристів-міжнародників, які формують правову стратегію держави для досягнення справедливого миру.
Його доповідь була присвячена питанням правосуддя під час війни, механізмам міжнародної відповідальності та створенню Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. «80 років тому Нюрнберзький трибунал став точкою відліку міжнародного правосуддя. Сьогодні Україна – у центрі нової боротьби за справедливість», – зазначив він.
Антон Кориневич наголосив, що справедливий і тривалий мир неможливий без відповідальності агресора. Він також окреслив роль міжнародної спільноти, медіа, академічного середовища та громадянського суспільства у підтримці механізмів правосуддя. Окремо було представлено процес створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії як одного з ключових інструментів притягнення до відповідальності за міжнародні злочини.
Другий день конференції відкрили Надзвичайний і Повноважний Посол України у Королівстві Швеція Світлана Заліщук та заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко.
Світлана Заліщук акцентувала увагу на сучасних викликах української дипломатії та міжнародній підтримці України, а Микола Трофименко говорив про роль освіти як фундаменту сталого миру та майбутнього розвитку країни.
Після ключових доповідей робота конференції продовжилася у тематичних панелях, що охопили широкий спектр питань, пов’язаних із викликами миру, демократії та майбутньої відбудови України.
Протягом двох днів роботи учасники обговорювали питання дипломатії як інструменту забезпечення миру й справедливості, правові аспекти безпеки та права Європейського Союзу, роль громадянського суспільства у розбудові демократичного миру, політичну економію миру та безпеки в Україні, а також значення академічної свободи для сталого розвитку демократії.
Конференція вкотре підтвердила: розбудова миру – це не лише питання завершення війни. Це тривалий процес, що потребує сильних інституцій, активного громадянського суспільства, міжнародної співпраці та відкритого академічного діалогу. І саме університети сьогодні стають простором, де формуються ідеї та партнерства, необхідні для майбутнього України.
Леся САКАЛЬ-ЛІСНІЧЕНКО