Школи, побудовані ще за Хрущова. Лікарні з дерев’яними вікнами 1978 року. Будинки культури, де досі горять лампи розжарювання на 500 ват. Щороку мільйони гривень з місцевих бюджетів буквально «витікають» крізь нещільні рами й неутеплені стіни. І так по всій країні. Але низка українських громад вирішила змінити цю ситуацію, долучившись до масштабної програми Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) з енергоефективності громадських будівель (UPBEE).
Нещодавно 19 громад, які перемогли у четвертому турі претендентів на отримання кредитів ЄІБ, зібралися разом, щоб поділитися першими кроками, труднощами й планами. Розповідаємо, чому ці проєкти – набагато більше, ніж просто утеплення фасадів.
«Енергоефективність громадських будівель в Україні» – це кредитна програма ЄІБ обсягом 100 мільйонів євро. Її реалізують Міністерство розвитку громад та територій та Міністерство фінансів за підтримки Європейського Союзу, а також експертної і технічної підтримки Угоди мерів – Схід, ПРООН та NTU (міжнародний консалтинг). Мета — термомодернізація шкіл, дитячих садочків, лікарень, закладів культури, адміністративних приміщень у малих і середніх громадах.
Окрім кредитів, для лікарень передбачені гранти – до 50% вартості проєкту, але не більше як 300 тисяч євро кожен.
Для багатьох громад це перший досвід роботи з кредитним фінансуванням. Свого роду школа, досвід роботи з європейськими фінансовими інституціями. Як зазначив представник Городоцької громади: «Грантові можливості для нашої країни поступово перетікають більше в кредитні. Тому варто починати «бавитись» у кредити й набувати цей досвід — ми розуміємо, що це буде одним з найбільших способів залучати інвестиції вже в недалекому майбутньому».
Ці громади – від прикордонної Кролевецької на Сумщині до карпатської Сторожинецької на Буковині – зріз України: великі й малі, з готовою проєктно-кошторисною документацією (ПКД) і ті, що лише починають втілювати свою мрію. І кожна – зі своєю унікальною історією та будівлею, яку хочуть осучаснити.
Лікарня 1978 року й місто мінеральних вод
Миргород — це не лише курорт і знаменита мінеральна вода. Це громада на Полтавщині, яка попри війну продовжує розвиватися.
«Незважаючи на те, що ми з першого дня війни живемо під обстрілами, ми все ж відновлюємо свою громаду і хочемо всі наші комунальні заклади не просто відремонтувати, а робити їх набагато економнішими й комфортнішими», — каже заступниця міського голови Наталя Молочко.
У Миргороді реалізують одразу два проєкти. Перший — термомодернізація Миргородського ліцею «Лінгвіст», збудованого ще в 1940 році, з добудовою 1985 року. Зараз тут навчається майже 800 дітей. Очікуване скорочення споживання енергії після втілення проєкту — 30–50 %. Другий об’єкт – дитячий лікувальний корпус Миргородської лікарні інтенсивного лікування. Будівля, де сьогодні працюють реабілітаційне, терапевтичне й дитяче відділення, потребує комплексного втручання. Очікуване скорочення споживання енергії — 40–60 %.
Характерна деталь: головний корпус лікарні вже отримав 220 млн грн через програму відновлення України за кошти того ж ЄІБ. Тож Миргород – приклад системного, багатопроєктного підходу до модернізації.
На фото автора:
Голова Ізяславської громади Сергій Шлегель представляє проєкт термомодернізації початкової школи; Богдана Чернелицька представляє проєкт термомодернізації Тисменицької лікарні; Роботи з термомодернізації загальноосвітньої школи №13 у Рівному
Школа зі штабом Української галицької армії
Ходорів на Львівщині подає на термомодернізацію не просто школу. Опорний заклад загальної середньої освіти №1 імені Ігоря Калинця — це триповерхова будівля 1920-х років, зведена як повітова гімназія. У 1919 році тут розміщувалися штаб Української Галицької армії і місія Антанти. Заклад пишається своїми випускниками, серед яких – поет Ігор Калинець, народний артист України диригент Іван Гамкало, народний художник Зеновій Кецало, брати Михайло та Богдан Горині.
Загальна площа будівлі — 1265 м², вона розрахована на 515–717 учнів. До 50–60 % тепла втрачається через неутеплені стіни, дах і підвали. Проєкт передбачає утеплення фасадів, покрівлі, цоколю, модернізацію системи опалення та встановлення автоматичного регулювання теплопостачання. Кошторисна вартість – понад 20 млн гривень. Важливо, що проєктно-кошторисна документація вже розроблена, тож громада готова рухатися далі.
Лікарня за 10 км від Румунії
Сторожинецька громада в Чернівецькій області – це особлива географія й особлива місія. Розташована за 22 км від Чернівців і за 10 км від кордону з Румунією, громада налічує 41 000 мешканців і приймає значну кількість ВПО, поранених та ветеранів.
Тут термомодернізують пологове відділення Сторожинецької багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування – будівлю радянського будівництва 1970-х років. Решту корпусів лікарні вже оновили у 2018 році, але пологове відділення залишалося «за бортом». При цьому воно обслуговує весь регіон – включаючи мешканців гірської Путили, яка за 120 км від Чернівців. Пологові відділення в сусідніх лікарнях закриті внаслідок медичної реформи, тож важливість збереження та реконструкції такого відділення у Сторожинці важко переоцінити.
«Ми хотіли би розвивати цю послугу й розвиваємо її успішно. Уклали меморандум з Глибоцьким районом, бо в них також немає пологового відділення», – розповідає представниця громади.
Заклад витрачає 14–15 млн гривень за рік на енергоресурси, це найбільший споживач у громаді. Проєкт передбачає утеплення горища й фасаду, заміну віконних склопакетів на енергоефективні (вікна вже пластикові, але не відповідають сучасним стандартам), модернізацію системи опалення.
Окремий акцент – на забезпеченні правильного терморежиму для новонароджених, адже пологове відділення потребує специфічного мікроклімату.
Броди: «панельна» лікарня як привіт від «совка»
Бродівська центральна міська лікарня – типовий зразок радянської медичної архітектури: панельна будівля 1978 року, плаский дах, дерев’яні вікна. Роки часткових ремонтів — заміна окремих вікон на пластик, латання покрівлі — не дали системного ефекту.
Проєкт передбачає повне оновлення: фасади, покрівля, підвал, вікна, двері, всі інженерні системи. За розрахунками авторів, це забезпечить 30–40% економії теплової енергії та суттєве зниження комунальних витрат. Соціальний ефект: поліпшення мікроклімату й умов для пацієнтів та персоналу відповідно до європейських стандартів.
Заступник міського голови Олександр Єлиневський визнає складнощі в реалізації : «Фінансова нестабільність, курс валют, нормативні зміни – ризиків буде багато. Але ми налаштовані рішуче».
Умань – це не тільки Софіївка
Умань – туристичне місто з 52 000 мешканців, відоме насамперед Софіївським парком. Але в рамках UPBEE місто зосередилося не на туризмі, а на освіті. Тут планують поліпшити ситуацію в ліцеї № 2 (700 учнів, 5–11 класи) та найбільшому у місті дитсадку № 31 (240 дітей). Заплановані інвестиції – 75 млн гривень. Очікуване скорочення споживання тепла – 40–60 %, економія на опаленні – 2–4 млн гривень на рік, зниження викидів CO₂ – на 200–250 тонн щороку.
«Ліцей №2 розташований прямо в центрі міста – він стане ще й додатковою окрасою Умані», – ділиться представниця громади.
У громади вже є ПКД, проте вона потребуватиме коригування – Міністерство освіти і науки видало нову постанову щодо оснащення кабінетів. Постійні зміни законодавчої та нормативної бази — один із факторів, який ускладнює реалізацію будь-яких ініціатив.
Тисмениця: 83 % економії тепла і сонячні панелі
Тисмениця – невелике місто за 10 км від Івано-Франківська, колись знамените кушнірством. Сьогодні місцева влада хоче здобути іншу славу – побудувати зразкову енергоефективну лікарню.
Корпус А Тисменицької міської лікарні – будівля 1980-х років. Після термомодернізації тут планують досягти вражаючих показників: економія теплової енергії 83,4%, скорочення витрат на опалення на 65%, зниження викидів парникових газів у 5 разів.
«65 % енергії, які зараз споживаються неефективно, — це гроші, які мали б використовуватися набагато краще. І весь цей відсоток економії, вважаю, разів у п’ять перекриє відсотки за кредитом», – коментує начальник управління енергоефективності Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Дмитро Петрунін.
Славутич – місто–феномен
Славутич – унікальне місто, збудоване після Чорнобильської катастрофи для працівників ЧАЕС та їхніх сімей, а також для евакуйованих мешканців Прип’яті. Сьогодні воно модернізує відразу три об’єкти: Палац дітей та молоді, басейн «Лазурний» і дитячий садок № 6 «Крунк».
Ключові особливості проєкту – встановлення вентиляції з рекуперацією, сонячних станцій і безбар’єрних рішень (у місті діє пілотний проєкт «Рух без бар’єрів»). Загальний ефект: зниження викидів CO₂ на 380 тонн на рік для трьох будівель, збільшення комфорту для понад 4,5 тисяч мешканців, включно з ВПО.
Прикордонний Кролевець не здається
Кролевецька громада на Сумщині – це 33 000 мешканців і близькість до кордону з Росією. «Від нас 40–50 км до кордону, але ми смілива громада – працюємо, вчимося, підвозимо дітей з віддалених сіл», — характеризує ситуацію начальник відділу освіти Станіслав Мамалига.
Громада обрала термомодернізацію центрального дитячого садочка – найпростіший, за його словами, спосіб «потренуватися» на реальному проєкті перед більш складними об’єктами.
Харківщина: досвід NEFCO і нова спроба
Представники Златопільської громади Харківської області на семінарі могли б читати лекцію іншим учасникам – вони вже реалізували термомодернізацію двох закладів за кредитами NEFCO (Північний екологічний фінансовий фонд) і навіть повністю повернули кредити. «Зробити термомодернізацію двох закладів за 600 000 євро – зараз це здається майже нереальним. Ми це зробили тоді», – з гордістю говорить перший заступник міського голови Антон Орєхов.
Тепер на черзі Златопільський ліцей № 6: заміна вікон і дверей, теплових та електромереж, системи повітрообміну, харчоблоку та спортзали. Є ТЕО й енергетичний сертифікат, ПКД ще потребує розробки. Громада знає про можливі складнощі: попередній проєкт 2016 року «протермінували» через зміни законодавства і нормативів з енергоефективності — тож довелося починати заново. Цього разу хочуть діяти швидше.
Стрижавка: гімназія й чотири будинки культури
Стрижавська селищна громада у Вінницькій області (22 000 мешканців, 10 км від Вінниці) – одна з небагатьох, хто подає заявки на модернізацію об’єктів культури. До проєкту включено Лаврівську гімназію та чотири будинки культури в селах Лаврівка, Пеньківка, Мізяківські Хутори й Сосонка.
Ситуація критична: «Будівлі руйнуються, на стінах – грибок, пліснява та вологість через затікання води; у стінах Лаврівської гімназії та будинку культури Лаврівки виявлено тріщини. Низька температура взимку робить приміщення небезпечними для здоров’я дітей, працівників та відвідувачів», – йдеться в матеріалах громади.
Важливий соціальний контекст: культурні заклади не входять до пріоритетів Середньострокового плану держави, конкурсів для їх фінансування немає. UPBEE — фактично єдина реальна можливість для Стрижавки. Енергоаудити проведено, ПКД виготовлена, але зараз документація проходить коригування через погіршення стану конструкцій.
Городок: від G до C за один проєкт
Городоцька громада (40 000 мешканців, 38 населених пунктів) обрала лікарню. Покладаючись, зокрема, на шалену енергію директорки КНП (комунальне некомерційне підприємство) «Городоцька ЦЛ (центральна лікарня)» Ірини Точеної.
Корпус лікарні збудовано у 1960-х: біла цегла, шиферна покрівля, яка постійно протікає. Клас енергоефективності зараз – G (найгірший). Мета – клас C (мінімальні вимоги до енергоефективності). Заходи: заміна покрівлі, утеплення фасадів, вікна, двері, вентиляція. Щодо класів енергоефективності важливо зрозуміти, що класи вищі за С – В та А – «витягнути» на наших старих будівлях практично неможливо, їх для цього доведеться фактично перебудувати.
Новий Розділ: вічна «Молодість»
Новороздільська громада (36 000 мешканців, 50 км від Львова) вирішила модернізувати міський будинок культури «Молодість» — центральний осередок культурного життя міста, зведений у радянські часи, коли поняття «економія енергоносіїв» взагалі не існувало. Нафта в СРСР була в надлишку і палили її похідні стільки, скільки хто хотів.
У будівлі протікає дах і є проблеми з системою теплопостачання. Місто підключене до ТЕЦ, яка має бурхливу історію: у 2018-му заарештована, передана армії, у 2019-му ледь запустили опалювальний сезон. Питання відкрите: залишатися на центральному теплопостачанні чи переходити на автономне? Відповідь шукатимуть разом з експертами програми.
Ізяслав: школа на роздоріжжі
Ізяславська громада (27 000 мешканців) розташована рівно між Києвом і Львовом. До громади входить 45 сільських населених пунктів, у ній знайшли прихисток майже три тисячі внутрішньо переміщених осіб. Багато дітей, тож термомодернізація Ізяславської початкової школи № 7 дуже важлива.
Розрахункова економія — понад мільйон гривень на рік, покриття двох третин нинішнього споживання енергоносіїв.
«Часткові заходи – заміна окремих вікон, встановлення теплолічильника – не дали результату. Потрібен комплексний підхід», — наголошує міський голова Сергій Шлегель.
Найкраще – на власні очі
Учасники семінару вже у ході презентації своїх проєктів отримали вагомі рекомендації від експертів програми. Важливо було також познайомитись із колегами, домовитись про взаємну підтримку. Була й можливість на власні очі побачити, як втілюють такий проєкт у Рівненській громаді, яка перемогла в одному з попередніх турів й успішно модернізує одну із шкіл міста.
«Енергоефективність – це не лише про утеплення стін чи заміну вікон. Для громад це насамперед про стратегічне бачення розвитку та системний підхід до енергетичної стійкості. Саме тому місцеві плани дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату допомагають громадам визначати пріоритети, потреби в інвестиціях і переходити від планування до практичної реалізації конкретних проєктів», – зазначив Максим Верещак, заступник керівника проєкту «Угода мерів – Схід».
За підсумками перших трьох турів у 38 громадах реалізується вже 76 проєктів. Четвертий тур додав до цього переліку ще 19 громад (причому 5 з них уже беруть участь в програмі) та понад 28,7 мільйона євро інвестицій у майбутнє українських громад.
Десятки тисяч людей, які щодня ходять до цих шкіл, лікарень і будинків культури поліпшать якість свого життя. Якщо проєкти вдасться реалізувати в запланованому обсязі, Україна отримає не лише утеплені стіни й нові вікна – а живий приклад того, що навіть в умовах війни можна мислити й діяти на перспективу.
Олег ЛИСТОПАД