Або про тисячу марних «кліків» і діамант, який знайдуть лише наполегливі
Експерименти з надпровідністю, шолом віртуальної реальності, мікроскоп із 3D надрукованих кубиків, інтерактивні стенди від Enamine, ЮРіЯ-ФАРМ, Спілки молодих географів, а найголовніше – зустрічі з науковцями світового рівня – усе це відбувалося під час наукового пікніка Academ Open Air 2026 у Київському академічному університеті.
Під час відкриття пікніка заступниця директора КАУ з інновацій, керівник проєкту Academ.City Олександра Антонюк зазначила, що зазвичай такі заходи відкриває директор університету, але саме в цей день він ділився з колегами досвідом закупівлі сучасного наукового обладнання. «Але сучасне обладнання – не єдина особливість Київського академічного університету, – продовжила пані Олександра. – До його створення вважалося, що наука – це щось одне, а вища освіта – інше. Люди ж, які стояли біля витоків створення КАУ, хотіли показати, що наука – це цікаво».
Основний принцип роботи університету – освіта через наукові дослідження. Тут немає довгих лекцій з теорії, а наукові знання студенти здобувають самі.
Під час наукового пікніка майбутні студенти мали можливість поставити вченим будь-які запитання, а також – зробити селфі з зірками науки.
Між молотом і теоремою: чому науковці залишаються в науці
Під час дискусії з такою назвою фізики і математики з КАУ та інститутів НАН України говорили з абітурієнтами про найважливіше: який сенс займатися наукою і чи можна прожити на зарплату вченого.
Чесні відповіді спробували дати завідувач кафедри математики В’ячеслав Бойко, доцент кафедри теоретичної та математичної фізики Сергій Шарапов, старший науковий співробітник Інституту математики Данило Якименко і викладач кафедри прикладної фізики Олег Фея. Модератором був випускник КАУ Данило Менесенко.
Перше запитання було: що змушує людину щодня займатися тим, результат чого не гарантований?
Данило Якименко відповів, що йому завжди подобалося розгадувати загадки. «Ти ніби детектив, який розкриває сутність речей». Сергій Шарапов говорив про естетику: він відчуває красу математичних формул, і саме вони, за його словами, закладають думку у фізиці.
Олег Фея порівняв науку з грою, у якій більшість «кліків» можуть не дати жодного результату. Але інколи, найбільш наполегливим – таки випадає діамант.
На думку Данила Менесенка науковці накопичують знання для інженерів. Спочатку слова «графен» і «надпровідність» звучать як абстракція. Потім хтось приходить і будує на цьому технологію.
Жваве обговорення викликало запитання «З якого моменту студенту можна довірити відкриту задачу, у якій відповідь невідома навіть керівнику?».
В’ячеслав Бойко пожартував: «Ніколи. Завжди хочеться щось підправити».
Сергій Шарапов навів конкретний випадок: задачу, яку він роками давав студентам як навчальну, двоє з них одного разу взяли і написали за нею статтю.
Інколи ж дослідження може зайти не туди, куди планувалося. Олег Фея розповів, що зазвичай і сам не знає відповіді на задачу, яку задає студенту. Нещодавно він писав відгук на диплом студентки, де чесно зафіксував: «Ми зіткнулися з речами, яких не очікували, і це змінило ідею дослідження». Науковець вважає це хорошим результатом, адже наука – процес, у якому можна помилятися.
Один з аспірантів поставив вченим запитання: як займатися наукою і при цьому мати гроші на прожиття?
В’ячеслав Бойко відповів чесно: «Це не дуже великі гроші, але в нас є свобода думки, є можливість спілкуватися з молоддю. Коли ти чудово прочитаєш лекцію і розумієш, що вона зайшла студентам, це такий кайф. Ну й найбільше мотивує, що твої учні чогось досягають». Вчений порадив молоді шукати людей і спільноти, з якими буде цікаво.
Сергій Шарапов говорив про зміни: створено Національний фонд досліджень України, є гранти і програми підтримки молодих учених (українські і міжнародні). Окрім того, за словами пана Сергія, знайти гранти для підтримки молоді є завданням наукового керівника. І, якщо говорити ширше, завданням держави і державної політики.
Наприкінці розмови Данило Менесенко озвучив головний меседж дискусії. «В науку рідко приходять через красиво описану освітню траєкторію, – наголосив він. – Частіше – через конкретну людину поруч. Через перший невдалий експеримент і перший графік, який не схожий ні на що. І через людину, яка в цей момент каже: «Я теж поки що не знаю відповіді». З цього «поки що», можливо, і починається наука».
Запитань, на які нема відповідей, вистачить не на одне покоління дослідників
Друга панельна дискусія «Від доклінічних досліджень до інновацій: бути науковцем в Україні сьогодні» зібрала науковців біологічного та інноваційного напряму КАУ. Вченим поставили запитання: що тримає людину в науці і чим КАУ відрізняється від інших університетів.
Інесса Скрипкіна, доцентка й заступниця завідувача кафедри молекулярної біології та біотехнології, відповіла коротко: «У нас немає нічого, що б не захоплювало». За її словами, біологія дає рідкісну можливість придумати щось нове, реалізувати свої ідеї.
Павло Білан, завідувач кафедри біомедицини та нейронаук, прийшов у біологію з фізики, і свій вибір пояснює так: «Це дослідження, образно кажучи, самого себе. Ми не знаємо про себе майже нічого. Запитань, на які нема відповідей, вистачить не на одне покоління дослідників».
Наталія Гаращенко, завідувачка кафедри менеджменту інновацій, відповіла, що її завжди приваблювала здатність управлінських інструментів змінювати світ. Окрім того, на кафедру приходять науковці з ідеями або результатами досліджень, і з цих ідей чи результатів можна зробити корисний продукт чи послугу. І це справді захоплює.
Модераторка Олеся Стельмах попросила кожного описати свою кафедру трьома словами. Павло Білан назвав одне запитання, яке стоїть за всім, чим займається його кафедра: «Як ми думаємо?». Наталія Гаращенко обрала слова «зміни», «результат» і «комерціалізація». Останнє вона пояснила через поняття валоризації знань — перетворення наукового результату на економічну або соціальну цінність. Інесса Скрипкіна вибрала «цікавість», «наполегливість» і «поглиблення». «Ми хочемо докопатися до істини», – наголосила вона.
На запитання «Чим КАУ відрізняється від інших університетів?» відповіді були аж ніяк не маркетингові. Інесса Скрипкіна говорила про свободу: студенти самі обирають, що робити, і в результаті отримують диплом, наукові результати і публікації у міжнародних виданнях.
«Найкраще, що в нас є – це взаємодія, – відповів Павло Білан. – Ми співпрацюємо не як старший і молодший, а як партнери. Я очікую, наприклад, що уже через півроку студенти почнуть повертати знання мені, бо я не можу прочитати все. І я справді багато отримую від студентів, вони допомагають мені рухатися вперед».
Кафедра менеджменту інновацій лише починає набір і, за словами Наталії Гаращенко, студенти одразу потраплять у реальні проєкти й дослідження, які вестимуть до комерціалізації й побудови стартапів, зокрема й міжнародних.
Студентоцентричність у КАУ не декларація. «Студент – це партнер, якого не тільки вчать, а в якого вчаться», – додала пані Наталія. Дружня атмосфера і можливість спілкуватися не лише зі своїми викладачами, а з будь-яким науковцем університету і є головною відмінністю КАУ від інших університетів.
Під час розмови говорили і про міждисциплінарність. Наталія Гаращенко пояснила, що саме в deep tech нині концентруються великі венчурні інвестиції.
Ознака deep tech – конвергенція технологій, уміння поєднати кілька підходів в одну розробку й додати управлінську складову. Без міждисциплінарності це просто не збудувати.
Кафедра менеджменту інновацій ставить собі амбітну мету: навчити такій міждисциплінарності. А також навчити «перекладати» між мовою науки і мовою бізнесу, бо це самостійна навичка, якої критично не вистачає.
Де закінчуються знання
Важлива деталь для абітурієнтів: те, що вони знають «на вході», не має принципового значення. Важливо, як швидко вони навчаються. Павло Білан підкреслив, що університети бувають двох типів. Перший, Teaching University, пропонує багато предметів і трохи наукової роботи, другий – дослідницький (і саме таким є КАУ), пропонує лише те, що потрібне для реальних досліджень. «Ми працюємо там, де нічого не відомо», – з усмішкою наголосив пан Павло.
Підготувала Світлана ГАЛАТА
Фото Academ.media