15 червня почався відлік важливого етапу на шляху України до повноцінного членства в Європейському Союзі.
Кіпр, який нині головує в ЄС, офіційно скликав цього дня в Люксембурзі перші міжурядові конференції з Україною та Молдовою, щоб відкрити головний стартовий кластер — «Основи».
Відкриття цього першого за ліком переговорного кластера — це початок зазвичай ще довгого шляху, яким проходили всі наші східноєвропейські сусіди до вступу в ЄС.
Але ніхто з них не вступав у європейський альянс в умовах смертельної небезпеки для своєї країни, і ніхто не трансформувався для досягнення цієї мети так швидко, як Україна.
Можливо, тому, що нікому з них не доводилося так довго, пристрасно і з такими складнощами повертатися в європейську сім’ю народів, з якої географічно і ментально ніколи й не виходили. Ми пам’ятаємо Майдан, Революцію Гідності, Небесну Сотню і перші «сотні», які вирушили захищати країну і своє право на європейський вибір.
Тож коли почалася повномасштабна війна росії проти нашої держави, уже на п’ятий її день — 28 лютого — Президент України офіційно підписав заявку на членство в Європейському Союзі й звернувся до його лідерів з проханням надати Україні статус кандидата за спеціальною процедурою.
1 березня 2022 року Україну підтримав Європейський парламент. А 23 червня Європейська Рада офіційно надала Україні статус країни-кандидатки на вступ до Євросоюзу.
Ми згадуємо ці події, як перші віхи на нашому історичному шляху до Євросоюзу. Щось робилось швидко і дуже правильно. Щось гальмувалося в надії, що це не так важливо і ніхто не зреагує.
Минулого року Україна активізувала своє прагнення перейти від кандидатства до практичних переговорів: відбулися скринінги, зустрічі з представниками Єврокомісії, презентації дорожніх карт тощо.
Відкриття першого переговорного кластера могло б відбутися й раніше, якби не ухвалення Верховною Радою закону щодо обмеження незалежності САП і НАБУ. Але виступи громадян і насамперед молоді змусили парламент скасувати ці рішення.
Нині Рада ЄС одноголосно погодила відкриття першого переговорного кластера. В ЄС заявили, що всі інші переговорні кластери для України будуть відкриті влітку, а як сказала Марта Кос – європейський комісар з питань сусідства та розширення — це може статися уже в липні.
Перший кластер «Основи» називають найважливішим у всьому переговорному процесі. Як наголосила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, він містить основи головних цінностей та принципів, на яких побудовано ЄС — від верховенства права до сильних демократичних інституцій. І сам факт відкриття — це визнання рішучості, мужності та наполегливої праці, продемонстрованих зокрема нашою країною у просуванні реформ, навіть попри величезні виклики.
Водночас непросто відкрити, але значно важче закрити кластер. А закриється він лише тоді, коли будуть виконані умови всіх кластерів, і це виконання підтвердять усі країни-члени ЄС. Так, як підтвердили відкриття першого кластера. Бо ж особливість його у тому, що відкривається він першим, а закривається останнім. Про що б у наступних кластерах не йшлося: про економіку, науку, конкретні галузі чи будь що інше, скрізь має бути дотримано критеріїв першого кластера, а це: верховенство права (судова система, правосуддя, свобода, боротьба з корупцією тощо); конкретно права людини та заборона дискримінації; деполітизоване та ефективне державне управління, демократичні інституції, ринкова економіка й фінансовий контроль.
І чого не торкнись, скрізь необхідні реформи: десь вони вже відбуваються, а багато де – ще непочатий край роботи. До того ж кластерів – 6, а переговорних розділів – 35. Але чи варто нам того боятися? Після того, що ми пережили за останні чотири роки, і продовжуємо переживати далі, і попри все стаючи сильнішими і впевненішими в собі, і в майбутньому. Точніше, ми вже працюємо на це майбутнє.
Вимоги щодо науки та інновацій записані в кластері 3.
Законодавство ЄС у сфері науки не вимагає транспозиції суворих європейських законів у національне право. Водночас держава – кандидат має довести свою інтеграційну спроможність. Головні вимоги тут: інтеграція до Європейського дослідницького простору (ERA), сприяння «вільному руху» дослідників, наукових знань і технологій, узгодження власних наукових пріоритетів із загальноєвропейськими, ефективна участь у рамкових програмах ЄС і створення для цього необхідних умов.
Дуже актуальне питання — збільшення фінансування науки. ЄС вимагає поступового підвищення рівня витрат на наукові дослідження та розробки (R&D) — як з боку державного бюджету, так і через залучення приватних інвестицій. Необхідно зміцнювати співпрацю між університетами, дослідницькими центрами та реальним сектором бізнесу. Впроваджувати принципи «Відкритої науки». Забезпечувати прозорий і відкритий доступ до результатів наукових досліджень та публікацій за європейськими стандартами. Створювати рівні умови та інтегрувати гендерний підхід у наукові установи й дослідницькі проєкти. Утім, дійдемо до третього кластера — поговоримо про це детальніше.
А поки що: з гарним початком, співвітчизники! З швидкою і впевненою ходою!
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА. Газета “Світ”, №11, червень 2026 року