uk

Інженерний людський капітал як основа технологічного суверенітету України

Старт всеукраїнської програми в Дніпрі

У Дніпрі започатковано перший регіональний інженерно-промисловий центр всеукраїнської програми підготовки інженерних кадрів для високотехнологічної економіки України.

22 червня в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» відбулася подія, яка може стати важливим кроком у формуванні нової кадрової та технологічної політики держави. Тут було підписано Угоду про стратегічну співпрацю щодо створення Придніпровсько-Східного інженерно-промислового центру всеукраїнської програми «Інженерне майбутнє України» (Future of Ukraine: Engineering Renaissance) про що газета «Світ» писала Інженери як ресурс майбутнього України

Угоду уклали чотири партнери: Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», компанія «Прогрестех-Україна», Національний центр «Мала академія наук України» та Благодійний фонд імені Святого Володимира. Саме з відкриття цього центру фактично розпочинається практична реалізація масштабної всеукраїнської програми, покликаної сформувати нову модель підготовки інженерних кадрів для високотехнологічної економіки України.

У церемонії підписання взяли участь заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Іван Начовний, голова Вченої ради НТУ «Дніпровська політехніка» академік Геннадій Півняк, виконувач обов’язків ректора університету Артем Павличенко, проректор з наукової роботи Ігор Нікітенко, директор ТОВ «Прогрестех-Україна» Олег Уруський, директор Благодійного фонду імені Святого Володимира Михайло Згуровський, президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, а також ректори семи українських університетів.

Підписанти угоди (з ліва на право) директор «Прогрестех Україна Олег Уруський, Президент МАН України Станіслав Довгий, директор благодійного фонду ім. Святого Володимира Михайло Згуровський, перший проректор НТУ «Дніпровська політехніка» Артем Павліченко

Чому Україні потрібна нова інженерна стратегія?

Сучасний світ дедалі більше визначається не обсягами природних ресурсів, а якістю людського капіталу. Країни конкурують за талановитих інженерів, дослідників, розробників і технологічних підприємців. Для України це питання набуває особливої ваги в умовах війни та майбутньої повоєнної відбудови. Саме інженери створюватимуть нові підприємства, відновлюватимуть інфраструктуру, розроблятимуть оборонні технології, енергетичні системи, цифрові рішення та високотехнологічні виробництва.

Водночас країна стикається з низкою серйозних викликів: зниженням престижності інженерних професій, дефіцитом кваліфікованих інженерних кадрів, старінням інженерного корпусу, відтоком талановитої молоді за кордон та недостатньою інтеграцією освіти з потребами сучасного виробництва.
Особливо тривожними є оцінки майбутніх потреб держави. За наявними прогнозами, до 2035 року високотехнологічним секторам України знадобиться близько 100–120 тисяч нових інженерів. Найбільший попит очікується в оборонно-промисловому комплексі, машинобудуванні, енергетиці, цифрових технологіях, авіаційній та космічній інженерії.

Спілкування з Головою Вченої ради НТУ «Дніпровська політехніка)» академіком НАН України Геннадієм Півняком

Саме як відповідь на ці виклики була сформована всеукраїнська програма «Інженерне майбутнє України». Її головна мета — створення національної системи пошуку, відбору, підготовки та працевлаштування інженерів нового покоління для високотехнологічної економіки держави.

Від розрізнених ініціатив — до єдиної національної системи

Концепція програми ґрунтується на принципово новій моделі формування інженерного людського капіталу. Замість традиційного ланцюга «школа — університет — пошук роботи» пропонується безперервний контур:

«Школа → Університет → Інженерний центр → Високотехнологічна індустрія».
У цій моделі роботодавець стає учасником освітнього процесу ще на ранніх етапах підготовки майбутнього інженера. Програма передбачає проведення інженерних олімпіад, конкурсів, фестивалів і хакатонів, системний пошук талановитої молоді через мережу Малої академії наук України, створення спеціалізованих програм підсиленої підготовки для школярів і студентів, впровадження дуальної освіти та залучення молоді до реальних інженерних проєктів.

Виступ ректора НТУ «Дніпровська політехніка» Олександра Азюковського

Ключовим індустріальним партнером виступає компанія «Прогрестех-Україна», яка багато років працює на світовому ринку інженерних послуг і бере участь у реалізації проєктів за стандартами Boeing. Саме тому програма орієнтується не лише на академічну підготовку, а й на міжнародні інженерні стандарти, сучасні цифрові технології, CAD/CAE/PLM-системи та практичний досвід роботи над реальними виробничими завданнями.

Виступ директора компанії «Прогрестех Україна» Олега Уруського

Дніпро — перший регіональний центр програми

Відповідно до концепції програми в Україні буде сформовано мережу регіональних інженерних центрів у чотирьох макрорегіонах держави. Першим із них став Придніпровсько-Східний інженерно-промисловий центр, відкритий на базі НТУ «Дніпровська політехніка».

Вибір Дніпра є закономірним. Придніпровський регіон традиційно належить до найпотужніших індустріальних центрів країни, де зосереджені машинобудування, металургія, енергетика, оборонна промисловість, космічні технології та сучасні інженерні компанії. Тут сформовано сильне університетське середовище, розвинена наукова база та потужний промисловий потенціал.
Спеціалізація нового центру охоплюватиме машинобудування, авіаційну інженерію, гірничі технології, енергетику, транспортну та оборонну інженерію, промислову автоматизацію та цифрове проєктування. Особлива увага приділятиметься підготовці кадрів для відновлення інфраструктури та розвитку високотехнологічних виробництв.

Пілотним напрямом роботи центру визначено авіаційну інженерію. Це не випадково, адже саме авіаційний сектор сьогодні демонструє один із найвищих рівнів попиту на інженерні кадри та вимагає підготовки фахівців відповідно до міжнародних стандартів якості й безпеки.

Роль університету та партнерів

Згідно з підписаною угодою, НТУ «Дніпровська політехніка» забезпечує організаційну підтримку центру, надає освітню та лабораторну інфраструктуру, координує дуальні освітні програми та академічний супровід підготовки фахівців. Водночас університет виступає платформою взаємодії між органами влади, освітніми установами, бізнесом і громадським сектором.

Мала академія наук України відповідатиме за системний пошук і підтримку талановитої молоді, організацію конкурсів і олімпіад, компанія “Прогрестех Україна”, братиме участи на усіх етапах підготовки майбутніх інженерів (від пошуку інженерних талантів, їх підсиленої підготовки за дуальною моделлю навчання до працевлаштування), а Благодійний фонд імені Святого Володимира виконуватиме функції загальної координації програми, розвитку партнерської мережі та залучення додаткових ресурсів для її реалізації.

Інвестиція в майбутнє держави

Значення програми «Інженерне майбутнє України» виходить далеко за межі окремого освітнього проєкту. Фактично йдеться про створення нової національної системи відтворення інженерного людського капіталу — одного з головних ресурсів повоєнного відродження країни.

Якщо у ХХ столітті Україна формувалася як індустріальна держава, то у ХХІ столітті її конкурентоспроможність дедалі більше залежатиме від здатності розвивати власні технології, утримувати талановиту молодь і створювати умови для реалізації інженерного потенціалу всередині країни. Саме тому відкриття Придніпровсько-Східного інженерно-промислового центру є не лише важливою подією для регіону, а й символічним стартом довгострокової всеукраїнської програми, покликаної формувати покоління інженерів, які будуватимуть майбутню Україну.

Інженери завжди були творцями цивілізаційних змін. Сьогодні від їхніх знань, таланту та професійної підготовки значною мірою залежить те, якою буде Україна після перемоги — країною сировинної економіки чи державою високих технологій, інновацій та конкурентоспроможної промисловості.

Лариса ОСТРОЛУЦЬКА