Днями у театрі «Золоті ворота» / Zoloti Vorota Teatr/ відбулася прем’єра вистави «Тигролови» за твором Івана Багряного.
Воля, сміливість, готовність вийти на бій з драконом — ці меседжі глядачі вистави відчули шкірою з перших хвилин дії. Світло, звуки, музика, маски, костюми розширили невелику сцену театру у просторі та часі — від Київського району в Україні до Київського району Зеленого Клину на Далекому Сході. А також ще далі, до кожної історії українського спротиву, коли сміливці знову й знову виходять проти, здавалося б, непереможних “рептилій”.
Дівчина Онріо в масці японського театру Но говорить про дракона, і перед очима постає арештантський потяг, переповнений в’язнями з України. Один з них — інженер-авіаконструктор Григорій Многогрішний — має сміливість втекти з потягу приречених.
Головний герой вперто йде через тайгу, і це прагнення до свободи також передається не словами, а музикою, пластикою, голосами духів.
Зустріч Григорія з родиною українців-тигроловів є ніби зустріччю з усією Україною. Привітною, з вибіленими стінами хаток (що одразу помічає енкаведист Медвин) і водночас — готовою вдягнути маску мисливця.
Бо коли є загроза, кожен українець мусить стати тигроловом.
…І, звісно, ця історія — про любов. Дивлячись на Григорія, все частіше усміхається Наталка, і навіть старий Сірко чує від духів: «Пора!» і незграбно дарує дружині квітку.
Елементи японського театру Но переплітаються у виставі з мотивами українського фольклору, які, як відомо, завжди про перемогу над злом, «іродами» та смертю.
А ще — у виставі несподівано немає зброї. Вона присутня лише «поза кадром» — у натягненій тятиві арбалета, у замаху ножем, у пострілах, які передає музика.
Можливо, це про те, що у випадку небезпеки вся наша історія і сучасність стають зброєю — кожен дух, кожна пісня, кожне живе передання.
Сміливі завжди мають щастя. Українці це дуже добре знають.
***
Режисер вистави — Павло Шпегун.
Сценографія, маски — Рая Ідрісова.
Художниця костюмів — Женя Слободяник.
Грають: Ян Корнєєв, Богдан Буйлук, Христя Люба, Артем Пльондер, Євгенія Косенко, Наталія Налімова, Дуня Рибальченко, Даніела Рибальченко, Іоанна Дерев’янчук, Артем Живаєв, Варвара Сафронова, Мар’яна Солодовнік. Роль дитини виконав Богдан Скорина.
Директорка-художня керівниця театру Маріанна Розстальна.
Глядацький відгук —
Світлана ГАЛАТА
Ілюстрації з Фейсбук-сторінок Павла Шпегуна та Яна Корнєєва