Заклади вищої освіти готуються перебрати на себе обов’язки «академічних шерлоків холмсів». Починаючи з останнього дня липня, саме ЗВО замість НАЗЯВО прийматимуть первинні скарги на плагіат. Це обумовлено законом «Про академічну доброчесність», що вводиться в дію 31 липня (за винятком окремих положень). У разі доведення фактів порушень, авторів сумнівних академічних робіт позбавлятимуть наукових ступенів і вчених звань.
На імплементацію закону відвели лише пів року, і як після цього зміниться університетське життя, науковці уявляють хіба що в загальних рисах. Певним орієнтиром для ЗВО має стати примірний Порядок позбавлення закладом вищої освіти наукового ступеня, ступеня доктора мистецтва, ступеня вищої освіти, вченого звання за результатами розгляду повідомлення про порушення академічної доброчесності. З ініціативи Нацагентства його представили в Київському національному університеті. Документ розробили фахівці кількох ЗВО, і зокрема КНУ.
«Заклади вищої освіти — це установи, де твориться наука, пишуться і захищаються дисертації, тому ЗВО тепер матимуть відповідні повноваження, зокрема й щодо позбавлення вчених звань за наявності порушень», — анонсувала під час презентації голова підкомітету з питань вищої освіти парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.
«Порядок передбачає відповідальність і здобувача освіти, і ЗВО, — зазначив в. о. ректора КНУ Валерій Копійка. — Фактично закладам вищої освіти надається можливість самостійно ухвалювати рішення щодо відповідності вимогам присудження та позбавлення наукових ступенів і вчених звань».
«Відповідальність за багато речей перенесена на університет. Він формує свою репутацію, своє ім’я і відповідає своїм дипломом за того доктора, магістра, бакалавра, якого підготував. Тому університет повинен мати право самостійно виправляти свої помики», — пояснив філософію змін голова НАЗЯВО Андрій Бутенко.
Тепер університети мають створити уповноважений орган для забезпечення розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності. Саме він встановлюватиме факт наявності чи відсутності плагіату в дисертаціях і вирішуватиме долю автора.
У КНУ для виконання цих функцій створять Раду з академічної доброчесності. Водночас НАЗЯВО тепер зможе розглядати скарги на рішення уповноваженого органу ЗВО або на його бездіяльність. Нагадаємо, що серед 13 визначених законом видів порушень академічної доброчесності згадано академічний плагіат, приписування авторства, самоплагіат та недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом. Як твердять експерти, найбільшим викликом стане саме ШІ. Незабаром плагіат має всі шанси зникнути як такий, адже дисертацію недобросовісного автора від початку до кінця зможе написати його безвідмовний, добре натренований цифровий друг.
«Є програми для виявлення збігів та запозичень в академічних текстах, проте для перевірки дисертації чи наукової статті на ШІ таких інструментів не існує», — коментує ситуацію професорка кафедри економічної кібернетики КНУ, наукова керівниця проєкту НФДУ «Теоретичні засади гармонізації редакційних практик українських наукових видань із міжнародними стандартами для конкурентоспроможної інтеграції України до європейського простору відкритої науки» Ганна Харламова.
Ще одне чутливе питання — чи перевірятимуть за скаргами на плагіат старі академічні твори, створені до закріплення в законі 2014 року поняття «академічний плагіат», додає Ганна Харламова.
І тут вас не розсудить навіть Феміда! Верховний Суд у двох аналогічних справах виходив з абсолютно протилежних позицій, про що розповіла під час презентації в КНУ керівниця відділу правового забезпечення НАЗЯВО Тетяна Сабадош.
Одне слово: університети, готуйтесь!
Анна ЛУКАНСЬКА