Повномасштабна війна поставила перед Україною новий масштабний виклик, а саме: необхідність реінтеграції сотень тисяч військовослужбовців після повернення до цивільного життя. За оцінками Міністерства у справах ветеранів України, найближчими роками кількість ветеранів може перевищити 5 мільйонів осіб разом із членами їхніх сімей. Саме тому вже сьогодні важливо вивчати міжнародний досвід та адаптувати найкращі практики до українських реалій.
Протягом стажування за програмою Fulbright Visiting Scholar в University of Southern California (USC) я доволі глибоко вивчала систему підтримки ветеранів у США, зокрема роль університетів у процесі їх реінтеграції. Результати стажування були представлені на науковому семінарі в USC (https://surli.cc/plblte ). Американський досвід переконує: університет уже давно не лише місце здобуття освіти, а й повноцінний центр соціальної, професійної та психологічної адаптації ветеранів.
Дружнє до ветеранів університетське середовище
Мене вразило, настільки University of Southern California (його середовище, спільнота, інфраструктура) є дружнім до ветеранів. Основна мета університету: створити умови, за яких ветеран не просто навчається, а отримує комплексну підтримку для повернення до повноцінного цивільного життя (https://military.usc.edu/ ).
В USC ця система побудована як єдиний взаємопов’язаний механізм. Тут функціонують:
• Veteran Resource Center, який супроводжує ветеранів із моменту вступу до завершення навчання;
• Veteran Association, що об’єднує студентів-ветеранів та формує середовище взаємної підтримки;
• Center for Innovation and Research on Veterans and Military Families, який проводить дослідження потреб ветеранів, розробляє рекомендації для органів влади, університетів та громадських організацій;
• спеціалізована програма Master of Business for Veterans (MBV) – перша у США бізнес-програма, створена виключно для ветеранів.
Особливістю американського підходу є те, що всі ці структури працюють не окремо, а як єдина екосистема підтримки.
Щороку університет організовує урочисті заходи до Дня ветерана в США 11 листопада (в USC це офіційний вихідний), а також, навесні, урочистий USC Veterans, Servicemembers and ROTC Gala. Він справив на мене незабутнє враження. Цей захід продемонстрував, як університетська спільнота шанує тих, хто служив своїй країні. Особливо зворушливою була зустріч із ветераном Другої світової війни Джорджем Маллінзом, якому виповнився 101 рік. Його присутність нагадала, що служіння, гідність і пам’ять про жертовність об’єднують покоління, студентів-ветеранів, професорів-ветеранів, ветеранів воєн.
Освіта як шлях до нового життя
Однією з найцікавіших особливостей американської системи є місце освіти у військовій кар’єрі.
На відміну від України, де дуже багато військовослужбовців вже мають вищу освіту, у США ситуація є протилежною. Для багатьох американців саме служба в армії відкриває можливість отримати університетську освіту завдяки програмам GI Bill, які повністю або частково оплачують навчання після завершення служби.
Дослідження науковців показують, що ще у 2017 році 53 % американців назвали можливість отримати освіту головною причиною вступу до армії. Тобто військова служба часто розглядається як інвестиція у власне майбутнє.
Саме тому значна частина американських ветеранів приходить до університетів уже після завершення служби. В Україні ж університети мають дещо іншу місію: допомогти ветеранам оновити професійні компетентності, отримати нову спеціальність або адаптувати військовий досвід до цивільного ринку праці.
Культура підтримки ветеранів
Ще одним важливим відкриттям стала сформована у США культура поваги до ветеранів.
Підтримка ветеранів є не лише державною політикою, а й суспільною цінністю. Практично кожна громада має ветеранські організації, місцевих координаторів, волонтерські програми, групи взаємодопомоги та благодійні заходи.
Особлива увага приділяється психічному здоров’ю ветеранів. У США переконані, що саме психологічна підтримка має бути першим етапом реінтеграції. Ветерани регулярно отримують консультації, беруть участь у групах підтримки, зустрічах із психологами, сімейних заходах та програмах наставництва.
Багато організацій щомісяця контактують із ветеранами, щоб вчасно виявити проблеми та запобігти кризовим ситуаціям.
Не менш важливою є підтримка сімей ветеранів. Святкові заходи, літні табори для дітей, зустрічі родин, волонтерські ініціативи допомагають відновлювати соціальні зв’язки після служби.
Університет як центр реінтеграції
Під час дослідження дедалі очевиднішою ставала одна закономірність: університет у США виконує значно ширшу функцію, ніж традиційний заклад освіти. Він стає простором, де поєднуються: освіта; професійна перепідготовка; психологічна підтримка; розвиток підприємництва; наукові дослідження; співпраця з роботодавцями; громадська активність ветеранів.
Саме тому університети можуть виступати ключовими центрами реінтеграції ветеранів і в Україні.
Які практики можуть бути корисні в Україні
Американський досвід не можна механічно перенести в українські реалії. Наші ветерани мають інший бойовий досвід, інший вік, інший рівень освіти та інші соціальні потреби.
Водночас окремі практики можуть стати основою для розвитку української системи: створення дружнього до ветеранів університетського середовища, поєднання освіти, психологічної підтримки та працевлаштування; створення спільнот взаємопідтримки серед студентів-ветеранів.
Українські ветерани вже сьогодні стають викладачами, науковцями, підприємцями, керівниками громадських організацій та агентами суспільних змін. Саме тому університети мають стати не лише місцем здобуття диплома, а простором нових можливостей, професійного розвитку та повернення до активного громадського життя.
У 2025 році Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України започаткувала новий проект «Сила знань: шлях молодого вченого-військового до нових вершин», який реалізується спільно з Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (https://ysc.in.ua/proiekty/ ). Координаторки проєкту: заступниця голови РМВ при МОН з безпекового напрямку Мирослава Калашник-Рибалко; асоційована членкиня РМВ при МОН Анна Жукова. Головною метою проєкту є підтримка молодих учених-військовослужбовців і ветеранів, передача їм сучасних наукових знань, професійних компетентностей, і створення можливостей для повернення до активної наукової діяльності.
Особливістю проєкту є поєднання академічної, психологічної та лідерської складових. Протягом 2025–2026 років проведено серію воркшопів, присвячених розвитку наукової кар’єри, цифрової ідентичності дослідника, академічному письму, комунікації між військовими та цивільними у науковій спільноті, психології перемоги, професійному лідерству та людиноцентричному підходу в освіті. Всього було проведено 10 заходів(https://www.facebook.com/youngscientists.ua/posts/pfbid0xxmMSrsTVM9LuqZouayzrEKsZPLs411cH2Fot4bYEgU1pzrMPytfxgr6SJKQhuwXl). До участі були залучені провідні українські науковці, психологи, міжнародні експерти та американські ветерани, які ділилися власним досвідом переходу від військової служби до професійної діяльності. Особливо цінними стали лекції ветерана морської піхоти США Крістен Кавано щодо лідерства в умовах кризи (про це розповідала газета «Світ» – https://www.facebook.com/share/1HX2PrbjL6/?mibextid=WC7FNe ), підполковниці ВПС США у відставці Ольги Вестфолл про особливості військової служби та адаптації, а також професорки USC Сари Кінтцл, яка представила результати багаторічних досліджень ветеранів Південної Каліфорнії та окреслила сучасні підходи до їхньої реінтеграції.
Особливу увагу проєкт приділяє формуванню професійної спільноти молодих учених-військовослужбовців і ветеранів, розвитку міжнародної співпраці та популяризації історій їхнього професійного становлення.
Під час стажування в Університеті Південної Каліфорнії, я переконалася, що університети можуть бути потужними центрами реінтеграції ветеранів, де поєднуються освіта, наука, психологічна підтримка, працевлаштування та громадська активність. Досвід США демонструє, що інвестиції у вищу освіту ветеранів – це інвестиції не лише в окрему людину, а й у людський капітал держави, економічне відновлення та стійкість суспільства. Для України, яка вже сьогодні формує сучасну систему реінтеграції ветеранів, цей досвід є надзвичайно цінним. Водночас Україна має власні унікальні напрацювання, адже створює систему підтримки ветеранів в умовах триваючої війни. Поєднання американських інституційних практик із українськими інноваційними підходами може стати основою ефективної моделі реінтеграції, яка відповідатиме потребам наших захисників і сприятиме післявоєнному відновленню держави.
Анастасія СІМАХОВА, голова Ради молодих вчених при МОН
Фото авторки та з сайту університету