Підземні школи та дитсадки стають характерною ознакою освіти воєнного часу. Завдяки таким архітектурно-безпековим рішенням український уряд сподівається повернути до денної форми навчання максимальну кількість дітей, – зокрема, і в населених пунктах, що потерпають від постійних ворожих обстрілів.
«Наш орієнтир – повернути якомога більше дітей до безпечного очного навчання, зокрема у громадах поблизу лінії бойових дій», зазначив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час щорічної Всеукраїнської освітньої конференції «Серпнева-2026».
Освіта як привід залишитися вдома
Якщо на початку широкомасштабного вторгнення одним із символів нашої стійкості були класи, розташовані в метро, то нині – окремі підземні навчальні заклади. «У 2024-му році було побудовано 15 таких об’єктів, в 2025-му – 96, і до кінця року в Україні буде функціонувати близько 200 таких шкіл», анонсує Сергій Корецький.
Місцева влада не приховує, що саме через безпечну та безперервну освіту сподівається утримати родини в прифронтових областях й мінімізувати міграційні втрати.
Формат навчання у звичайних закладах традиційно залежатиме від наявності та місткості укриттів, а також загальної безпекової ситуації. Так, на Чернігівщині в очному форматі в прийдешньому навчальному році працюватимуть понад 220 шкіл, 17 – у дистанційному і майже 60 – у змішаному. У Миколаєві учні 45-ти шкіл навчатимуться очно, 7-ми – за змішаною системою і 12-ти – віддалено. У Запорізькій області 153 заклади навчатимуть у змішаному форматі, а 138 — дистанційно. Важливо, що навчання «на відстані» допомагає зберігати зв’язок з Україною дітям, які виїхали з небезпечних регіонів за межі держави.
Садки тепер мобільні та підземні
Напередодні прийдешнього навчального року шкільні укриття активно оновлювали. Крім того, цьогоріч держава вперше спрямувала 1 мільярд гривень на облаштування таких прихистків у дитячих садочках. Тим часом задля безпеки малюків в прифронтових громадах вже будують підземні дошкільні заклади: перший такий садочок відкрили в липні у селищі Пісочин на Харківщині, – цього року його відвідуватимуть майже 340 дітей.
Обставини змушують розвивати онлайн-освіту для дошкільнят і навіть створювати мобільні дитячі садки, які приїздять у прифронтові чи просто віддалені населені пункти двічі на тиждень для занять з вихованцями. Законом дистанційна форма дошкільної освіти передбачена, хоча вона й не розв’язує проблему соціалізації дитини, догляду за малюком і не дає мамі змоги спокійно працювати. Проте, як наголошує заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова, якщо на такі заняття є попит, його треба задовольнити: краще дистанційний садок, аніж жодного.
Безплатні гарячі обіди для всіх
В часи війни освіта має додаткову важливу місію – підтримувати нормальне життя громади. Тож наша школа мусить не тільки давати знання, а й забезпечувати психологічну й соціальну підтримку дітям та їхнім родинам. Про це говорила на форумі перша леді Олена Зеленська. Попри війну, держава не відмовляється від реформи шкільного харчування, започаткованої з її ініціативи. Олена Зеленська анонсувала ще одне важливе нововведення: з першого вересня безоплатні гарячі обіди отримуватимуть всі школярі від першого до випускного класу, тобто понад три мільйони дітей по всій країні.
Логістично й організаційно це забезпечити надзвичайно складно, проте в разі успішного втілення така ініціатива стане важливою підтримкою дітям і їхнім батькам, які нерідко можуть перебувати в скрутних обставинах.
Реформа – це не зміна вивіски
Війна не примусила відмовитися й від запровадження трирічної старшої профільної школи, що має стартувати 2027-2028 навчального року. З 1 вересня 2026-го розпочнеться другий етап пілотування цієї реформи, в якому братимуть участь 150 ліцеїв з різних регіонів України. «Що краще ми попрацюємо з цими 150 ліцеями, то більше буде шансів успішно розпочати реформу в усій країні», наголошує міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Після 9 класу, відповідно до власних вподобань і життєвих планів, кожен учень обиратиме свій профіль і вивчатиме передбачені ним предмети поглиблено, а решту – на базовому рівні. Крім того, матиме курси за вибором – і в межах профілю, і поза ним. Під час навчання у десятому (адаптаційному) класі школяр зможе без проблем змінити освітній напрям.
Під час пілотування з’ясують, як на практиці працюють вибіркові та поглиблені курси, як відбувається організаційна та управлінська перебудова шкіл та як реформа просувається у різних громадах – великих містах, гірських селах, прифронтових населених пунктах.
Важливо, щоб створення академічних ліцеїв не обмежилось зміною вивіски, застерігає директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей. Для місцевої влади одним з найбільших викликів на цьому шляху є створення мережі ліцеїв, забезпечення довезення дітей тощо, проте такі перетворення апріорі неможливі без підтримки й перепідготовки вчителя. На думку Павла Хобзея, «один з найбільших викликів на шляху реформи – підготовка педагогів до викладання поглиблених курсів, особливо SТEM-кластеру, а також інтегрованих курсів».
Глибину проблеми яскраво підсвітила репліка першого віце-спікера ВР України Олександа Корнієнка, який під час конференції пообіцяв надати власну стипендію тим кільком сміливцям, які наважилися здобувати диплом учителя фізики й цьогоріч вступили до столичних університетів.
Зарплатна арифметика
Щоб від розмов про мотивацію й підвищення престижу вчительської праці нарешті перейти до дій, з 1 вересня вдруге за рік переглянуть зарплати освітян. Прем’єр-міністр говорить про «суттєве підвищення»: порівняно з 2025 роком виплати зростуть на 50% (після січневого підвищення на 30% та вересневого на 20%). Зросте гарантована частка зарплати, а загалом вона традиційно залежатиме від стажу, категорії та навантаження. За словами Сергія Корецького, молодий учитель отримуватиме від 12,8 до 17,7 тисяч гривень, а досвідчений – від 16,9 до 28,5 тисяч.
Приємно чути, що з вересня зростують і студентські стипендії, причому вдвічі. Та неприємно визнавати, що вміст гаманця молодого вчителя навіть після вересневого підвищення не вбереже його від спокуси змінити роботу. Тому профспілки радять не зупинятись на досягнутому й очікують системних змін в політиці оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників, розмови про які точаться ще з довоєнних часів. Такі нововведення потребують додаткових складних консультацій з Мінфіном та Мінекономіки. За словами Андрія Бутенка, драфт законопроєкту про зміну механізму нарахування заробітної плати педагогам буде готовий десь за півроку.
Електростанція на чорний день
Проте вже з вересня, в очікуванні нових масованих атак та енергетичну інфраструктуру освітнім закладам всіх рівнів доведеться знову перетворитися на «пункти незламності», навчитися виживати без комунальних благ, не розраховуючи на безперебійне енерго- й теплопостачання. Такий сценарій проглядається не тільки в заявах, а й у листах МОН про організацію навчального процесу в школах та ЗВО.
Від «практики використання подиноких генераторів» університетам радять перейти до системних рішень на зразок гібридних сонячних електростанцій, промислових накопичувачів енергії, систем безперебійного живлення. Щоб на повну використати теплу частину року, МОН пропонує ЗВО «розглянути можливість» проводити заняття по суботах в осінній та весняний періоди. Школам дозволено перерозподіляти навчальний час, коригувати терміни канікул, а також разом з пріоритетною очною формою навчання застосовувати інші варіанти.
В часи сучасної широкомасштабної війни тил став поняттям відносним, про що добре знають кияни, які щодня проходять повз зруйновану Лук’янівку, спалений книжковий ринок на Почайній, знищені чи пошкоджені школи та будинки, які є практично в усіх районах міста. Тож без належного укриття марно сподіватися на безперервне аудиторне навчання навіть у столиці. Якщо укриття не вміщає усіх студентів та викладачів одночасно, займатися, швидше за все, доведеться за змішаною схемою.
На підручники доведеться зачекати
Спільною проблемою для столиці й регіонів може стати дефіцит навчальної літератури. Як відомо, внаслідок російських атак знищено понад мільйон екземплярів підручників різних видавництв – зокрема, харківського видавництва «Ранок», яке видає третину навчальної літератури для початкової і середньої школи в Україні. Серед іншого йдеться про підручники для 4-х класів за програмою Нової української школи, які немає чим замінити. Електронна копія – не панацея! На передруковування цієї літератури, прогнозує директор видавництва Віктор Круглов, піде щонайменше 2 місяці – за умови, що на це знайдуть кошти. «Проте якщо не допомогти видавництвам, які постраждали, під питанням опиниться створення підручників для старшої профільної школи, які мають бути надруковані 2027 і 2028 року, – каже видавець. – Саме зараз ми входимо в процес їх пілотування і апробації».
Підручники МОН планує максимально адаптувати до профілю здобувачів освіти, зокрема й на рівні професійних чи фахових коледжів, де студенти одночасно отримують професію та повну загальну середню освіту. Як пояснив журналістам заступник міністра освіти з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній, «старша школа для них буде адаптована до кожної професії». За його словами, вже у вересні 2027 року такі студенти мають отримати нові, адаптовані підручники з математики, фізики, хімії — наприклад, «математика в сфері будівництва чи хімія для кухарів».
Математику залишать в НМТ
Та незалежно від майбутньої професії, наступного року здобувачі загальної середньої освіти так само складатимуть стандартизований НМТ. З огляду на складнощі воєнного часу урядовці міркують над новою процедурою його проведення. Пропозицію прибрати з Національного мультипредметного тесту математику у Міністерстві освіти категорично відкидають.
«Особисто моє переконання, що математика повинна залишатися однією з частин НМТ. Можемо дискутувати про її обсяг у формуванні єдиної оцінки, про складність завдань, про верифікацію цих завдань, але мені наразі здається, що це є невід’ємна частиною цього тестування», наголосив у розмові з журналістами Андрій Бутенко.
Водночас у міністерстві планують зробити тестування ефективнішим і менш виснажливим. «Отримав доручення від Президента України про перегляд форми НМТ, про його більшу гнучкість, про те, щоб зменшити стрес для дітей, передбачити можливість перездачі», повідомив Андрій Бутенко.
Знизити рівень кортизолу МОН обіцяє і вчителям – зокрема, створити сприятливіші умови для професійного зростання, сертифікації та атестації. Зокрема, йдеться про збільшення термінів дії вчительських сертифікатів з трьох до п’яти років. У пріоритеті також – зменшення бюрократично-паперового навантаження та перегляд окремих вимог, розритикованих вчителями та батьками. Так, у 5-9 класах внесення до шкільних журналів оцінювання за групами результатів тепер не обов’язкове. Водночас педагоги зможуть використовувати групи результатів для побудови уроку, тематичного плану тощо. З огляду на зміни МОН ще має розробити нову форму свідоцтва досягнень учня. Яку оцінку зрештою отримає саме Міністерство в його новому складі, покаже час.
Анна ЛУКАНСЬКА