11 вересня на базі Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ) започатковано Північно-Східний регіональний інженерно-науковий кластер. Він стає наступною ланкою Всеукраїнської програми «Інженерне майбутнє України», покликаної сформувати безперервну систему розвитку інженерних талантів — від шкільного захоплення технікою до опанування передової університетської освіти і професійної роботи у високотехнологічній індустрії.
У Харкові підписано Угоду про створення Північно-Східного регіонального інженерно-наукового кластера. До співпраці долучаються академічна наука, технічні університети, Мала академія наук України, промислові підприємства та благодійники. Їхнє спільне завдання — допомогти молоді здобути інженерну професію, опанувати сучасні технології та знайти можливості для реалізації своїх здібностей в Україні.

Харківська ініціатива продовжує практичне втілення Всеукраїнської програми «Інженерне майбутнє України» (Future of Ukraine: Engineering Renaissance). Перший її регіональний осередок — Придніпровсько-Східний інженерно-промисловий центр — було створено 22 червня 2026 року в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка». Наступними кроками мають стати подібні центри на заході країни, на базі львівських університетів і наукових установ, та в центральній Україні, на базі київських навчально-наукових закладів. Мережа цих взаємопов’язаних центрів стане новою національною системою відтворення інженерного людського капіталу, головного ресурсу повоєнного відродження країни, за стандартами і запитами високотехнологічної індустрії.
У цій мережі кожен регіон спиратиметься на власні наукові школи та промислову спеціалізацію. Для Харкова така співпраця має особливе значення. Поєднання університетської освіти, академічних досліджень і високотехнологічного виробництва визначає його інженерну традицію. Сьогодні завдання полягає в тому, щоб зберегти наступність наукових та конструкторських шкіл і створити для молодого покоління умови входження у професію. Спільні з науковими установами та роботодавцями лабораторії, дослідницькі команди та виробничі проєкти мають стати практичними місцями цієї взаємодії.
На першому етапі діяльності Північно-Східного регіонального інженерно-наукового кластера університетське коло партнерів охоплює ХАІ, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Харківський національний автомобільно-дорожній університет та Український державний університет залізничного транспорту. Такий склад дає змогу поєднати підготовку фахівців для авіації, машинобудування, електроніки, транспорту й міської інфраструктури. Кластер відкритий для подальшого розширення кола партнерів.
Високотехнологічний бізнес у підписаних угодах Придніпровсько-Східного інженерно-промислового центру та новоствореного Північно-Східного регіонального інженерно-наукового кластера представляє компанія «Прогрестех-Україна», що спеціалізується на авіаційній інженерії та є стратегічним партнером одного зі світових лідерів авіабудування — компанії Boeing. Підтримку Всеукраїнської програми «Інженерне майбутнє України», залучення ресурсів та сприяння її реалізації в зазначених регіонах бере на себе Благодійний фонд імені Святого Володимира.
Науково-методичну координацію передбачено за Північно-Східним науковим центром НАН України і МОН України. Його участь має забезпечити залучення академічних установ до спільних досліджень, експертний супровід та впровадження наукових результатів. ХАІ як базовий університет сприятиме взаємодії закладів вищої освіти регіону, розвитку спільних інженерних лабораторій, дуальних освітніх програм і літніх інженерних шкіл.
Роль Національного центру «Мала академія наук України» пов’язана з раннім виявленням та підтримкою здібної шкільної молоді. На цьому етапі планується розвивати STEM-освіту, яка поєднує природничі науки, технології, інженерію та математику. Інженерні конкурси, олімпіади, фестивалі й хакатони мають допомагати виявляти здібності та підтримувати інтерес до техніки. Подальша робота передбачає поглиблену підготовку, літні школи, навчальні дослідження й доступ до лабораторій. До цієї взаємодії залучатимуть також заклади професійної та фахової передвищої освіти.
До програми харківської зустрічі увійшли відкриття заходу й окреслення стратегічних перспектив подальшого розвитку регіону, про що учасникам цієї важливої події розповів віцепрезидент НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік Володимир Семиноженко. Всеукраїнську програму «Інженерне майбутнє України» представив голова Української Ради Миру академік НАН України Михайло Згуровський. Про діяльність компанії «Прогрестех-Україна» у співпраці з Boeing та організацію дуальної освіти з університетами України розповів у своїй доповіді директор цієї компанії Олег Уруський. Вів зустріч, а також підбив її підсумки ректор ХАІ Олексій Литвинов.



Поєднання питань, які розглядалися на цій зустрічі, відобразило головний задум кластера: узгодити довгострокову модель підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів з конкретними можливостями загальноосвітніх шкіл, університетів і високотехнологічних підприємств регіону.
В основу цієї моделі закладено послідовність: «Школа → Університет → Інженерно-науковий кластер → Високотехнологічна індустрія». Ця формула відображає зрозумілу освітню траєкторію: школяр отримує можливість спробувати себе в інженерній творчості, студент — працювати над реальними технічними завданнями високотехнологічної компанії, а випускник — увійти у професійне середовище, з яким познайомився завдяки спеціалізованій підготовці, практиці та наставництву.
В університетах, що стали учасниками кластера, ключовим механізмом буде дуальна освіта, суть якої — узгоджене поєднання фундаментального навчання з практичною підготовкою на підприємствах. Роботодавці долучатимуться до розроблення освітніх програм, формування професійних вимог і постановки інженерних завдань. Студенти зможуть проходити практики та стажування, працювати з наставниками, брати участь у дослідницьких і конструкторських проєктах. Окремо передбачено підвищення кваліфікації викладачів університетів Придніпровсько-Східного і Північно-Східного регіонів, яке вже ближчим часом розпочнеться на базі «Прогрестех Україна», адже оновлення інженерної освіти потребує їхнього постійного зв’язку із сучасним виробництвом.
Результативність такої співпраці визначатиметься тим, скільки молодих людей пройдуть шлях від зацікавлення інженерією до опанування професії та роботи за фахом. Концепція Всеукраїнської програми «Інженерне майбутнє України» передбачає охоплення учнів STEM-підготовкою, вступ на інженерні спеціальності, проходження дуального навчання, працевлаштування у високотехнологічній індустрії та участі молоді в інноваційних проєктах. Й оцінювання цієї роботи на кожному етапі. Результати цієї роботи мають показувати, які освітні й партнерські механізми працюють і що ще потребує вдосконалення.
Відтворення інженерного людського капіталу означає також професійний розвиток упродовж життя. Справжній фахівець, навіть із вагомим досвідом, намагається оновлювати свої знання, освоїти нові технології й передавати досвід молодшим колегам. Завдяки такій наступності інженерні школи мають можливість розвиватися, а країна — накопичувати власну технологічну спроможність.
Серед потенційних промислових партнерів Північно-Східного регіонального інженерно-наукового кластера — АТ «Українські енергетичні машини», АТ «Світло Шахтаря», ДНВП «Об’єднання Комунар», ПАТ «Завод Південкабель» та Харківське державне авіаційне виробниче підприємство. Їхня участь має допомогти пов’язати зміст навчання з практичними потребами індустрії та сприяти працевлаштуванню випускників.
Технологічні пріоритети кластера охоплюють авіаційну й космічну техніку, безпілотні авіаційні системи та оборонні технології. Інші взаємопов’язані напрями — штучний інтелект, робототехніка, електроніка, кібербезпека й цифрове машинобудування. Передбачено також роботу з новими конструкційними матеріалами, адитивними технологіями та інтелектуальними виробничими системами. Співпраця університетів різного профілю і наукових установ дає основу для міждисциплінарних команд, здатних виконувати комплексні інженерні завдання. Підтримка молодіжних досліджень і стартапів має допомогти доводити перспективні ідеї до практичного застосування.
Як повідомив голова Північно-Східного наукового центру академік НАН України Володимир Семиноженко, сформовано Координаційну раду та робочу групу з підготовки програми дій кластера. Її буде запропоновано для обговорення керівництву регіону. Наступний етап передбачає широке залучення закладів середньої та професійної освіти, університетів і підприємств Харкова та Північно-Східного регіону.
Відкриття харківського кластеру наближає цей задум до практичної реалізації. Для повоєнного відродження Україні потрібні люди, здатні проєктувати енергетичні системи, відновлювати транспортну інфраструктуру, розвивати оборонні технології та створювати конкурентоспроможні виробництва. Їхнє професійне становлення триває роками. Тому розбудова мережі інженерних центрів уже сьогодні є внеском у здатність України забезпечувати власний розвиток і давати молоді перспективу професійного майбутнього вдома.
Інформ. «Світу»
