І як тут допомогла бібліотека
Нещодавно Харківську державну наукову бібліотеку імені В.Г. Короленка відвідав дослідник, колишній інженер та науковий співробітник Олексій Михайлович Тюрін. Метою його візиту було розв’язання проблеми оприлюднення результатів його багаторічної наукової праці. Це була історія дивовижного інтелектуального подвигу довжиною у 20 років.
Свого часу О.М. Тюрін здійснював автономні математичні розвідки, спрямовані на розв’язання Великої теореми Ферма (сформульованої у XVII столітті). Через брак доступу до сучасних інформаційно-комунікаційних мереж та обчислювальної техніки дослідник працював в умовах інформаційної ізоляції. Він не знав, що у 1995 році британський математик Ендрю Вайлс уже опублікував доведення цієї теореми. Для свого відкриття Вайлс використав інструментарій сучасної алгебраїчної геометрії.
На відміну від підходу Е. Вайлса, О.М. Тюрін застосував альтернативну методологію. Не спираючись на тогочасні академічні авторитети, він розробив три самостійні, логічно несуперечливі та оригінальні способи розв’язання рівняння Ферма. Його гострий розум видав неймовірне: три способи розв’язання історичної головоломки. Тоді він був найщасливішою людиною у світі, адже власноруч підкорив вершину, яка вважалася неприступною понад триста років.
Результати досліджень були зафіксовані автором у рукописному вигляді. Попри те, що з хронологічного погляду доведення його було завершено пізніше за офіційне визнання теореми розв’язаною, запропоновані ним математичні викладки становлять окремий науковий інтерес як зразок альтернативного аналітичного підходу до класичної математичної проблеми.
З метою захисту пріоритету та авторських прав на результати інтелектуальної праці, О.М. Тюрін звернувся до Державного департаменту інтелектуальної власності, де успішно отримав Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір «О решении уравнения Ферма». Проте подальша спроба впровадження результатів у науковий обіг та комунікація з профільними інстанціями ускладнилися через тривалі бюрократичні та організаційні перешкоди.
Задля подолання комунікативного бар’єру дослідник звернувся до ХДНБ імені В. Г. Короленка. Фахівці бібліотеки надали консультативно-методичну допомогу, було проведено аналіз ситуації та розроблено алгоритм дій щодо інтеграції праці дослідника в академічний простір. У результаті спільної діяльності та координації з вищими навчальними закладами, наукову статтю О.М. Тюріна було прийнято на розгляд у фаховому науковому виданні його alma mater — Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Автор сподівається на вихід публікації до свого 90-річного ювілею.
Це — приклад важливої соціальної та науково-допоміжної функції сучасної наукової бібліотеки. Адже бібліотека сьогодні — це не лише репозиторій інформації, а й ефективний інтелектуальний центр та медіатор у системі наукової комунікації.
Віра ПРОХОРОВА, головний бібліотекар відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів ХДНБ ім. В. Г. Короленка, заслужений працівник культури України