Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендує Міністерству освіти і науки пришвидшити схвалення Порядку присудження ступеня доктора філософії та подання його до Кабміну. Ще один важливий проєкт, який рекомендовано ухвалити якнайшвидше – зміни до Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Таке рішення було ухвалено на засіданні комітету у вересні.
Перший документ покликаний унормувати питання присудження освітньо-наукового ступеня доктора філософії відповідно до чинного законодавства та розпочати системну процедуру захисту докторів філософії в разових спеціалізованих вчених радах з урахуванням напрацьованих практик та результатів експерименту.Як розповів міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, проєкт, який вже пройшов громадське обговорення, направлено на погодження до центральних органів виконавчої влади. Отже, він на завершальному етапі.
Щодо змін до Положення про акредитацію освітніх програм, то їх було рекомендовано внести за результатами комітетських слухань «Рік акредитації освітніх програм за новою процедурою: підсумки, проблеми, перспективи», які відбулись 11 березня 2021 року. Зокрема – з метою зміни принципів формування процедури акредитації, врахування особливостей реалізації міждисциплінарних освітніх програм, освітніх програм, що передбачають застосування дуальної форми здобуття вищої освіти. А також – врахування особливостей проведення акредитаційної процедури в дистанційній або змішаній формі в умовах пандемії.
Каменем спотикання, як зауважив Сергій Шкарлет, стала вартість акредитації. Вона стала предметом дискусії МОН з Нацагентством із забезпечення якості вищої освіти.
Як ідеться у рішенні комітету, відтермінування ухвалення змін до Положення про акредитацію призведе до зростання її вартості у зв’язку з підвищенням з 1 грудня 2021 року мінімальної заробітної плати, і отже, збільшення загальної вартості однієї акредитаційної процедури до 67 тисяч гривень (без врахування витрат на можливий виїзд експертів до закладу вищої освіти), 98,8 тисячі – за дві програми однієї спеціальності та одного рівня вищої освіти. Як зауважують нардепи, ці суми витрат викличуть суттєвий суспільний резонанс i однозначно негативну оцінку з боку закладів вищої освіти i наукових установ.
Міністр розповів, що від НАЗЯВО надійшли пропозиції щодо розрахунку вартості акредитації на підставі розмірів прожиткового мінімуму. Розглядались й інші варіанти, наприклад, розрахунок вартості на основі ставки погодинної оплати.
Звісно, на засіданні не оминули й питання окремої бюджетної програми, яка могла б покрити витрати вишів і наукових установ на акредитацію. На думку комітету, МОН і НАЗЯВО, це був би ідеальний варіант. Якщо ж його не вдасться реалізувати, то відповідні кошти буде запропоновано закласти при підготовці держбюджету до другого читання – за рахунок загальної програми. Щодо механізму компенсації, то серед можливих варіантів повне повернення коштів за зразкову акредитацію і певної частини – за «звичайну».
Дмитро Шулікін,Газета «Світ», № 35 – 36, вересень, 2021 року