Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов збурив громадськість України своєю заявою про те, що Україні пора переходити в системі письма з кирилиці на латиницю. У «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода він назвав таку дію «однією з фундаментальних речей». А коли його вислови «вибухнули» в соцмережах негативними коментарями, Данілов заявив, що готовий продовжити дискусію, бо переконаний, що «завжди треба дивитися хоча б на крок уперед, а не йти у майбутнє з головою, повернутою в минуле!» І взагалі, якщо «прихильникам «російського світу» від цього зле, «то, значить, Україні буде добре!» – написав він у фейсбуці.
Але чомусь «зле» від цих слів стало прихильникам українського світу. Директор Інституту мовознавства імені ім.О.О.Потебні член-кореспондент НАН України Богдан Ажнюк заявив, що владі необхідно консультуватися із професійними лінгвістами перед тим, як приймати такі важливі для країни рішення», адже «графічна система мови – це не упаковка для товару, яка сьогодні одна, а завтра інша. Це частина знакової системи всієї нації». Українська мова понад тисячоліття користується системою кирилиці, і змінювати її – «неадекватна ціна за досить ілюзорні уявлення про те, що саме через зміну графічної системи ми вже опинимось у Європі».
“Які ж вони гарненькі, українські букви”…
Ми розпитали науковців, що вони думають з цього приводу.«Немає сьогодні проблеми графічного відтворення української мови, бо українська кирилична графіка максимально точно передає звуковий образ, – прокоментував «Світу» директор Інституту української мови, доктор філологічних наук Павло Гриценко. – Це образ української мови, зафіксований графічно. Будь-які зміни, які ми могли би пропонувати, не вдумуючись у наслідки, руйнують цей образ, ту величезну традицію, яка у нас розвинулася ще із періоду перед прийняттям християнства. А це гігантська традиція української книжності, однієї з найпотужніших в Європі. Із цього треба виходити, коли ми оцінюємо значення української кириличної традиції».
«Письмо на кириличній основі не може стати на перешкоді євроатлантичним прагненням України, – зазначив «Світу» доктор фізико-математичних наук, відомий перекладач і літературознавець Максим Стріха. – Членами Євросоюзу і НАТО є Болгарія, що зберегла кирилицю, Греція, яка не збирається відмовлятися від своєї освяченої майже трьома тисячоліттями історії абетки. Так само не планує змінювати свою старовинну унікальну абетку Грузія, яка є партнером України в русі до ЄС та НАТО».
Академія наук вищої школи України підготувала заяву, в якій вважає за доцільне «рекомендувати українській владі зосередитися ближчим часом на інших нагальних заходах, які сприятимуть зростанню національної самосвідомості та євроатлантичних прагнень українців, а питання це віддати науковцям»…
Запитали ми думку і в академіка НАН України Ярослава Яцківа – директора Головної астрономічної обсерваторії України, голови видавничої ради НАН України і головного редактор кількох наукових журналів і науково-популярного журналу «Світогляд». «Я завжди підтримував видання усіх наукових журналів в Україні українською мовою, – каже Ярослав Степанович. – Коли розглядалося питання про «Український фізичний журнал» (індексується у Scopus, – авт.), Науково-видавнича рада настояла, щоб були і україномовна, і англійська версії. Це тренд, який я завжди підтримую. Думаю, Данілов поспішив з цією ідеєю. Треба було порадитися з професіоналами, обговорити тему. Ми бачимо, що вона не отримує підтримки. Незважаючи на певний утилітарний позитив, робити цього не можна: ні з історичної традиції, ні з огляду на майбутню перспективу».
«Нашій владі і нашому суспільству необхідно переорієнтувати модель самоутвердження, – додає Павло Гриценко. – Воно полягає в концентрації зусиль на внутрішніх українських проблемах. Жити не за чужими лекалами, а мати свою ідеологію утвердження. Зрештою, українська велична традиція, яка завжди будівнича і має внутрішню силу, – це набуток не адміністрації держави, не президентів, нардепів чи будь-яких очільників, це набуток народу, і ніхто не має права розкидатися цим багатовіковим, фантастично потужним набутком!
Розпитувала Лариса ОСТРОЛУЦЬКАГазета “Світ”, № 35 – 36, вересень, 2021 р.