Наші молоді науковці – справжні ентузіасти. Навіть після робочого дня вони готові демонструвати свої здобутки, налагоджувати співпрацю з колегами і просто популяризувати галузь, у якій працюють. Гарною нагодою поділитись своїми напрацюваннями є «Ночі молодіжної науки» які проводить Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України. До чергового заходу, який через пандемію відбувся в онлайн-режимі, долучились близько 50 представників вишів, наукових установ і громадських організацій з усієї України.
Цього разу «Ніч молодіжної науки» було приурочено до Всесвітнього дня науки за мир і розвиток. І новачкам, і тим, хто взяв участь у заході не вперше, було чим зацікавити колег і глядачів. Тематика виступів була надзвичайно широкою – було цікаво і «фізикам», і «лірикам».
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ І ПРИБУТОК
Автоматизовані системи керування в тепличних комплексах забезпечують потрібні параметри мікроклімату, складу повітря (зокрема, відповідний рівень вуглекислого газу), освітлення і т.д. Завдяки цьому ми можемо ласувати свіженьким і в холодну пору року.
Доцент кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. академіка І.І. Мартиненка Національного університету біоресурсів і природокористування України Тарас Лендєл докладно розповів про ці системи, а також презентував запатентовані розробки. За його словами, частка енергоресурсів у собівартості продукції сягає інколи 70%, тому дуже важливо ефективно використовувати їх. Науковці НУБіП розробили математичні моделі для використання під час налагодження електротехнічних комплексів, а також функціональну схему керування вирощуванням якісної овочевої продукції для максимізації прибутку.При дослідженні в одному з тепличних комплексівнауковці використовували камеру, яка була розміщена на роботизованій платформі.
ЦЕНТР КОРИСТУВАННЯ ОБЛАДНАННЯМ
У Центрі колективного користування науковим обладнанням «Центр сканувальної зондової мікроскопії та резонансної спектроскопії», який працює при Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України,є можливість проведення досліджень із застосуванням таких методів як сканувальна тунельна мікроскопія, ядерний магнітний та електронний парамагнітний резонанс та інших, що дає можливість досліджувати різноманітні фізичні величини: розподіли густини електронних станів, вольт-амперні характеристики, поверхневу провідність, формувати зображення окремих атомів на поверхні металів, напівпровідників та інших матеріалів. А «зіркою» центру є японський сканувальний зондовий мікроскоп.
Про це під час «Ночі науки» розповів аспірант інституту Анастас Романський. «Наш відділспівпрацює з командою «Dataverse»,– додав він. – Тому ми можемо одразу відкривати отримані дані у репозиторії. Поки до нашого проєкту залучені три інститут НАН і Київський академічний університет, але ми будемо дуже раді новим установам».
Анастас Романський також представив спільну розробку науковців Інституту металофізики йІнституту проблем матеріалознавства– препарат для відновлення кісткової тканини «Синтекість». «Цей препарат вдало імітує складний органічно-мінеральний склад кісткової тканини та здатний до безпосередньої інтеграції з кістковою тканиною пацієнта, – розповів молодий науковець. –Сьогодні ми працюємо над наданням препарату додаткових властивостей, зокрема протизапальних і онкопротекторних. Тому запрошуємо медиків і біологів долучитись до розробки».
ЗАДАЧІ З ФІЗИКИ
Асистенткафедри фізики та методики її навчання Херсонського державного університету Наталія Головкопредставила дослідження на тему «Формування природничо-наукової компетентності учнів шляхом використання ситуаційних задач з фізики».
«Такі задачі є корисним ресурсом, – розповіла вона. – Розв`язування задач, пов`язаних з реальними життєвими ситуаціями, допомагає учню уявити фізичну ситуацію, переконатися, що вона є життєво важливою, актуальною і потребує вирішення, а для її вирішення потрібні теоретичні знання з фізики».
Пані Наталія переконана, що систематичне застосування таких задач забезпечує внутрішню мотивацію учнів до вивчення фізики а також орієнтує їх на свідоме обрання майбутньої професії інженерно-технічного напрямку.
НАГОДУВАТИ КОСМІЧНИХ МАНДРІВНИКІВ
Як забезпечити космонавтів киснем і харчовими продуктами, особливо враховуючи перспективи багаторічних подорожей? Завідувач кафедри загальної біології та водних біоресурсів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Олег Маренковспробував дати відповіді на ці запитанняу своїй доповіді «Космічна гідробіологія: від Землі до Марсу».
– В умовах космічних подорожей дуже перспективним є використання синьо-зеленої водорості хлорели та ціанобактерії спіруліни, які є продуцентами кисню, застосовуються для очищення води і можуть бути використані у раціоні космонавтів, – розповів пан Олег.
Але не водоростями єдиними. Як зауважив науковець, можливим є використання для харчування космонавтів такої риби як тиляпія – вонає перспективною для вирощування в умовах тривалих космічних перельотів. Також в усьому світі проводяться дослідження щодо вирощування в космосі креветок та молюсків.
– На нашу думку, слід використовувати саме прісноводних креветок і молюсків, оскільки прісна вода може знадобитись космонавтам ще й для для власних потреб, – зауважив науковець. – А якщо застосовувати солону воду, то її треба буде очищувати, адже в іншому разі вона буде непридатною для питтяі вирощування рослин. До речі, як розповів Олег Маренков, лабораторія космічної гідробіології була заснована у ДНУ ще 1961 року. А нещодавно у виші ввели до переліку вибіркових дисциплін астробіологію.
НА ЗЕМЛІ І В НЕБІ
Про сьогодення і перспективи використання технології 5G в авіаційній галузі йшлося у виступі завідувача кафедри телекомунікаційних та радіоелектронних систем Національного авіаційного університету Романа Одарченка. За його словами ці технології можуть бути використані як в аеропортах, так і безпосередньо в літальних апаратах, а також – для віртуальної реальності при підготовці пілотів, що дасть можливість покращити стабільність підключення, підвищити щільність трафіку і т.д.
Із реалізованих проєктів, в яких бере участь науковець (зокрема, «5G-tours» за програмою «Горизонт 2020»), – додаток для евакуації з використанням 5G, і «розумний паркінг» з використанням спеціальних сенсорів.Щодо власне українського досвіду, то, як розповів Роман Одарченко, то в нас було розроблено систему реєстрації та моніторингу безпілотних літальних апаратів з використанням мереж 5G.
ТЕОРІЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ КОРИСНОСТІ
Голова Ради з науково-дослідної роботи студентів, аспірантів та молодих вчених Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Тарас Малишівський представив один з векторів молодіжної науки вишу, виступивши з доповіддю «Теорія альтернативної корисності: вплив бюджетних обмежень на величину нашого щастя». Це дослідження у галузі поведінкової економіки – молодої галузі, яка активно розвивається.
В чому ж важливість цієї теорії?Консумеризм або споживацтво – це соціальний та економічний порядок, який заохочує придбання товарів та послуг у дедалі більших обсягах. «Вивчення проблеми дозволить розробити поради, як зменшити споживання, не зменшивши рівень нашогощастя, а навпаки – максимізувавши його», – зауважив Тарас Малишівський.
ЩО В ІМЕНІ ТВОЄМУ?
Про перспективи нової лінгвістичної галузі – етносоціоономастики – йшлося у виступі аспірантки Інституту мовознавства ім. О.Потебні НАН УкраїниІрини Голотової. У фокусі цього напрямку – зв’язок власної назви з позамовними чинниками, що лежать у площині етнічної та мовної структури суспільства, багатомовності, мовних прав. Це міждисциплінарна галузь, яка інтегрує елементи як мовознавчих, так і немовознавчих дисциплін, зокрема етнолінгвістики, етносоціології, соціолінгвістики та ономастики.
Як розповіла дослідниця, до найважливіших проблем етносоціоономастики належать функціонування власних назв в умовах поліетнічного середовища, зокрема заміна варіантів одного імені шляхом використання інших, які можуть бути етимологічно не пов’язані (Зейнеп – Зіна, Емілія – Емма тощо), словотвірні та фонетичні трансформації імені (наприклад, тюрське ім’я Гульнар на пострадянському просторі набуло поширення як Гульнара), калькування власної назви однієї мови засобами іншої, створення подвійних імен із залученням онімів різних мовних систем (наприклад, одне ім’я може відображати національність батька, а інша – матері), вивчення власних назв із точки зору мовних прав етнічних груп.
Голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Херсонського державного університету, викладачка кафедри української і слов’янської філології та журналістики Тамара Мандич представила результати дослідження мовлення… українських спортивних коментаторів, в устах яких слова набувають нових значень.У авторськійрозробці – «Словникові коментаторського мовлення» – зафіксовано близько тисячі таких випадків: метафор, персоніфікацій, перифразів, порівнянь і фразеологізмів. Джерельною базою слугували 472 трансляції – від 1992 року до 2020-го. «Кількість лексем, які ми зафіксували, свідчать про те, що українська мова має високий потенціал до збагачення і виявлення нових значень», – резюмувала Тамара Мандич.
“ОЖИВИТИ” ІСТОРІЮ
Один з проєктів, який народився в науковому товаристві студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Київського університету імені Бориса Грінченка – театралізовані екскурсії Києвом. Як розповіла голова товариства Ольга Мусіяченко, цей проєкт об’єднує як наукові інтереси, так і професійні навички його учасників.
Мета екскурсій – «оживити історію», задіяти різні групи джерел (газети, статистика, оголошення, музика, одяг тощо), досліджувати складні питання історії Києва, популяризувати знакові постаті, звертати увагу на маловідомі пам’ятки. Серед тематичних маршрутів – «Печерська фортеця: подорож у минуле», «Київ часів Бориса Грінченка», «Київ у творах Івана Нечуя-Левицького», «Київ: місто Підмогильного», «Київ туристичний кінця ХІХ – початку XX століття».Як зауважила Ольга Мусіяченко, така форма набула популярності в усій Україні, але в кожному місті має свою специфіку.
Дмитро Шулікін
Газета “Світ”, № 43 – 44, листопад 2021 р.