Пріоритетні напрями продовжено на рік
Чинні пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та пріоритетні напрями інноваційної діяльності продовжено на 2022 рік. Відповідний законопроєкт № 6445 Верховна Рада підтримала минулого тижня.
А за тиждень до цього на черговому засіданні парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій було розглянуто питання про реалізацію законів України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» та «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» в частині формування відповідних пріоритетних напрямів. Зазначений вище законопроєкт повинен врегулювати ситуацію, що склалась у зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів до цього часу не подав до парламенту проєкти законів щодо оновлення пріоритетних напрямів, термін дії яких завершився у 2021 році. Зазначимо, що рік тому парламент пішов тим самим шляхом, продовживши пріоритетні напрямки на 2021-й.
Станом на кінець січня 2022 року деякі бюджетні програми не могли бути профінансовані через відсутність затверджених чинним законодавством пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності. Про це нагадав голова комітету Сергій Бабак. Зокрема, йдеться про підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти, а також бюджетну програму щодо підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень Національної академії наук. Також під загрозою опинилась реалізація грантової підтримки наукових досліджень Національним фондом досліджень, адже цю підтримку фонд також має реалізовувати в контексті визначених в законодавстві пріоритетних напрямків науки та інноваційної діяльності.
Сергій Бабак запропонував у рішенні комітету рекомендувати Кабміну звернути увагу на необхідність виконання статті 20 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» щодо роботи Національної Ради з питань розвитку науки і технологій, адже питання формування пріоритетів держави – це, зокрема, безпосередньо і її питання.
Крім того, комітет вирішив визначити стан реалізації законів «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» та «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в України» незадовільним і таким, що негативно позначився на стані вітчизняного науково-технічного потенціалу, національній безпеці та економіці країни в цілому.
Кабміну рекомендовано вжити термінових заходів з організації та підготовки пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та до 1 березня 2022 року внести відповідні пропозиції до Верховної Ради України.
Із Ради президентів академій
У Президії Національної академії наук України відбулося перше в цьому році засідання Ради президентів академій наук України. Головував президент НАН України академік Анатолій Загородній. Про це повідомляє прес-служба академії.
Участь у засіданні Ради взяли президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало, президент Національної академії медичних наук академік Віталій Цимбалюк, президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень, президент Національної академії правових наук Олександр Петришин, президент Національної академії мистецтв Андрій Чебикін, віцепрезидент НАН, відповідальний секретар Ради Вячеслав Богданов.
Учасники засідання розглянули та обговорили проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні» (№6418). Враховуючи необхідність суттєвого доопрацювання законопроєкту, а також потребу в наявності чинних пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки Рада президентів академій наук підтримала проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності» (№ 6445) щодо продовження до кінця 2022 року чинності пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та чинності пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні.
Василь Кремень детально проінформував зібрання про результати виконання у 2021 році Програми спільної діяльності НАН України та НАПН України на 2020-2022 роки. Учасники засідання схвально оцінили її результати і висловилися за формування подібних програм спільної діяльності Національної та національних галузевих академій наук України.
Розглянули на засіданні й питання про стан готовності системи освіти до протидії та подолання реальних і потенційних загроз національній безпеці та національним інтересам України в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів. Вбачаючи, що на сьогоднішній день розвиток науки і технологій є одним із ключових факторів забезпечення економічної, енергетичної, біологічної та військової безпеки держави, учасники засідання висловили думку, що вартувало б розробити Програму дій щодо збереження та розвитку кадрового науково-технологічного потенціалу України.
Анатолій Загородній нагадав, що відповідно до статті 17 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» при НАН України діє Міжвідомча рада з координації фундаментальних і прикладних досліджень в Україні, що утворюється НАН України спільно з МОН України та національними галузевими академіями наук – для сприяння розвитку фундаментальних досліджень й ефективному використанню їхніх результатів у прикладних дослідженнях та науково-технічних розробках за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. За результатами обговорення питання було ухвалено рішення про необхідність підготовки та проведення НАН першого засідання цієї Ради в оновленому складі, а також про надання національними галузевими академіями наук України переліку питань, які варто розглянути на найближчих засіданнях Міжвідомчої ради.
Співробітництво між НАН України та АН вищої школи України
У будинку Президії НАН України президенти НАН України Анатолій Загородній та АН вищої школи України Олександр Наконечний підписали Меморандум про співробітництво двох Академій.
У заході також взяли участь віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Кошечко, віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков, перший віцепрезидент академік АН ВШ України Максим Стріха, головний учений секретар академік АН ВШ України Анатолій Веклич, а також академік НАН України і почесний академік АН ВШ України Віктор Грінченко.
Відкриваючи церемонію з нагоди підписання, Анатолій Загородній наголосив, що НАН України цінує внесок учених АН вищої школи України (серед яких є й чимало академіків та членів-кореспондентів НАН) у розвиток української науки, активну громадянську позицію АН ВШУ.
Олександр Наконечний розповів, що заснована 30 років тому АН вищої школи України нині об’єднує понад 400 провідних учених, докторів наук і професорів, які представляють усі галузі знань і працюють в усіх університетських центрах держави. АН ВШУ є співорганізатором численних міжнародних та вітчизняних конференцій, і принагідно запросив Анатолія Загороднього взяти участь у традиційних ХІХ Академічних читаннях пам’яті засновника АВШ В.І.Стріхи, що відбудуться 12 лютого.
Віце-президент НАН України Вячеслав Кошечко підкреслив значення співпраці двох академій у підготовці наукової молоді. Віце-президент НАН України Сергій Пирожков наголосив на успішній співпраці академічних та університетських учених, зокрема, щодо підготовки та ухвалення в 2019 році нової редакції Українського правопису. Академік НАН України та почесний академік АН вищої школи України Віктор Грінченко поділився спогадами про багаторічну дружбу та наукові дискусії з В.І. Стріхою, наголосивши, що сьогодні наука як ніколи потребує захисту.
Перший віце-президент АН вищої школи України Максим Стріха підкреслив: сьогодні АН ВШУ є надзвичайно сильним науковим співтовариством, що не зв’язане державним статусом, тож може оперативно й сміливо реагувати на всі події освітянського, наукового й ширше – громадського життя. Головний учений секретар АН вищої школи України Анатолій Веклич зупинився на співпраці університетських та академічних науковців, нагадавши, як у 1990-ті роки Анатолій Загородній яскраво читав курс фізики плазми на кафедрі фізичної електроніки КНУ імені Тараса Шевченка.
У підписаному Меморандумі зазначено, що сторони будуть координувати свої дії для розвитку співпраці в сфері науки та вищої освіти. будуватимуть свої взаємовідносини на засадах партнерства та створення режиму максимального сприяння та забезпечення відкритості та прозорості своїй діяльності.
Для підвищення обороноздатності України
Національна академія наук України і Збройні Сили України уклали угоду про наукове і науково-технічне співробітництво з питань обороноздатності держави. Документ має на меті забезпечити практичне використання у Збройних Силах України результатів оборонних досліджень і наукових розробок Академії у сфері технічних, природничих та соціогуманітарних наук. Про це повідомили у прес-службі НАН.
Від Національної академії наук України Угоду підписали Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній і перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Горбулін, а від Збройних Сил України – Головнокомандувач ЗС України генерал-лейтенант Валерій Залужний і начальник Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Сергій Шаптала.
Під час підписання угоди Анатолій Загородній зазначив, що академія ніколи не стояла осторонь питань, які стосуються зміцнення обороноздатності й безпеки держави. Зокрема, протягом 2015-2021 років у рамках цільових науково-технічних програм НАН України з оборонних досліджень було виконано більше 130 науково-дослідних робіт. Результати значної частини з них уже впроваджено, інші − знаходяться на стадії впровадження або проходять випробування.
Анатолій Загородній наголосив, що підписана Угода сприятиме розширенню співробітництва між науковцями і військовими, а особливо забезпеченню реалізації у Збройних Силах України результатів оборонних досліджень та розробок НАН України. Він зазначив, що було б доцільно включити науково-дослідні оборонні роботи, за якими вже є напрацювання вчених Академії, до Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки до 2026 року. Президент НАН України наголосив, що окремі отримані результати науково-дослідних оборонних робіт установ НАН України потребують випробувань і науковці розраховують у цьому на допомогу відповідних підрозділів Збройних Сил України.
Премія за популяризацію науки
Нова премія Національної академії наук України – «За популяризацію науки» – буде щороку присуджуватися засобам масової інформації та їх окремим представникам, науковцям і організаторам самостійних проєктів за найкращий матеріал про здобутки вчених, діяльність наукових установ та НАН України в цілому, а також за сприяння популяризації науки і піднесення престижу професії науковця в Україні. Рішення про заснування премії, як повідомляє прес-служба академії, було ухвалено на засіданні президії НАН 26 січня.
Премія буде вручатись за однією з таких номінацій:
– найкраща науково-популярна публікація (серія публікацій) про наукові розробки та досягнення, проблеми розвитку науки, та (або) публікація періодичного друкованого/електронного ЗМІ про науку (журнали, газети, інтернет-сайти, зареєстровані як ЗМІ, наукові рубрики ЗМІ);
– найкраща програма про науку (радіо- та (або) телевізійні проєкти, які виходили на радіо-, телеканалах та (або) інтернет-мовленні), науково-популярний фільм;
– найкращий науково-просвітницький проєкт року (музейні, виставкові, фестивальні проєкти, лекторії, наукові кафе, спеціальні (тематичні) онлайн-проєкти, проєкти в соціальних мережах, підкасти, проєкти блогерів, проєкти інших форматів, що залучають широку громадськість (дорослих, дітей і школярів, студентів) до досягнень науки через публічні заходи).
Лауреатам Премії вручатиметься Диплом та грошова винагорода на щорічній сесії Загальних зборів НАН України.
Сторінку підготував Дмитро ШУЛІКІН