Продовжуємо розповідати, як працюють інститути та відділення НАН України у період війни.
Одна з найбільших відділень НАНУ – Відділення фізики і астрономії, його установи розміщено у Києві, Харкові, в областях Західного наукового центру НАН України та МОН України. І в кожної наукової установи, залежно від місця її розташування, – склалися різні умови. Про це на засіданні Президії НАН України розповів керівник відділення академік Вадим ЛОКТЄВ.
Київські установи працюють переважно в дистанційному режимі. Теоретики – за своїми планами робіт. Експериментаторам, звичайно, складніше. Реальні експерименти зараз не ведуться. Практично всі директори перебувають на місцях, керують станом справ. З майном наукових установ і зарплатою працівникам – усе нормально. Хоч деякі пошкодження були, в Інституті фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова, вибито три десятки вікон і пошкоджено систему теплопостачання, а проведення ремонтних робіт ускладнено. Турбують також питання належної охорони інститутів, особливо зважаючи на те, що чимало технічного персоналу мешкає у передмістях.
Академік Локтєв зазначив, що в урядовій постанові №143, яка «в разі необхідності» надає більше можливостей керівникам установ і організацій для вирішення нагальних питань організації роботи, варто було б чіткіше окреслити межі цих можливостей.
Інститути Західного центру працюють у тому ж режимі, що й завжди. Багато часу в них займає листування з іншими науковими закладами, організаціями, зокрема, щодо науковців, які прибувають до них звідусіль і яким вони активно допомагають.
Найбільших загроз зазнають наукові установи, розміщені у Харкові. «У межах можливого», як зазначив Вадим Локтєв, працює ХФТІ. Постійно, особливо в останні тижні, йдуть обстріли. В Інституті не залишилось жодного вікна, хоча сама споруда ціла. У приміщенні довелося перекрити воду, вимкнути опалення, залишивши його тільки в незначній частині адмінкорпусу. У хоч не все керівництво зараз перебуває у Харкові, щодня проводяться зум-конференції, на них обговорюється стан справ.
Деякі співробітники ХФТІ втратили житло, одна людина була поранена. Загальне питання, яке постає насамперед перед НАН України: як допомогти, підтримати вчених в таких умовах.І більш широке питання: як допомогти ученим, які залишилися в Україні і перебувають в умовах вимушеного простою, особливо в таких місцях, як Харків, Суми, Чернігів та інші міста України, де ведуться бойові дії?
Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова Національної академії наук України в Харкові теж перебуває в режимі простою. Директор і заступник – на зв’язку. Аванс за березень не було нараховано працівникам інституту: казначейство, з яким вони працювали, розбомбили.
Постраждала одна з будівель Радіоастрономічного інституту, у ній вибито біля 50 вікон. Радіоастрономічний відділ працює.
Оскільки чимало вчених, рятуючи свої сім’ї, виїхали в західні області, інакше кажучи, на територію Західного наукового центру, де є споріднені інститути, новоприбулі звертаються до своїх колег, маючи бажання продовжити дослідження. Тож під час обговорення проблем у дискутантів виникло запитання, чи не можна тимчасово влаштуватися на роботу в споріднені інститути Західної України? Наприклад, перевести гроші з одного інституту в інший на цих працівників, чи й не переводити, але оформити це іншим чином.
Президент НАН України Анатолій Загородній не бачить у цьому проблем. Очевидно, що має бути щонайменше обмін листами між інститутами. Головне, щоб науковці виконували свою тематику.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА