З 24 лютого по 31 березня зона відчуження Чорнобильської АЕС, а отже і всі об’єкти на її території, перебували під окупацією. За цей час російські військові «відзначились» тим, що окопались у «Рудому лісі», підняли в повітря радіоактивний пил своєю технікою, а також – пограбували офіси і лабораторії. Про наслідки тимчасової окупації на засіданні президії Національної академії наук України розповів директор Інституту проблем атомних електростанцій НАН України академік Анатолій НОСОВСЬКИЙ.
Шлях вторгнення через Чорнобильську зону нашим військовим аналітикам видавався малоймовірним: яка ж розумна людина піде через радіоактивно забруднену територію. Але, як констатував академік Носовський, ризик радіаційного забруднення був цілковито зігнорований російськими військовими.
«Піднявши важкою технікою шар забрудненого ґрунту і пилу, пройшовши маршрутами, забороненими для пересування, російські загарбники спричинили погіршення радіаційної обстановки у зоні відчуження, що й було зафіксовано постами автоматизованої системи радіаційного контролю», – розповів Анатолій Володимирович.
Невдовзі після початку окупації росіяни почали будувати фортифікаційні споруди по всьому периметру зони. Обрали для облаштування своїх позицій і сумнозвісний «Рудий ліс» – близько 10 квадратних кілометрів території, яка прийняла найбільшу частку радіоактивних викидів у 1986 році.
– Здійснюючи там земельні роботи й обігріваючись багаттями, розпаленими з деревини із цього лісу, окупаційні війська отримували не лише зовнішнє гамма-опромінення, а ще й внутрішнє ураження альфа- і бета-частинками. Низькодозове випромінювання не виявляться миттєво, але призводить до довгострокових наслідків, таких як онкологічні захворювання й генетичні ефекти, що можуть проявитися за роки й навіть десятиліття, – розповів академік Носовський.
31 березня російські війська почали залишати зону Чорнобильської АЕС. Того ж дня загарбники навіть оформили акт, в якому було засвідчено, що з боку адміністрації «об’єкта, який охоронявся» до нацгвардії РФ претензій немає.
– Як виявляється, понад п’ять тижнів окупанти станцію «охороняли», та ще й так добре, що під час виходу війська розграбовували приміщення адміністративного корпусу, викрали техніку та інші цінні речі, – наголосив академік Носовський. – На жаль, виходячи з ЧАЕС, окупанти забрали в полон наших військових Національної гвардії України, які охороняли ядерні об’єкти. Під час відходу від Києва російські війська через Чорнобиль вивели приблизно 10 тисяч одиниць важкої техніки. Це були танки, колісна й інженерна техніка, котрі, як і самі військові, могли бути забруднені радіонуклідами під час руху зоною відчуження. Жодного радіаційного контролю техніки і військовослужбовців не здійснювалось, а сама техніка рухалася не тільки асфальтованими дорогами, а й ґрунтовими, порушуючи природні ґрунти й піднімаючи радіоактивний пил.
Відповідаючи на питання, Анатолій Володимирович зауважив, що, на щастя, ані новий безпечний конфайнмент, ані енергоблоки ЧАЕС, ані сховища відпрацьованого ядерного палива не були зруйновані. 5 квітня до Зони відчуження вирушили і керівники Державного агентства України з управління зоною відчуження, які для цієї території є місцевою владою. За словами академіка Носовського, вони відвідали офіси та виробничі майданчики державних підприємств у зоні і повідомили, що практично кожне офісне приміщення у будівлях підприємств має суттєві пошкодження, розбите й повністю розграбоване.
Розграбована й пошкоджена практично вся автомобільна та спеціалізована техніка в автопарках підприємств. Також знищено унікальні наукові та промислові лабораторії, вкрадено комп’ютери й офісну техніку, потрощено лабораторне і вимірювальне обладнання.
Як констатував Анатолій Володимирович, і зараз відвідування Чорнобильської зони залишається вкрай небезпечним, з огляду на наслідки перебування російських збройних формувань – є великі радіаційні ризики, вибухові загрози та логістичні перешкоди. Юридична адреса Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, лабораторна й офісна база розташовуються в Чорнобилі, який з 24 лютого по 31 березня також перебував під окупацією російських військ. На жаль, установа також дуже постраждала.
– Науково-дослідні лабораторії Інституту єдині у світі могли досліджувати комплексні наукові проблеми ядерної та радіаційної безпеки, що виникали на аварійних об’єктах атомної енергетики. Від моменту аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС і досі основним завданням нашого інституту було забезпечити науково-технічний супровід робіт за такими найважливішими напрямами, як перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему, дослідження стану паливовмісних матеріалів цього об’єкту, зняття з експлуатації ядерних енергоблоків, які відпрацювали свій термін, безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами тощо, – розповів Анатолій Носовський.
Виконання досліджень за цими науковими напрямами здійснювалось завдяки наявності у структурі інституту спеціалізованих лабораторій радіохімічної, спектрометричної, матеріалознавчої, лабораторії ядерної та радіаційної безпеки, а також радіоекологічної.
– Тільки 12 квітня нам дозволили відвідати приміщення інституту, – повідомив академік. – Те, що ми побачили, – це повний жах і варварство. Вхідні двері у будинках і майже всіх лабораторних та офісних приміщеннях, а також у гуртожитках пошкоджено, дверні замки зламано. Більшість вікон у будівлях розбито, металеві сейфи зламано. Більшість унікального наукового обладнання радіохімічної, спектрометричної та матеріалознавчої лабораторій розграбовано та знищено російськими мародерами. Викрадено системні блоки, комп’ютерні сервери, оргтехніку, розбито або знищено вимірювальні пристрої. В усіх комп’ютерних станціях, що залишились у лабораторіях, вкрадено материнські плати. Складається враження, що мародерам було поставлено завдання зібрати всю інформацію про наукові дослідження інституту. Майже всю комп’ютерну техніку зносили в окреме приміщення, де мародери й виймали карти пам’яті.
Пограбовано гаражі з автомобільною технікою, яка використовувалася для поїздок науковців на об’єкти досліджень у всій Зоні відчуження, а також спецтехніка для перевезення радіоактивних матеріалів та проб, які ми брали з об’єкту «Укриття» та інших об’єктів у Зоні відчуження і довозили їх до лабораторій. З автомобільної техніки знято реєстраційні номери, а саму техніку – викрадено до Білорусі.
Як повідомив Анатолій Носовський, у лабораторіях знаходилися джерела іонізуючого випромінювання та зразки паливовмісних матеріалів з об’єкту «Укриття», які використовувались науковцями у дослідженнях. Вони знаходились у зачинених окремих спеціальних приміщеннях під знаками радіаційної небезпеки. Ці приміщення так і лишилися замкненими.
«Це вказує на те, що в лабораторіях мародерили не прості солдати, а люди, які мають досвід з радіаційної безпеки», – констатував академік.
Він також розповів, що наукові співробітники інституту докладають зусиль, щоб донести інформацію про зруйнування й розграбування наукових лабораторій своїм колегам із закордонних наукових установ з проханням надати міжнародну технічну та фінансову допомогу для їх відновлення.
«Ми розуміємо, що державний бюджет України в цей непростий час буде спрямований на оборону нашої держави, а після перемоги найважливішими будуть завдання пов’язані з відновленням інфраструктури країни, а фінансування науки відбуватиметься за залишковим принципом, – зауважив Анатолій Носовський, – Тому зараз займаємось створенням фонду з назвою «Чорнобильський фонд з ядерної безпеки», який за допомогою наших міжнародних партнерів буде вирішувати питання відновлення втрачених лабораторій нашого інституту».
«Віримо, що скоро перемога, і ми будемо виконувати дослідження й отримувати нові знання, які допоможуть перетворити об’єкт «Укриття» на екологічно безпечну систему, знімати з експлуатації енергоблоки атомних станцій та інші ядерні об’єкти, безпечно поводитися з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами», – резюмував Анатолій Володимирович.
Президія НАН підтримала пропозиції Інституту проблем безпеки АЕС щодо залучення благодійної допомоги для відновлення наукових лабораторій, а також доручила Відділенню фізико-технічних проблем енергетики НАН спільно з відділом міжнародних зв’язків терміново подати до наукових закордонних установ, міжнародної наукової спільноти і фондів з підтримки наукових досліджень звернення щодо надання допомоги з відновлення споруд, лабораторно-офісного та технічного обладнання в місті Чорнобиль.
На запитання, чи приїздили до нас представники МАГАТЕ після того, як було звільнено ЧАЕС, і чи можуть вони надати якусь допомогу, Анатолій Носовський відповів, що отримати допомогу фінансами чи обладнанням від цієї організації дуже важко. «У тяжкій ситуації окрім слів «стурбованості» МАГАТЕ нічого не зробило, – додав він. – А вона й не може нічого зробити, адже в її керівництві є росіяни. І вся організація дуже залежить від РФ, яка є одним з найбільших її донорів».
Підготував Дмитро ШУЛІКІН