Відбулася ювілейна конференція АН вищої школи України30 років тому у жовтому корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулися Установчі збори, які проголосили появу нової незвичної для України й загалом пострадянського простору громадської наукової організації — Академії наук вищої школи. Організація науковців, яку не фінансують ні держава, ні будь-хто інший із фінансово могутніх персонажів (що певним чином стримує можливості), зате ні на кого не треба озиратися (що, навпаки, ці можливості розширює). І з того часу так і повелося: доки офіційні академії скажуть своє вагоме виважене слово, АН ВШ України чітко, однозначно і часто досить гостро висловлює свою точку зору.
Швидкість і гостроту реакції АН ВШ як позитив підкреслив під час підписання Меморандуму про співробітництво між Академією наук вищої школи й Національною академією наук України президент НАН України Анатолій Загородній.
Меморандуми про співробітництво АН ВШ має і з МОН України, і з Українською спілкою промисловців і підприємців, з Академією СБУ, з окремими університетами. Кожний, хто бував на Академічних читаннях, присвячених першому президенту АН ВШ, видатному фізику Віталію Стрісі, відзначає глибину, актуальність і різноманітність тематики доповідей членів академії. Їх готують не обов’язково за профілем своїх професійних досліджень, це може бути різна тематика — від планетарних проблем розвитку університетів (академік НАН України і почесний академік АН ВШ гідромеханік Віктор Грінченко) до ґрунтовного дослідження історії дерев’яних церков України (академік АН ВШ фізик Ігор Анісімов). Наступні ювілейні ХХ читання відбудуться у лютому 2023 року.
П’ЯТДЕСЯТ ПЕРШИХ — І ПРАПОР НА ШЕКСПІРІВСЬКОМУ ЦЕНТРІ
Коли Віталій Стріха у жовтому корпусі Шевченкового університету проводив установчі збори академії нового типу, ініціаторів і перших академіків було 50. До своєї ювілейної дати Академія наук вищої школи України підійшла, маючи вже майже 500 академіків АН ВШ, які репрезентують усі регіони України. Це професори й доктори наук, які очолюють наукові школи, представляють усі галузі знань та університетські центри держави. Серед них — члени Національної та національних галузевих академій наук, закордонних наукових товариств, лауреати вітчизняних та міжнародних наукових премій. Зібрати всіх у такий час, як нині, нереально. Тож конференція відбувалася у подвійному форматі — офлайн і онлайн. Зал засідань та надійний зв’язок з усіма учасниками забезпечила Українська спілка промисловців і підприємців — партнер АН ВШ.
Конференція затвердила повноваження академіків і почесних академіків, обраних відділеннями у 2022 році. П’ятеро академіків з нового поповнення увійшли до новоствореного цьогоріч відділення національної безпеки, ще п’ятеро — до оновленого відділення психології, педагогіки й міждисциплінарних проблем розвитку людини.
Виступаючи від імені новообраних, заступник директора НДІ українознавства МОН України доктор історичних наук Анатолій Павко, подякувавши членам Академії за обрання, зазначив, що синтез природничих і соціогуманітарних наук, яскраво представлених в АН ВШ України, є її сильною стороною, а інтелект і висока професійність — запорука стратегічних і тактичних перемог.
Почесними академіками АН вищої школи України стали президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова, відомий учений у галузі фізики плазми Анатолій Загородній та директор Шекспірівського центру в Стретфорді-на-Ейвоні Бірмінгемського університету Майкл Добсон. Анатолій Загородній тепло привітав колег із ювілейною конференцією письмово. А професор Добсон, вийшовши двічі на зв’язок з учасниками конференції, розповів про плідну співпрацю з українськими ученими-шекспірознавцями й висловив захоплення українським народом, який веде боротьбу за свободу проти тиранії. (Професор Добсон, як відомо, активно допомагає ЗСУ). Приміщення Шекспірівського центру у ці дні, за його словами, прикрашене українськими прапорами. І його власний будинок — теж.
ПОСЛІДОВНА ПІДТРИМКА УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ НАУКИ
Про що, крім ювілею, говорили на конференції? Про ювілей — то теж важливо, адже прожити нелегкі три десятиліття, зростаючи, набираючи політичної й професійної ваги, залишаючись водночас громадською науковою організацією, — то справді подія.
«Початок повномасштабного вторгнення повністю змінив систему координат, у якій працювала досі наша Академія, — сказав президент АН ВШ України Олександр Наконечний. — Академія завжди послідовно виступала на підтримку розвитку університетської науки, вважаючи цю ланку критично важливою як для вищої освіти, так і для всієї наукової системи держави в цілому. Представники Академії стали учасниками розроблення багатьох законів України, урядових постанов, інших важливих нормативних документів».
Як і всій українській науці, АН ВШ масштабне російське вторгнення завдало тяжкого удару. Зокрема, в обложеному Маріуполі російський снаряд обірвав життя відомого соціолога академіка Б.В. Слющинського. Чимало учених, особливо з прифронтових областей, вимушені були покинути свої домівки й виїхати в інші регіони України чи за її межі.
Сьогодні учені працюють в університетах та наукових установах, чимало з яких зазнали значних руйнувань наукової інфраструктури, «продовжують роботу в умовах постійних ракетних атак ворога, частих перебоїв з електрикою, водою й теплом та скороченого через воєнну скруту фінансування», — зазначив Олександр Наконечний.
У непростій ситуації опинилися університети після завершення вступної кампанії-2022. У вересні президія АН ВШ вийшла з пропозицією до влади: аби зберегти унікальні наукові школи й наукові кадри, на період війни та повоєнної відбудови необхідно встановити, що підготовка бакалаврів здійснюється з використанням нормативів, встановлених Постановою Кабміну від 2002 року для магістрів. Особливо це стосується підготовки за спеціальностями: 102 Хімія, 104 Фізика та астрономія, 105 Прикладна фізика та наноматеріали, 153 Мікро- та наносистемна техніка. (Хоча навряд чи іншим спеціальностям це обмеження видасться справедливим — авт.).
Для більш поглибленого та професійного реагування на потреби воєнного часу на минулому засіданні президії Академії було ухвалено рішення — створити наукове відділення національної безпеки, яке очолив доктор юридичних наук, генерал-лейтенант, перший заступник голови СБУ у 2005–2007 роках Володимир Тимошенко. А також — підсилити та реформувати відділення психології, педагогіки та міждисциплінарних проблем розвитку людини, яке очолює також генерал-лейтенант, перший заступник голови СБУ та керівник Антитерористичного центру при СБУ (2014), доктор юридичних наук та кандидат педагогічних наук Василь Крутов. Олександр Наконечний перелічив проблеми, на яких має намір зосередитися АН ВШ у наступному періоді. Насамперед — участь у збереженні та відновленні наукової та освітньої інфраструктури, зруйнованої російською агресією.
Однак без механізмів міжнародної підтримки, продуманого «плану Маршалла», застеріг він, говорити про перспективи «високої науки» в Україні не випадає.
Серед пріоритетів також — сприяння дослідженням та розробкам, що мають першочергове значення для зміцнення обороноздатності та стійкості держави; допомога науковцям та викладачам з прифронтових регіонів та переміщеним з окупованих територій; донесення до світової академічної спільноти правди про агресію росії проти України.
ЯКЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ПОКЛАСТИ В ОСНОВУ ЗМІН?
Як і належить, розширили й поглибили цей перелік делегати та гості, котрі взяли участь в обговоренні доповіді. Академік НАН України й почесний академік АН вищої школи Ярослав Яцків почав свій виступ з двох аксіом.
«Реальну незалежність і безпеку мають ті країни, які здатні створювати та ефективно використовувати наукові знання». А також — «Без держави наука не розвиватиметься, а без науки держава не матиме майбутнього».
Його хвилює стан наукової та освітньої сфери після нашої перемоги. Структура, яка нам дісталася у спадок від Радянського Союзу і яку ми продовжуємо використовувати, не відповідає реаліям і потребам сьогоднішньої України.
«Це очевидний висновок, — каже промовець. —Неочевидно, що робити. І тут тільки дискусії й обговорення можуть вивести на правильне рішення».
Академік Яцків нагадав, що над концепцією розвитку наукової сфери працювала робоча група, створена Президентом Віктором Ющенком. І Ярослав Степанович її очолював. Саме тоді в концепції з’явилися ідеї створення Національного фонду досліджень, дослідницьких університетів. Шкода тільки, що з усіх пропозицій, внесених до концепції, було втілено 10–15%.
Один із засновників АН вищої школи України, академік-секретар відділення філології, мистецтвознавства і масових комунікацій Олександр Чередниченко переконаний: що ширше використання української мови у всіх сферах життя країни, то швидше виб’ємо з голови ворога навіть думку про зазіхання на нашу державу.
Академік-секретар відділення економіки Сергій Циганов повідомив, що понад 40 учених відділення активно працюють над пропозиціями до програми повоєнної трансформації України. Нещодавно учені-економісти АН ВШ разом з Українською асоціацією економістів-міжнародників та Центром «Синтез» КНУ імені Тараса Шевченка провели конференцію на цю тему.
«Попри складнощі, які чекають на цьому шляху, — зазначив академік Циганов, — ми бачимо перспективу для України». Але запорукою має стати взаємодія науки та бізнесу.
Академік-секретар відділення психології, педагогіки та міждисциплінарних проблем розвитку людини Василь Крутов може з власного досвіду ствердити: війна кожному з нас показує, хто ми є.
«Завдяки величі народу і його згуртованості ми перемагаємо значно чисельнішого ворога, — каже він. — І важливо, що Академія наук вищої школи у цих обставинах знайшла гідне місце, працюючи задля перемоги».
Складні випробування чекають наше суспільство і після війни, адже посттравматичний стресовий синдром, за його словами, «накрив усю країну». Науковці АН ВШ, які є представниками різних сфер науки, мають змогу спільними зусиллями допомогти суспільству у подоланні цієї проблеми.
Участь в обговоренні проблем, що постають перед державою та наукою, взяв і президент УСПП, прем’єр-міністр України у 2001–2002 роках Анатолій Кінах.
Він розповів, як на початку двохтисячних литовський прем’єр-міністр Альгірдас Бразаускас сказав йому, що у литовських політиків є табу на зароблянні рейтингів, якщо йдеться про національні стратегічні цілі. А от, чи є таке вміння об’єднуватися навколо стратегічних національних інтересів в українців? Наша новітня історія справді не раз показувала відсутність такого вміння. Але сьогодні ми бачимо єдність, яка веде до перемоги.
Головне — зберегти її, коли настане інший відповідальний час: відновлення країни на принципах сучасного індустріального, інноваційного розвитку. Саме таке майбутнє України має бути покладено в основу змін. І тільки так Україна може посісти гідне місце у світі. Якщо ж ми не запропонуємо план, який відповідає нашим національним інтересам і водночас балансу інтересів — наших і партнерів, не підтримуватимемо його, досягти успіху буде важко. І принципове значення у побудові такого майбутнього повинна відіграти наука. Тож УСПП вважає надзвичайно важливою співпрацю з ученими, зокрема — об’єднаними в АН вищої школи України.
Ще одна важлива справа, яку робить АН ВШ (зокрема й зусиллями свого першого віцепрезидента Максима Стріхи), — успішно бореться з російськими фейками. Проєкт Академії, спрямований на відстеження і розвінчування російських фейків у ядерній сфері, підтримано Українським науково-технологічним центром. А з яскравим прикладом розвінчування одного з таких фейків читачі нашої газети мали змогу ознайомитися у статті «Російські фейки: куди Київ сховав свою ядерну бомбу?» («Світ», №35–36 н.р.). Тож у перемогах України в інформаційній війні, у тому, що у людей «відкрилися очі» на москву, а її фейкам перестали вірити у світі, є немала заслуга й українських учених.
ВІХА — ПОЗАДУ. ПЕРСПЕКТИВИ — ПОПЕРЕДУ
«Своєю тридцятирічною сумлінною роботою Академія та її вчені сприяли тому, що українська наука лишалася спроможною продукувати критично важливі для національної безпеки результати й у сфері сучасних технологій, і в царині гуманітаристики, а українська вища освіта, попри численні випущені в неї критичні стріли, готувала висококваліфікованих фахівців, які сьогодні в надзвичайно складних умовах забезпечують життєдіяльність держави в усіх сферах», — записано у підсумковій ухвалі конференції.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА
Газета “Світ”, №47 – 48, грудень, 2022 р.