НАН України зустрічає ювілей держави
Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці Незалежності України відбудеться 20 серпня. Участь в ній візьмуть члени НАН України та представники національних галузевих академій наук. Запрошені також перші особи держави.
Про внесок академій у розбудову Незалежної Української держави, розв’язання актуальних державних та суспільних проблем розкажуть президент НАН України академік Анатолій Загородній, керівники національних галузевих академій наук України та інші учасники ювілейної сесії.
Ювілейна сесія Загальних зборів відбудеться з дотриманням обмежувальних заходів, аби запобігти поширенню COVID-19. Долучитися до участі у події можна буде і в режимі відеоконференції.
Реформуються галузеві академії
Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження «Про затвердження Планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021-2022 роки».
Заходи передбачають проведення у 2021-2022 роках: аудиту актуального стану земельних ділянок, майнових комплексів та матеріально-технічної бази; аудиту фінансового стану та ефективності використання коштів державного бюджету; аудиту організаційної структури наукових установ та їх реорганізації; аудиту стану та напрямів підвищення ефективності і розвитку наукової діяльності; заходів з розвитку міжнародної наукової та науково-технічної діяльності.
«Галузева наука є важливою частиною наукової сфери, – прокоментував подію міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. – Сподіваємось, що дієві кроки в цьому напрямі сприятимуть розвитку наукової діяльності національних галузевих академій наук, підвищенню ефективності використання коштів державного бюджету та ефективності управління об’єктами державної власності, що перебувають у віданні академій, розвитку дослідницької та інноваційної інфраструктури, розширенню міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва».
Бюджетне місце «ходить» за кращим вступником
64 тис. 976 вступників на бакалавра (магістра медичного, ветеринарного та фармацевтичного спрямування) отримали можливість навчатися за кошти бюджету. Розподіл місць відбувся за алгоритмом адресного розміщення державного та регіонального замовлення.
Міністерство освіти і науки України відмовилося від ручного розподілу державного замовлення у вищій освіті. Тепер діє принцип: «бюджетні місця йдуть за кращими вступниками».
Суть, так званого, «широкого конкурсу» полягає в тому, що бюджетні місця надаються не закладам, а безпосередньо вступникам, які одержують їх на конкурсній основі. Тобто, більше державних місць отримують ті заклади вищої освіти, до яких заяви подали вступники з вищими конкурсними балами.
Однією з переваг «широкого конкурсу» є те, що він відбувається в один тур одночасно для всіх учасників конкурсного відбору, за оприлюдненим алгоритмом, за допомогою чітко прописаних критеріїв. Вступники, які в результаті автоматичного розподілу потрапили у відповідний суперобсяг, приносять бюджетні місця до тих закладів, які вказані в їхніх заявах.
Річ у тім, що обсяг бюджетних місць які оприлюднюють ЗВО у своїх Правилах прийому та на офіційних сайтах, це не є гарантовані місця в університетах, а лише максимально можлива кількість вступників, яку готовий прийняти виш за умови, якщо вступники, які за результатами «широкого конкурсу» стали найкращими в країні, обрали цей заклад.
Яким саме буде прохідний бал за тією чи іншою спеціальністю, залежить від багатьох факторів (кількості вступників, їхніх пріоритетів, їхнього конкурсного бала тощо). Однак саме система «широкого конкурсу» дозволяє українському вступникові з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет, подати документи до будь-якого вишу і бути впевненим, що в разі, якщо він (вона) виявиться кращим(-ою), то зможе вступити до омріяного закладу чи на омріяну спеціальність.
І золото, і срібло, і бронза – на учнівських олімпіадах
Цього року через пандемію коронавірусу Україна офіційно не формувала команди на міжнародні учнівські олімпіади, оскільки не відбувалися всеукраїнські етапи цих олімпіад. Але з ініціативи деяких викладачів команди учнів все-таки були сформовані. Вони брали участь у міжнародних олімпіадах, і чимало з них вийшли на призові місця.
Про це повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкардлет. Він розповів, що міністерство у зв’язку з успішним виступом українських школярів готує зміни до постанови уряду, що визначає порядок призначення та виплати премій Президента України переможцям всеукраїнських і міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів.
Українські школярі показали високі результати на міжнародних олімпіадах із фізики, інформатики та математики. Зокрема, на Міжнародній олімпіаді з фізики учні Маріупольського міського ліцею, Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ імені Івана Франка та Харківського фізико-математичного ліцею №27 отримали одну золоту, одну срібну та три бронзові медалі. На Міжнародній олімпіаді з математики українська команда посіла шосте місце, обійшовши 101 команду з інших країн.
А учні з Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер», Харківського фізико-математичного ліцею №27, Київського ліцею №208 та Маріупольського технічного ліцею здобули три золота, два срібла та одну бронзу.
На Міжнародній олімпіаді з інформатики школярі з Кременчуцького ліцею «Політ», Київського ліцею №208 та Коростишівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – ліцей інформаційних технологій» отримали одну золоту і дві срібні медалі.
«Зараз є очевидним, що підходи до відбору й формування команд серед українських школярів для участі в міжнародних олімпіадах потребують комплексних змін, заявив Сергій Шкарлет. А тому фахівці одержали доручення вдосконалити цей процес.
Студенти теж не «підкачали»
З 2 по 7 cерпня н.р. відбулися 28 міжнародні математичні змагання для студентів університетів. Як і минулого року, через пандемією, учасники змагалися в онлайн режимі. І студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка показали чудові результати.
У підсумку вихованці механіко-математичного факультету Георгій Іванчик, Філіпп Буряк, Максим Пушкар, Владислав Шашков, а також студенти факультету кібернетики та комп’ютерних наук Костянтин Луценко, Мицик Сергій та студент фізичного факультету Андрій Найденко здобули дипломи 1 ступеня.
Диплом 2 ступеня отримав студент механіко-математичного факультету Олександр Харченко.
Дипломи 3 ступеня отримали студенти механіко-математичного факультету Євгеній Азаров, Ілля Бовтрюк, Павло Глуховський та Костянтин Крутой.
Керівники команди: асистентка механіко-математичного факультету Оксана Чернова та аспірантка механіко-математичного факультету Олена Бахчеджиоглу. Особлива подяка професору Шевченку Георгію Михайловичу, готував олімпіадний гурток впродовж року.
Антарктида стає ближчою!
Почався відбір учасників на 27-му Українську антарктичну експедицію на 2022-2023 роки. Анкети приймають до 3 вересня.
-Цьогоріч чекаємо більше заявок на конкурс від кандидатів та кандидаток, – зазначив директор НАНЦ Євген Дикий, – адже, по-перше, восени минулого року уряд суттєво збільшив зарплату для наших полярників, в середньому до 54 тис. гривень на місяць, і тепер в Антарктиду можна їхати не тільки за неймовірними враженнями. А, по-друге, саме 27-ма експедиція вперше за останні 20 років вирушить на станцію на власному науково-дослідному криголамі!
Для зимівлі на станції, як і раніше, шукають науковців за напрямами: науки про життя, науки про Землю та фізичні науки, а також команду життєзабезпечення – кухар, лікар, дизеліст-електрик, системний механік, системний адміністратор.
Кожний майбутній полярник чи полярниця повинні мати гарне здоров’я, бути комунікабельними та неконфліктними, знати іноземну мову, вміти працювати з комп’ютером тощо.
Конкурс в 27-му антарктичну експедицію відбуватиметься в кілька етапів. Спочатку конкурсна комісія здійснить попередній відбір кандидатів. Потім впродовж місяця претенденти повинні будуть подати необхідний пакет документів. На третьому етапі відбувається фахова співбесіда та психологічне тестування.
Також формується і кадровий резерв. Після цього на кандидатів чекає медичний огляд і в разі його успішного проходження – командні збори, тренінги та навчання.
IT_EUREKA чекає на українських конкурсантів
Триває прийом заявок на шостий сезон конкурсу стартап-проєктів у галузі інформаційних технологій – IT_EUREKA. Це конкурс стартап-проєктів у галузі інформаційних технологій, який проводить шведська ІТ-консалтингова компанія Sigma Software за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Участь можуть взяти проєкти, подані закладами вищої освіти, науковими установами, а також професійної (професійно-технічної) освіти.
Запрошуються команди з інноваційними стартап-проєктами у сучасних сферах бізнесу. Ключові критерії відбору: інноваційність та актуальність ідеї; опрацьованість бізнес-аспектів проєкту; наявність функціонуючого прототипу(повна або часткова реалізованість проєкту).
Конкурс проходитиме за двома напрямами: Hardware стартапи та Software стартапи.
Фінал відбудеться 15-16 грудня 2021 року. З питаннями щодо участі або реєстрації, звертатися до координаторів конкурсу: info@iteureka.com або join@labs.sigma.software.
За повідомленнями пресслужб Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, НАН України та наших кореспондентів