23 серпня відбудеться відкриття ініційованого Україною міжнародного консультаційно-координаційного формату Кримська платформа. Головні питання обговорення на форумі високих представників понад сорока країн світу: деокупація Криму, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права в Криму, зокрема, й екологічні загрози півострову, до яких призвело варварське «хазяйнування» окупаційної влади та місцевих колаборантів. Ця стаття – ще один доказ екоциду в Криму.
Забудовують висотками й котеджами всесвітньо відомі парки; летять тріски від червонокнижних ялівців і сосон; у море і річки ллються потоки лайна та сиплються гори сміття; сліди від танкових гусениць і вирви від снарядів знищують заповідні ландшафти; хижі трали виціджують рибу – такий вигляд має сьогодні наш Крим. Так російські окупанти хазяйнують в перлині української природи.
Екологи та громадська організація «Крим-SOS» зібрали, проаналізували й представили дані стосовно екоциду окупаційної влади на нашому півострові. Півострові, який ми любили й любимо, і який нам буде важко впізнати після його звільнення – настільки жахливі зміни спричинили окупанти та колабораціоністи.
Робота була складна, адже доступу на окуповану територію дослідники не мали.
«Ми не могли відібрати жодної проби. Також у нас не було відправної точки. Бо немає досліджень станом на початок окупації. Ми мусили зробити висновки, застосовуючи інші методи. Використовували супутникові знімки, від яких нічого не приховаєш. Витратили декілька місяців. Також проаналізували великий масив інформації з інтернету. До речі, матеріали з нього зникають. Частина є у вебархіві, але не все. Тому, перенісши дані у наш звіт, ми багато чого врятували для інших дослідників», – говорить один з авторів звіту Олексій Василюк.Дослідження буде суттєвою допомогою в роботі і Міндовкілля, і Державної екологічної інспекції, і РНБО. Вже зараз звіт використовують представництво президента України в АР Крим та прокуратура АР Крим.
УКРАЇНСЬКА РІВ’ЄРА? ЗАБУДЬТЕ!
Південний берег Криму має унікальний клімат, обумовлений поєднанням повітря з моря і гір. Хвойні рослини виділяють згубні для мікробів фітонциди. Спускаючись із гір і проходячи крізь ліс, повітря очищається і насичується киснем. У прибережній смузі воно змішується з морським. Це надає цій території унікальних цілющих властивостей. Оздоровчий і лікувальний вплив кліматичних чинників Південного берега Криму зіставний із курортами французького Лазурового берега, італійської Рів’єри.
Крим врятував здоров’я сотням тисяч хворих на астму, емфізему легень, хронічні ларингіти тощо. Але навряд чи зможе це робити вже у недалекому майбутньому. Зберегти такий лікувальний клімат на ПБК можливо тільки при збереженні лісу в Кримських горах. Зокрема, у Ялтинському природному заповіднику, який окупаційна влада Криму зараз вбиває крок за кроком.
Заповідник тягнеться вузькою смугою південними схилами Кримських гір від Фороса до Гурзуфа на майже 50 км, оточуючи Велику Ялту. Ще до окупації Криму Росією відбувалися спроби роздерибанити його територію. Але на заваді ставало українське законодавство та активна позиція екологістів – не тільки місцевих, а й з багатьох інших куточків України. Остання така спроба відбулася 2013 року, коли високорангові дерибанщики підготували проєкт указу президента про зміну меж. Зокрема, цим документом хотіли вилучити 700 гектарів найцінніших, розташованих на південних схилах гір, лісів.
Революція гідності завадила підписанню указу. Здавалося, заповідник врятовано. Але прийшли «зелені чоловічки» і…Окупанти не стали міняти межі (хоча таки вилучили 36,5 га). Натомість змінили Положення про Ялтинський гірсько-лісовий заповідник (затверджене в липні 2020 року на федеральному рівні). Документ дозволяє проведення на його території змагань із джипінгу (високопрохідні авто ганяють де завгодно і чавлять усе на своєму шляху), організацію двох маршрутів для снігоходів, трьох – для квадроциклів, двох веломотостежок, мотомаршруту, роупджампінгів (стрибки з мотузкою з будівель, прямовисних скель тощо) «Ай-Петрі» і «Шаан-Кая», гірськолижний підйомник і тюбінг.
Як Ялтинський, так і Кримський заповідники, про який піде мова далі – це не лише вартові клімату та формувачі «курортності» півострова. Це серйозні наукові установи, де велися довготривалі дослідження, безперервний моніторинг. Тепер плани вчених пішли шкереберть, а напрацьовані роками дані відчутно знецінюються.
«У заповідних територіях Криму дослідження проводяться понад 150 років. Для ботаніків, зокрема, це надзвичайно цікаві місця. В Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику є можливість вивчати ліси з дуба пухнастого з ділянками ялівцю високого та фісташки туполистої, ліси сосни кримської, сосни Коха (в районі Гурзуфа) у поєднанні із сосною звичайною і типові букові ліси, а також реліктові ліси з ялівцю високого. Саме там ростуть екземпляри тисячолітнього ялівцю. А у Кримському заповіднику, скажімо, є 700-літня липа тощо. У Криму велика кількість ендеміків (види, що мають дуже вузький ареал. – ред.), багато видів із Червоної книги. Але через російську агресію можливість для вчених – крім тих, що залишилися в окупації – продовжити вивчення цих комплексів зараз втрачена», – говорить доктор біологічних наук Віктор Мельник.
Експерти Кримської асоціації «Экология и мир» (до окупації – регіональна українська НУО – неурядова організація) заявили, що поява мотомаршрутів призведе до руйнування самої ідеї заповідання. Натомість створить в суспільній свідомості хибне уявлення про заповідник як про полігон для екстремального туризму. Члени асоціації зверталися до Мінприроди Росії, до так званого Комітету з екології та природних ресурсів кримського «парламенту» і до керівництва, власне, керуючої організації «Крим заповідний». Але це не допомогло.
Більшість із тих 76 зон заповідника, які тепер відкриті для екстремального туризму, судячи з документів, розташовуються на Лівадійській та Грузуфській ділянках. Зрозуміло, що під усі ці траси та маршрути буде вирубано ліс, важка техніка заїде в заповідну зону для будівництва доріг та інфраструктури, а ревіння моторів розлякає тварин. Хоча що за українським, що за російським законодавством на території природних заповідників навіть просто перебування людей суворо обмежується.
«Можна припускати, що рекреаційне освоєння Ялтинського гірсько-лісового заповідника є продовженням зусиль, які докладали до цього деякі кримські посадовці напередодні окупації в 2011-2013 роках та були пов’язані з персоною тодішнього президента України Віктора Януковича», – говорить Олексій Василюк.
Сумна історія. Адже раніше за збереження кримських заповідників ми з колегами з «Экологии и мира» билися пліч-о-пліч. Нині ж окупанти відмахуються від вже російської НУО «Экология и мир» як від набридливої мухи і не стануть слухати українські природоохоронні організації.
Окремою проблемою є скидання сміття на території Ялтинського заповідника. 2016 року після відео, оприлюдненого місцевим активістом Сергієм Псарьовим, ЗМІ активно поширювали інформацію про цю загрозу. Зараз інформація видалена з російських і кримських сайтів.
ПАНСЬКЕ ПОЛЮВАННЯ ДЛЯ ПУТІНА і Ко
4 червня 2014 року окупаційна Рада міністрів Криму видала так зване розпорядження №64-р «Про передачу об’єктів нерухомості в безоплатне користування управлінню справами президента РФ». У списку – санаторії, резиденції, пансіонати. Сюди ж потрапив і Кримський природний заповідник. Далі – гірше. Окупанти понизили його охоронний статус до національного парку.
Цими рішеннями звели нанівець титанічну роботу українських природоохоронців, які рік за роком відбивали зазіхання можновладців на унікальну кримську природу. «Кримський» – один із перших заповідників України. Його створили ще в березні 1918-го. як «Кримський національний». 1923-го повторно зафіксований Декретом Ради народних комісарів на площі 16.350 гектарів як «Кримський державний заповідник». 1925 року площу розширено до 23.000 гектарів. Над створенням заповідника працювали та вели там дослідження такі відомі вчені, як Михайло Розанов, Володимир Мартіно, Іван Пузанов, Франц Шиллінгер.
У 1957 році радянська влада реорганізувала «Кримський» у заповідно-мисливське господарство. Воно використовувалося для «панських» полювань Хрущова, Брежнєва, інших радянських та партійний бонз і прийому іноземних гостей. Статус заповідника територія відновила лише 1991 року (Постанова Ради Міністрів УРСР від 29 червня №64). Це сталося завдяки потужній кампанії українських природоохоронців.
Рішення уряду РФ (вересень 2018-го) про реорганізацію «Кримського» в національний парк разом із передачею його управлінню справами президента РФ відкинуло ситуацію до хрущовсько-брежнєвських часів. Адже російське законодавство, на відміну від українського, дозволяє полювання в національних природних парках. А враховуючи підпорядкування «Кримського» саме управлінню справами президента РФ, стає цілком зрозуміло, що там будуть організовувати не просто полювання, а панські сафарі з порушенням усіх норм і правил, як це зараз відбувається в інших резиденціях російського президента.
На відміну від категорії природного заповідника, яка є найсуворішою і не передбачає жодної господарської діяльності, в національних парках суворо охороняється лише частина території – заповідна зона. На інших ділянках, залежно від статусу, дозволяються рекреація, рубки і навіть будівництво. За даними «Экология и мир», реорганізація призведе до забудови 20% території заповідника. Заплановано звести чотири готельні комплекси, парковки, дороги (35 пішохідних і дев’ять автомобільних маршрутів, траси для квадроциклів і джипінгу), дев’ять візит-центрів. І це там, де протягом попередніх 100 років суворо охоронялася дика природа. Збільшаться заготівля сіна, рубки лісу, збір лікарських трав, грибів, вирощування сільгосппродукції, почастішають полювання.
Широкого громадського обговорення проєкту реорганізації заповідника в нацпарк не було. «Экология и мир» пробувала боротися з цими планами, але марно. 13 листопада 2019 року управління справами президента РФ опублікувало наказ №442 «Про затвердження Положення про національний парк «Кримський», яким встановлено площу нового нацпарку та зонування. Заповідна зона займатиме менше 50% території. Причому це буде не суцільний масив, а окремі острівці, розділені господарськими й рекреаційними зонами.
Відділення заповідника «Лебедині острови» (водно-болотні угіддя міжнародного значення у Каркінітській затоці) окупанти виключили із складу «Кримського» і перевели в статус окремого заповідника.
«За нашими даними, це новоутворення в Каркінітській затоці не має штату охорони й тому фактично не функціонує. Це означає втрату контролю над мисливством і риболовним промислом. Аналіз супутникових знімків дозволив нам виявити установку стаціонарних снастей для лову живих біоресурсів в акваторії Каркінітської затоки, що раніше належала до складу заповідника», – зазначає Олексій Василюк.
Постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич повідомив, що ініційована Україною міжнародна «Кримська платформа» (міжнародний координаційний механізм для захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова – ред.) підніматиме ці питання. Саме представництво постійно тримає екологічні проблеми Криму в полі зору.
«Ми відстежуємо ситуацію. Матеріали передаємо в прокуратуру АР Крим. Обов’язково порушуватимемо питання і щодо діяльності «Кримського титану» та інших об’єктів хімпрому, і щодо викачування ґрунтових вод. Також у фокусі нашої уваги знищення заповідних територій на Бакальській косі (на північно-західному узбережжі Криму) та інших локаціях; екологічні збитки внаслідок реалізації Росією масштабних інфраструктурних проєктів – мосту через Керченську протоку, будівництва траси «Таврида» тощо», – говорить Антон Кориневич.
24 березня 2021 Рада національної безпеки та оборони України затвердила Стратегію деокупації та реінтеграції Криму. Вона містить розділ «Екологічна політика». У ст. 64 Стратегії записано: «Україна створює реєстр шкоди, заподіяної державі Україна, її громадянам і юридичним особам внаслідок дій Російської Федерації, її окупаційної адміністрації, що призвели до забруднення та іншого негативного впливу на навколишнє природне середовище на тимчасово окупованій території, організовує та здійснює відповідну позовну діяльність у міжнародних судових установах і арбітражах питання щодо відшкодування таких збитків і втрат».
«Зараз триває підготовка плану реалізації стратегії. Ми надали низку пропозицій, ініціюємо розробку порядків і методик розрахування збитків, проведення дослідження щодо заподіяної шкоди, актуалізацію питання системного погіршення ситуації на міжнародних майданчиках», – сказав Антон Кориневич.
Олег ЛИСТОПАД
P.S. Розповідь про втрати парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Криму та інші екологічні проблеми, які створюють на півострові окупанти, читайте в наступних номерах «Світу».
Газета “Світ”, № 31 – 32, серпень 2021 р.