У липні 2021 року за проєктом UKRATOP Київський академічний університет (КАУ) отримав унікальне обладнання з Інституту фізики твердого тіла та матеріалів Асоціації Ляйбніца (IFW Dresden) – оптичну піч для вирощування монокристалів і обладнання для підготовки зразків, а також гелієвий кріостат із надпровідним магнітом з полем на 16 тесла, що є рекордним для України.
Оптична піч уже зібрана й готова до роботи, інсталяція кріостату ще триває. Це обладнання є внеском німецьких колег у розбудову Спільної українсько-німецької лабораторії з дослідження квантових матеріалів та Центру квантових матеріалів та технологій КАУ, що функціонує на базі Інституту металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України та має стати центром спільних досліджень для інших академічних інститутів і центром концентрації наукової молоді.
За словами директора КАУ, академіка Олександра Кордюка, якого цитує пресслужба НАН України, оптичну піч колеги з IFW Dresden збиралися передати іще 2018 року.
“Але ми спочатку відмовлялися, бо, по-перше, тут бракує фахівців, які могли б на ній працювати, а по-друге, вона потребує доволі коштовних для нас витратних матеріалів, зокрема ламп і кварцових трубок. Другу проблему вже вирішено – витратні матеріали німецькі колеги теж нам подарували. Щодо першої, то зацікавлених студентів ми вже знайшли, а старших спеціалістів іще шукаємо”, – повідомив науковець .
Кордюк також повідомив, що інша установка – це кріостат, призначений для дослідження матеріалів у високих магнітних полях. Адже що вище магнітне поле, то більше можна дізнатися про матеріал.
“У нашому випадку надпровідний магніт дозволяє підняти поле аж до 16 тесла. Для України це рекордне значення, подібного обладнання у нас ніде більше немає, адже використання надпровідних магнітів потребує рідкого гелію, місця вироблення якого в Україні можна порахувати на пальцях однієї руки. З-поміж установ НАН України, це, зокрема, Інститут металофізики імені Г.В. Курдюмова, на базі якого і працюватиме кріостат”, – деталізував науковець.