Стратегічні державні пріоритети у галузі ОПК, «правила гри» для інвесторів і виробників, а також – найсучасніші розробки. Міжнародний оборонний інвестиційний форум, присвячений розвитку оборонної промисловості в Україні на період до 2030 року, що відбувся в НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» в рамках фестивалю Sikorsky Challenge, зібрав на одному майданчику представників влади, університетів, наукових установ і бізнесу.
Ректор КПІ Михайло Згуровський, відкриваючи стратегічну сесію форуму зауважив, що проведення форуму в університеті – це знак поваги до багатьох інженерів, конструкторів, науковців, які напружено працюють в галузі високих оборонних технологій. Лише зараз університет працює над тридцятьма, а за останні роки на озброєння прийнято сім таких технологій. Це й безпілотні літальні апарати, і системи радіоелектронної боротьби, й автоматизовані системи управління, й інші розробки.
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ
Сьогодні одним з пріоритетів влади є покращення інвестиційного клімату в країні. Це питання комплексне і в наших сучасних реаліях потребує роботи за багатьма напрямами. Таким був лейтмотив виступу на стратегічній сесії віцепрем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського. – Протягом тривалого часу інвесторів в Україні турбують традиційні ризики: політична нестабільність, рівень інфляції, захист з боку держави іноземних інвесторів, складність дозвільних процедур тощо, – зауважив віцепрем’єр.
– Сьогодні відбуваються зміни і в такій сенситивній сфері як оборонна промисловість, особливо державного сектору, який багато років був закритий для інвесторів. Влітку 2020 року було прийнято Закон України «Про оборонні закупівлі», який має прибрати надмірну «засекреченість» в оборонній галузі і встановити знайомі, зокрема для іноземних партнерів, механізми здійснення оборонних закупівель.
У будь-якому разі про національні інтереси забувати не варто. Таку думку під час панельної дискусії «Високоточне озброєння та боєприпаси» висловив керівник державного підприємства КБ «Луч» Олег Коростельов.
– В одній зі статей закону «Про оборонні закупівлі» йдеться про закупівлю озброєнь за кордоном і про офсетні програми, – зауважив пан Олег. – Вважаю, що бюджетні кошти потрібно вкладати у свою державу. У тій же Польщі пріоритет надається своїм компаніям. Чим більше грошей вкладаємо за кордон, тим менше залишається у нас. Запевню, що наші підприємства можуть виробити практично будь-яке озброєння. Ми маємо всі можливості: як природні, так і людські ресурси.
КЛЮЧОВІ ПРІОРИТЕТИ
Нещодавно, у червні 2021 року, Рада національної безпеки і оборони України схвалила розроблену Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України до 2030 року. Як нагадав Олег Уруський, головними пріоритетами визначено технічне переоснащення науково-виробничої бази та проведення модернізації підприємств, впровадження новітніх технологій, створення сучасних виробничих потужностей. З огляду на характер сучасних воєн і конфліктів, головними пріоритетами в сфері розробки і виробництва вітчизняного озброєння і військової техніки вітчизняного виробництва стали: автоматизовані системи управління, ракетно-космічна техніка, високоточні засоби ураження, боєприпаси і продукція спеціальної хімії; засоби радіоелектронної боротьби, безекіпажні платформи та ударна робототехніка, екіпірування «солдата майбутнього».
Важливим документом, який дещо конкретизує та доповнює Стратегію розвитку ОПК, є урядове розпорядження про схвалення 23 пріоритетних для держави інвестиційних проєктів до 2023 року, яке було прийнято у грудні минулого року. Як розповів віцепрем’єр, фактично вони окреслюють головні акценти для оборонної промисловості, на що звертатиме увагу уряд у найближчій перспективі. Серед проєктів – організація виробництва дослідного зразка та серійного виробництва важкої БМП, рідинного ракетного двигуна РД870, повнопривідного 5(6)-вісного броньованого шасі для спеціальної військової та цивільної мобільної техніки, безпілотного літального апарату, комплекту транспортних засобів для РСЗВ «Вільха М», ліній виробництва патронів різного калібру тощо.
Виходячи з обмежених видатків на безпеку і оборону країни, Україні варто зосередитись на створенні нових видів озброєнь для асиметричного стримування можливої агресії. Головні з них – це високоточні засоби ураження, протикорабельні ракетні комплекси, системи радіолокаційної боротьби, розвідки, системи кібербезпеки, кіберзахисту, протиповітряної оборони, новітні технічні засоби для сил спеціальних операцій. А також – безпілотні повітряні, наземні та морські апарати. Про це заявив генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв. Він нагадав, що зараз Україна входить до двадцятки найбільших світових експортерів зброї, і є всі передумови, щоб найближчим часом увійти до десятки.
– Нашими ключовими завданнями є розвиток власного сучасного оборонно-промислового комплексу спільно з нашими міжнародними партнерами, створюючи такі кластери як «Антонов», який об’єднав і Національну академію наук України, і ЗВО, і оборонні підприємства. – зауважив керівник «Укроборонпрому». – Також це прискорене створення окремих видів зброї для асиметричної протидії агресії, інтеграція України в міжнародну систему колективної безпеки, зокрема перехід на стандарти НАТО, і в майбутньому – членство в Альянсі, а також зменшення розриву між потребами нашого війська та можливостями вітчизняної науки за моделлю DARFA (Агентство оборонних дослідницьких проєктів у США), за якою ми разом з КПІ ініціювали і вже створили окремий Інститут передових оборонних технологій.
ОСВІТНІЙ ПОРТЕНЦІАЛ
Ще одна важлива тема, яку порушили учасники форуму – освітній потенціал. «Якщо проаналізувати зміну якості та рівня викладання точних наук в школі, результати ЗНО я з математики і особливо фізики, а також кількість абітурієнтів, які бажають вступати на інженерні спеціальності, то стане зрозуміло, що традиції наукової та інженерної школи України під загрозою», – заявив голова Об’єднання організацій роботодавців «Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України» Андрій Сенченко. За його словами, одним із завдань Мінстратегпрому має стати лобіювання виділення істотних і довгострокових державних інвестицій в підтримку інтелекту нації, матеріальну базу технічних вишів, збільшення стипендії студентам та у створення системи державної підтримки молодих фахівців, які прийшли працювати на стратегічні підприємства.
ОЗБРОЮЄ І ЗАХИЩАЄ НАУКА
У рамках форуму можна було побачити чимало новітніх досягнень у сфері ОПК, зокрема – продукцію оборонних підприємств і науково-технічні інноваційні розробки закладів вищої освіти і наукових установ. Чимало з цих проєктів стали учасниками секції «Оборона і безпека» фестивалю «Sikorsky Challenge 2021».
Доцент Національного університету «Львівська політехніка» Роман Зінько взяв участь у конкурсі з проєктом «Мобільні бойові роботи». У лабораторії мобільної робототехніки, яка працює на кафедрі автомобілебудування створено низку готових машин, які можна використовувати як траспорт, розвідників і… смертників. «Застосування мобільних роботизованих платформ дозволить зменшити людські втрати і підвищити ефективність бойових дій. Також їх можна використати для розвідки місць техногенних аварій, в сільському господарстві (моніторинг дозрівання урожаю, дезінфекція ферм)», – розповідає пан Роман. Машини вже готові до виробництва. Проєкти «Організація виробництва нових різновидів литих корпусів мінометного пострілу М60-М120» і «Створення металевих легковагих конструкцій для побудови швидкомонтованих модульних захисних споруд» представили компанія «Ар.Джи.Сі. Україна» і Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної академії наук України.
Як розповів виконавчий директор компанії Олег Зуйко, основа обох проєктів – технологія лиття за моделями, що газифікуються. Вона дає високу точність виливки. Доктор технічних наук, заввідділом Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України і керівник обох проєктів Олег Шинський зауважив, що корпуси боєприпасів виготовлені за цією технологією мають високі тактико-технічні характеристики і значно дешевші за імпортні аналоги. Технологія повністю готова для впровадження у виробництво.
Цю ж технологію можна використати при створенні металевих конструкцій для побудови захисних споруд для боєприпасів, військової техніки і особового складу. Як пояснюють винахідники, вони набагато міцніші за бетон і набагато легше та швидше збираються.
Низку розробок на фестивалі представив Сумський державний університет. Зокрема, комп’ютерний артилерійський полігон, який призначено для тренування офіцерів-артилеристів, курсантів вищих військових установ і студентів військових кафедр.
Як розповів проректор з наукової роботи СумДУ Анатолій Чорноус, ця розробка уже впроваджена у деяких військових частинах, що мають у своєму складі артилерійські підрозділи. Крім того, тривають переговори з Генеральним штабом, щоб під його технічне завдання зробити універсальний полігон під будь-які види озброєння.
Також сумські науковці представили на фестивалі технологію виробництва високоефективних порохів лакового типу для стрілецької зброї. Переваги розробки – висока сипучість, насипна щільність (його можна більше насипати у гільзу, тому вбивча сила і дальність польоту кулі буде більшою). До речі, власний пороховий завод, як неодноразово наголошували спікери оборонного форуму, зараз потрібен Україні як ніколи.
Проєкт «Кровоспинні губки» у підсумку став переможцем секції «Оборона і безпека» фестивалю «Sikorsky Challenge 2021» у номінації «Перспективність, інвестиційна привабливість».
Розробка Центру біомедичних досліджень СумДУ можна використовувати для первинної зупинки кровотечі в умовах ведення бойових дій та аварій, а також – зупинки кровотечі з паренхіматозних органів (печінка, нирки, селезінка) за умов травматичного або внутрішньо-операційного пошкодження.
В номінації «Технологічна готовність дослідного зразка» переміг проєкт «Фарби і екрани для захисту від електромагнітного випромінювання». Ця технологія призначена для вирішення задач електромагнітної сумісності, зниження помітності електронної апаратури, захисту інформації і захисту персоналу від впливу ЕМВ.У номінації «Експортний потенціал продукції» переміг проєкт «Проєктування та експериментальне дослідження радіометричного комплексу X, Ка та W діапазонів для всепогодного та високоточного виявлення безпілотних літальних апаратів».
В номінації «Практична готовність до серійного виробництва» переміг проєкт «ECOPYBOOK TACTICAL». Його команду також визнано переможцем секції за абсолютною кількістю балів. Винахідники представили на фестивалі тактичні всепогодні багаторазові блокноти і тактичні антиблікові гнучкі лінійки. Олег Уруський висловив сподівання, що форум стане традиційним, а також зауважив, що є ідеї його об’єднання із декількома потужними виставками – аби отримати майданчик, який був би цікавим і для розробників, і для вітчизняних виробників, і для закордонних партнерів.
Дмитро ШУЛІКІН, фото автора
Газета “Світ”, № 31 – 32, серпень 2021 р.