За участі Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України тривають регіональні ширококутові рефлекційно-рефракційні сейсмічні дослідження за темою «Геофізичні дослідження літосфери зони зчленування Східно-Європейської та Західно-Європейської платформ України у зв’язку з перспективами нафтогазоносності (TЕSZ)». Про деталі повідомляє прес-служба НАН України.
2021 року Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України здійснив масштабний польовий експеримент, який є продовженням серії сейсмічних досліджень літосфери та верхньої мантії на території України. Йдеться про унікальні дослідження глибинної будови території України за допомогою сучасних цифрових сейсмічних станцій. У попередні роки такі роботи виконувалися на Донбасі, в Карпатах, у Чорному й Азовському морях і в Криму спільними силами українських геофізичних організацій та європейських (із Нідерландів, Данії, Німеччини, Фінляндії, Австрії, Польщі, Білорусі) й американських фахівців. Експериментальні сейсмічні дослідження закладають основу для побудови швидкісної моделі літосфери в районі досліджень.
З 23 липня по 10 серпня цього року за проєктом TESZ-2021 було виконано найвитратніші роботи – експериментальні сейсмічні дослідження, а саме встановлення автономних сейсмічних станцій та проведення буро-вибухових робіт. Масштабність проєкту можна оцінити за першими двома нижченаведеними ілюстраціями.

Як видно із зображень, профіль простягається майже через усю Україну з південного заходу на північний схід, перетинаючи Чернівецьку, Хмельницьку, Вінницьку, Житомирську, Київську, Чернігівську та Сумську області. Його загальна довжина становить близько 650 км.

Вивчення закономірностей глибинної будови та геодинамічного розвитку літосфери за профілем забезпечить пояснення впливу геодинамічної зональності на формування структур консолідованої кори й осадового чохла, що необхідно для оцінки перспектив нафтогазоносності згаданих регіонів.
Польові роботи проводилися за системою профілювання за допомогою автономних цифрових сейсмічних станцій TEXAN і DATA-CUBE. Усього було задіяно 264 сейсмічні станції. Роботи виконувались у тісній співпраці з Інститутом геофізики Польської академії наук (ПАН), який надав для спостережень сейсмічних хвиль 240 станцій. Співробітники Інституту геофізики ПАН також брали участь у польових роботах.
Додатково встановлювалися станції для реєстрації моментів вибухів. Середня відстань між пунктами вибуху становить 50 км, а між пунктами спостереження – близько 2,65 км. Інтервал дискретизації для всіх станцій – 0,01 с.
Сейсмічні хвилі ініціювалися з 10-ти пунктів вибухів. Вибухові роботи тривали вночі – для зменшення рівня завад, спричинених людською активністю. Основна частина енергії від підземного вибуху має спрямовуватись углиб. Збуджені вибухом сейсмічні хвилі надалі проходять крізь глибинні товщі земної кори та несуть у собі інформацію про швидкісні та щільнісні характеристики порід.

Експеримент реалізували для отримання детальної моделі швидкісної будови земної кори і верхньої мантії на території України – з метою відтворення тектонічної та геодинамічної еволюції між Східно-Європейською і Західно-Європейською платформами. Особлива увага приділяється вивченню споріднених структур і будові перехідної зони між платформами та прилеглих блоків земної кори, а також будові осадових товщ, які лежать вище і, як вважається, перспективні з погляду нафтогазоносності.
Вивчення тектонічних структур цього регіону вкрай важливе для розуміння геодинамічних процесів, які відбуваються в регіоні Східної Європи.