Щоб пересвідчитися в ефективності інноваційних підходів при селекції високопродуктивних гібридів кукурудзи різних груп стиглості та напрямів використання, було проведено виїзне засідання Президії НААН, що відбулося на базі Виставково-інноваційного Центру Академії в селі Ксаверівка Друга Білоцерківського району Київської області.
Про це ідеться у повідомленні НААН з посиланням на допис Президента Національної академії аграрних наук України, доктора сільськогосподарських наук, академіка НААН Ярослава Гадзало.
В заході взяли участь члени Президії НААН, директори наукових установ, керівники департаментів агропромислового комплексу та розвитку сільських території, провідні вчені Інституту зернових культур НААН, представники вітчизняного та іноземного аграрного бізнесу.
Всі присутні змогли на власні очі побачити інноваційний полігон, де представлені практично всі найкращі гібриди кукурудзи, які являються результатом роботи українських вчених-селекціонерів. На дослідних ділянках полігону висіяні 94 гібриди кукурудзи, сорти яких стійкі до спеки, посухи, хвороб і шкідників і мають високу продуктивність. Створено скоростиглі, середньостиглі та середньопізні гібриди кукурудзи різних напрямів використання, які повністю адаптовані до умов кліматичних зон України.
“Маємо успіхи в селекційних розробках, завдяки спільній роботі наукових установ НААН отримано цілий ряд стресостійких скоростиглих гібридів. Лише гібридними сортами кукурудзи селекції Національної академії аграрних наук України щорічно засівається понад 1 млн га і це найбільша частка серед усіх вітчизняних і аграрних компаній України. Багато гібридів дають вже по 14-16, а окремі з них, які подані на випробування до Держсортслужби – до 18-20 тонн сухого зерна з га. І я переконаний, що в майбутньому урожайність буде мати стійку тенденцію до збільшення”, – зауважив академік.
Гадзало додав, що в НААН велика увага приділяється сорговим культурам, які дуже ефективно ростуть в посушливих умовах степової зони і це дає можливість вводити їх на зміну ярих культур. Соргові культури також мають високу урожайність на рівні 10 тон зерна з гектару, а цукрові сорти сорго за своїми показниками не поступаються цукровій тростині. Тому їх ефективно можна застосовувати у харчовій промисловості.
Вже сьогодні на території виставково-інноваційного Центру НААН вирощується кілька десятків гібридних сортів сорго, насінням яких вже цікавляться вітчизняні та іноземні агровиробники. Про різні напрями використання та призначення нових сортів сорго розповів селекціонер Олександр Яланський.
І на завершення презентації було продемонстровано гібридні сорти сої, створені науковими установами НААН – ННЦ Інститут землеробства НААН, Інститутом сільського господарства Степу НААН, Інститутом кормів і сільського господарства Поділля НАА та селекційно-генетичним інститутом – Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення. Ці сорти мають різні терміни дозрівання, не містять ГМО і користуються високим попитом серед агровиробників.
Ідеться також про те, що за останні 10 років установами НААН селекціоновано понад 500 сортів і гібридів зернових культур. Насіння експортується до багатьох країн ближнього зарубіжжя та Європи.