Завдання бойових медиків – максимально швидко евакуювати пораненого бійця з поля бою, а військових лікарів – надати першу медичну допомогу. Якщо ж бійцю потрібна складна операція, його транспортують літаком до госпіталю в Києві чи іншому великому місті, де працюють висококваліфіковані хірурги. На це йде чимало часу.
Для того, щоб зберегти пораненим дорогоцінний час, науковці Університетської клініки КНУ імені Тараса Шевченка та лікарі-практики вирішили створити пристрій, який би з’єднував пошкоджені судини й допомагав військовим хірургам рятувати поранених вже на перших етапах медичної евакуації. Так виникла ідея проєкту «Застосування вітчизняних лазерних та електрозварювальних технологій у лікуванні ран та трофічних порушень м’яких тканин, спричинених бойовими травмами та захворюваннями магістральних судин», який у 2020 році вчені подали на конкурс Національного фонду досліджень України «Наука для безпеки людини та суспільства». Перемогли й отримали грантове фінансування у розмірі близько десяти мільйонів гривень, повідомляють у Нацфонді досліджень.
Керівник проєкту – директор Університетської клініки КНУ імені Тараса Шевченка, судинний хірург Віктор Черняк, який оперує понад тридцять років, є автором понад 400 наукових праць, 60 патентів на винаходи, 14 раціоналізаторських пропозицій. З 2014 року хірург оперує й бійців, які захищають територіальну цілісність України. Він і його колеги співпрацюють з Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь», Харківським військово-медичним клінічним центром Північного регіону, Одеським військово-медичним клінічним центром Південного регіону.
– Лише у київському госпіталі за роки війни було прооперовано 57 військових з пораненнями судин, – каже хірург. – Це дуже багато. Для цих поранених важлива кожна секунда, і операцію потрібно провести якнайшвидше!
З’єднати судини за допомогою зварювання
Що ж це за пристрій? Хто його створює? І чи успішно просувається робота?
Віктор Черняк розповів, що проєкт виконує «збірна» команда науковців та лікарів-практиків. У ній, окрім наукового керівника, – професор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії НМУ ім. О.О. Богомольця, завідувач консультативно-діагностичним відділенням університетської клініки КНУ імені Тараса Шевченка Петро Музиченко (автор майже півсотні патентів та 128 раціоналізаторських пропозицій); провідний хірург Головного військового клінічного госпіталю, полковник медичної служби Ростислав Гибало; лікар-хірург відділення судинної хірургії госпіталю Юлія Нагалюк; старший ординатор відділення рентгенкардіоваскулярної хірургії клініки променевої діагностики та терапії госпіталю, капітан медичної служби Костянтин Карпенко та аспірант з НМУ ім. О. О. Богомольця Дмитро Дибенко.
Віктор Анатолійович розповів, що експериментальний зразок пристрою для безшовного з’єднання магістральних артерій і вен уже створено. У лабораторії клініки КНУ вчені провели експерименти: «зварювали» судини на біоімітаторах (використали біоматеріал свиней). «Випробування на імітатоторах судин показало, що прилад працює успішно, – розповів науковець. – Ми уважно вивчили, на яких судинах можна використати цей апарат, а на яких ні. Зробили гістологію «зварених» швів, а також перевірили їх на міцність. Результати хороші. Апарат легко зможе використати лікар поблизу зони бойових дій. Наступний етап – клінічні випробування.
Обробити рани лазером
Окрім пристрою для зварювання судин, команда проєкту працює також над створенням системи магнітолазерної терапії для лікування бойових ран та трофічних порушень учасників бойових дій на сході України, а також їх реабілітації. За кошти грантового фінансування клініка придбала лазер (він коштував майже шістсот тисяч гривень), який субвиконавці сьогодні переробляють згідно з завданнями науковців.
– Якщо говорити просто, ми адаптуємо лазер для потреб поранених військових та інших пацієнтів, – пояснив Віктор Анатолійович. – За допомогою лазерної терапії під час операції обробляємо рани й значно покращуємо кровоток у судинах. Упевнений, що ця технологія допоможе поставити на ноги багатьох пацієнтів.
Рекомендації для хірургів-практиків
Проєкт має бути закінчений до кінця 2021 року й науковці впевнені, що на останньому етапі роботи отримають найкращий варіант лазерної техніки.
Звісно, дослідний зразок не повинен залишитися лише зразком. Саме тому вчені розповідають про результати своєї роботи під час конференцій, надрукували монографію, підготували методичні рекомендації для хірургів. У рекомендаціях найдетальніше пояснили, як використовувати лазерні і зварювальні технології.
Цікавимося у Віктора Черняка: «Коли ж хірурги зможуть скористатися новими приладами?».
Віктор Анатолійович пояснив, що, за правилами, виробник має сертифікувати прилад. Після цього його буде дозволено використовувати у клінічній практиці. «Але перший крок зроблено – ми вивчили, як діє дослідний зразок і надамо рекомендації щодо запуску виробництва», – наголосив він.
Молоді вчені – локомотив проєкту
Колегам, які лише подають заявки на конкурси НФДУ чи інших фондів, Віктор Черняк радить максимально уважно збирати команду: «Молоді науковці потрібні в групі виконавців аж ніяк «не для галочки», – пояснив він. – Завдяки цій роботі вони зможуть здобути досвід, захистити дисертації, зробити прорив у кар’єрі. Молоді дослідники – локомотив кожного проєкту. Саме їм доведеться найбільше працювати, мати сміливість ухвалювати нестандартні рішення, йти неторованими стежками. Керівник здійснює стратегічне керівництво, а його команда – це і є справжні «наукові бійці».